Ухвала суду № 33601410, 23.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р.Справа № 820/2323/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача - Старостіна О.Ю.

представника відповідача - Лавренчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі № 820/2323/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісток»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ науково-технічна фірма «Полісток», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки стосовно нього, за результатами якої була складена довідка № 3869/221/21198638 від 09.11.12 р. щодо документального підтвердження його господарських відносин із платником податків ТОВ «Промбуд-монтажінвест», їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.13 р. по справі № 820/2323/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.13 р. по справі № 820/2323/13-а та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена зустрічна звірка позивача, за результатами якої була складена довідка № 3869/221/21198638 від 09.11.12 р. про результати зустрічної звірки ТОВ «НТФ Полісток» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Промбуд-монтажінвест», їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 р., згідно висновків якої не підтверджена реальність здійснення господарських відносин позивачем з вказаним контрагентом за червень 2011 р., по яким був сформований податковий кредит на суму 4321,6 грн. та, як внаслідок, неправомірно сформовані податкові зобов'язання по ПДВ на суму 9386,90 грн. з КП «Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства» Комсомольської міської ради». Дані висновки звірки були обґрунтовані тим, що угоди позивача з ТОВ «Промбуд-монтажінвест» укладені з метою штучного завищення вартості продукції, що призвело до збільшення податкового кредиту, а тому суперечать інтересам держави та суспільства і до них повинні застосовуватися положення та наслідки, передбачені ст. 207 ГК України, ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України, як до недійсних правочинів.

Підставою для проведення зустрічної звірки відповідач зазначив лист ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 4504/7/23-03-12від 03.09.11 р. з інформацією, викладеною в акті № 12/23-02-09/36987611 від 13.09.11 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів ТОВ «Техноспецмаркетинг», їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 р. з висновками про те, що діяльність ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за червень 2011 р. має ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта.

Після отримання вказаної інформації відповідачем на адресу позивача був направлений запит № 17159/10/23-312 від 03.10.11 р. про надання інформації та її документальне підтвердження з питань взаєморозрахунків з ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за червень 2011 р., у відповідь на який позивачем був направлений лист № 116 від 18.10.11 р. з копіями документів, які запитувались. Дана відповідь була отримана відповідачем 18.10.11 р., про що свідчить відмітка останнього.

Оскільки відповідач визнав недостатніми подані документи та пояснення, ним була призначена зустрічна звірка позивача в порядку п. 73.5 ст. 73 ПК України.

Задовольняючи позов і визнаючи висновки відповідача хибними, суд першої інстанції вказав на те, що відповідно п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. При цьому зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою КМУ № 1232 від 27.12.10 р. затверджений Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, в пунктах 1-9 якого встановлено, що цей Порядок визначає механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок. Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями). У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби (як ініціатора, так і виконавця). Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Як зазначено в постанові суду першої інстанції, проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Аналогічні положення записані у п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого наказом ДПА України N 236 від 22.04.11 р.

Зважаючи на приписи процитованих норм суд першої інстанції зробив висновок про те, що у відповідача не існувало підстав для проведення зустрічної звірки позивача, а тому вона була проведена всупереч вимогам діючого законодавства України. При цьому суд першої інстанції вказав на те, що відповідач не надав доказів на підтвердження правомірності свої дій, тобто не виконав вимоги ст. 71 КАС України.

В постанові суду першої інстанції в обґрунтування висновків також зазначено, що запит відповідача до позивача про надання пояснень та документального підтвердження, що передував вказаній вище звірці, містив вимоги про надання пояснень щодо господарських відносин з ТОВ «Промбуд-монтажінвест», тоді як висновок, викладений в довідці від 09.11.12 р., містить інформацію про відсутності підтвердження позивачем господарських відносин з КП «Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства» Комсомольської міської ради», що не є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22.04.11 р., визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від підписання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає заходів, передбачених актами ДПС України.

Таким чином, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Окрім того, Додатком 3 до вказаних Методичних рекомендацій чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. Законодавець іншого порядку дій органу ДПС, як суб'єкта владних повноважень, у спірних взаємовідносинах не передбачає.

Наведене також підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про відсутність у відповідача законних підстав для проведення зустрічної звірки, оскільки від ДПІ Жовтневого району м. Харкова був отриманий саме акт про неможливість проведення зустрічної звірки, а інформація та висновки щодо господарських операцій ТОВ «Промбуд-монтажінвест» є неналежною інформацією, яку відповідач не мав права використовувати.

Також колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в довідці за результатами зустрічної звірки висновки про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не визнають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України, які не містити і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаних суд першої інстанції зробив висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак можна зробити висновок, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Крім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано, що додатково свідчить про неправомірність дій відповідача під час проведення звірки.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.13 р. по справі № 820/2323/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі № 820/2323/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2013р. по справі № 820/2323/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісток» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.07.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська