Постанова № 33599471, 17.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.09.2013 р. справа №905/5223/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий: Дучал Н.М.

Судді: Богатир К.В., Склярук О.І.

При секретарі Сабада Г.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Вараксіна І.М., за довіреністю

від відповідача - не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід08.08.2013р.у справі№905/5223/13 (суддя Величко Н.В.)за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької областідо Приватного акціонерного товариства «АО Техніка», м.Донецьк простягнення 26 331,64 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «АО Техніка», м.Донецьк про стягнення 26 331,64грн., а саме: затрати на стаціонарне лікування в розмірі 1 406,67 грн. та щомісячну страхову суму в розмірі 26 331,64грн. за період з 01.04.2012р. по 31.03.2013р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. у справі №5006/46/17/2010; вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07.02.2005р.; виписку з акту огляду МСЕК №019207 від 31.05.2006р.; Постанови про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати №0536/2137/2137/11 від 29.03.2012р., №0536/2137/2137/12 від 24.04.2012р., №0536/2137/2137/14 від 28.09.2012р., Постанову про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому (одноразово) №0536/2137/2137/13 від 31.05.2012р.; здійснення позивачем відшкодування щомісячної страхової виплати, виплати на медичну допомогу та інших соціальних послуг; ст. ст. 2, 6, 13, 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності", ст. ст. 11, 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; положення, ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. у справі №905/5223/13 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що здійснення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхових виплат застрахованій особі за договором особистого соціального страхування у разі настання страхового випадку не є шкодою в розумінні статті 1166 ЦК України, а тому Фонд та його територіальні органи не набувають права зворотної вимоги (регресу) до особи, з вини якої було завдано шкоду, що передбачене статтею 1191 ЦК України.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. по справі №905/5223/13 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення не обґрунтованим та таким, що суперечить чинному законодавству. В обґрунтування апеляційної скарги наводить доводи, аналогічні викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача висловився на підтримку апеляційних вимог.

Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.

13.02.2004р. приблизно о 15год.20хв. Коросташов М.В., керуючи автомобілем „Iveko Turbo Daily", державний реєстраційний номер 25271ЕВ, що належить АТ „Техніка", рухався по автодорозі Красноармійськ - Артемівськ, зі сторони м. Красноармійська, в порушення вимог п. п. 12.1., 14. 2.в) Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку та не переконавшись в безпеці руху, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем „Hyundai Santa FE", державний номер 02300ЕК, що належить ЗАТ „НВК „Крамтехмаш", під керуванням Щусь В.І. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Щусь В.І. були завдані важкі тілесні ушкодження.

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у справі № 1-37/05 від 07.02.2005 водій Коросташов М.В., що керував автомобілем „Iveko Turbo Daily", державний реєстраційний номер 25271ЕВ, був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 Кримінального кодексу України.

11.03.2004р. відносно потерпілого Щусь В.І. складений акт по формі Н-1 №1 про нещасний випадок на виробництві.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги Щусь В.І. в результаті завданих з вини водія Коросташова М.В. важких тілесних ушкоджень було встановлено 80% втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою на виробництві.

Зазначені факти встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2012р. у справі №5006/46/17/2010 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області до ПрАТ "АО Техніка", м.Донецьк про стягнення 25 328,86 грн. В матеріалах справи відсутні докази зміни чи скасування зазначеного судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наявна в матеріалах даної справи Виписка з акту огляду МСЕК про результати ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії ДОН-04 № 019207, свідчить, що за результатами повторного огляду 31.05.2006р. Щусь В.І. встановлено 80% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом при ДТП 13.02.2004р. та другу групу інвалідності безстроково.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську №0536/2137/2137/11 від 29.03.2012р. потерпілому Щусь В.І. номер справи 2137, номер випадку 2137, призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 1343.05) в розмірі 1768,20грн. з 01.03.2012р. безстроково.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську №0536/2137/2137/12 від 24.04.2012р. потерпілому Щусь В.І. призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 1343.05) у розмірі 1821,05 грн. починаючи з 01.03.2012р. безстроково; постановлено провести донарахування щомісячних виплат за березень 2012р. в розмірі 52,85 грн.; постанову №0536/2137/2137/11 від 29.03.2012р. вважати такою, що втратила чинність.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську від 31.05.2012р. № 0536/2137/2137/13 (за вимогою 14/05 від 22.05.2012р. міської лікарні №3) потерпілому Щусь В.І. було призначено фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, а саме: витрати на стаціонарне лікування (перебування у лікарні)(вид виплати 152, КЕКВ 1344.01) в розмірі 1406,67 грн. одноразово.

Зведеним звітом за травень 2012р., актом здачі-прийому робіт по проведенню медикаментозного лікування потерпілого на виробництві з метою відновлення здоров'я застрахованого, складеним 31.05.2012р., підписаними замовником - Відділенням виконавчої дирекції Фонду ССНВВ в м. Краматорськ, одержувачем - Комунальною медичною установою «Міська лікарня №3 м. Краматорська», постачальником - ТОВ «Аптека №433» (Постачальник), підтверджується постачання Одержувачу (КМУ "Міська лікарня № 3") лікарських засобів та виробів медичного призначення для лікування потерпілого на виробництві Щусь В.І. та проведення медикаментозного лікування потерпілого з метою відновлення здоров'я. Погоджено ціну про оплату за лікарські засоби, вироби медичного призначення в сумі 1 406,67грн.

Постановою від 28.09.2012р. №0536/2137/2137/14 Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську потерпілому Щусь В.І. призначено перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 1343.05) у розмірі 2259,96 грн. починаючи з 01.09.2012р. безстроково; постанову №0536/2137/2137/12 від 24.04.2012р. вважати такою, що втратила чинність.

Загальна сума коштів, призначених позивачем до виплати потерпілому Щусь В.І. за період з 01.04.2012р. по 31.03.2013р. становить 26 331,64 грн., з яких 24924,97грн. щомісячні страхові виплати та 1406,67грн. одноразова виплата на медичну та соціальну допомогу ( стаціонарне лікування), які позивач просить стягнути з ПрАТ "АО Техніка" з посиланням на положення ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначеною нормою передбачене виникнення у особи права регресу в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, заподіяну іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Разом з тим, правовідносини, пов'язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); відшкодування шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 999 Цивільного кодексу України передбачено, що Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно з абзацем п'ятим частини першої статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності (Преамбула Закону).

Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (ст. 2 Закону). А відтак, відповідно до правил конкуренції норм, що узгоджується зі ст.999 Цивільного кодексу України, переважному застосуванню підлягають норми спеціального закону, тобто у даному випадку Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України".

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальник та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність (ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності»).

За приписами ст. 8 означеного Закону, обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю.

Таким чином, відносини між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області та Щусь В.І., як працівником ЗАТ «НВК «Крамтехмаш», є правовідносинами з обов'язкового особистого соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

За змістом ст. 11 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст. 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до цих Основ є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок: внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству (ст. 46 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності»).

Ані Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено право Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, який здійснив страхову виплату потерпілій особі в межах відносин з особистого загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності», на звернення з вимогою до винної особи про відшкодування сплачених застрахованому страхових сум.

Таке право, про яке зазначено в ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика переходить лише в разі сплати ним страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Позивач як страховик не може реалізувати своє право на звернення з вимогою до винної особи про відшкодування сплачених застрахованому за договором загальнообов'язкового державного соціального страхування страхових сум, оскільки ст.515 Цивільного кодексу України не допускає заміни кредитора у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплат у разі настання страхового випадку застрахованій особі не є шкодою в розумінні ст.1166 Цивільного кодексу України, а отже, відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не є особою, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, і тому, згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України не набуває права зворотної вимоги до винної особи.

Вказану правову позицію викладено Верховним судом України в постановах від 05.02.2013р. у справі №5028/6/34/2012, від 05.09.2012р. у справі №9/17-1131-2011, від 06.11.2012р. у справі №5028/18/110/2011, які є обов'язковими для всіх судів України відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, в матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахування позивачем щомісячних страхових виплат потерпілому Щусь В.І. та фактичної оплати за стаціонарне лікування Щусь В.І., призначених Постановами №0536/2137/2137/11 від 29.03.2012р., від 24.04.2012р. №0536/2137/2137/12, від 31.05.2012р. № 0536/2137/2137/13, від 28.09.2012р. №0536/2137/2137/14 у загальному розмірі 26 661,64 грн., які заявлені до стягнення з Приватного акціонерного товариства «АО Техніка» в порядку регресу.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про відмову Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Краматорську Донецької області в задоволенні позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «АО Техніка», 1 406,67 грн. затрат на стаціонарне лікування в та 26 331,64грн. щомісячних страхових сум за період з 01.04.2012р. по 31.03.2013р., ґрунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.

Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. у справі №905/5223/13 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження у справі №905/5223/13 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Краматорську Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. у справі №905/5223/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.08.2013р. у справі №905/5223/13 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді К.В. Богатир

О.І. Склярук

Надруковано: 5 екз.

1- позивачу, 1- відповідачу

1. - ГСДО, 1. - у справу;

1. - ДАГС