Рішення № 33599424, 03.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4160/13 03.09.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

До 1) державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»

про стягнення 1 978,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників учасників процесу:

від позивача не з'явились

від відповідача-1 Андрощук Є.К. (за довіреністю)

від відповідача-2 не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо» (далі - ПрАТ «Вінницяоблпаливо») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» та товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» про стягнення 1 978,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані недостачею вантажу, що виникла при перевезенні.

Ухвалою суду від 23.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/4160/13 та призначено її до розгляду на 19.06.2013 р.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва від 18.06.2013 р. було призначено автоматичний розподіл справи № 910/4160/13, в результаті якого дана справа була передана судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2013 р. справа № 910/4160/13 було прийнята до провадження.

У судове засідання представники позивача та відповідача-2 не з'явились. Представник відповідача-1 відхилив позовні вимоги.

У зв'язку з неявкою представника позивача, суд відклав розгляд справи на 16.07.2013 р.

25.06.2013 р. відповідач-2 передав суду відзив на позов, в якому зазначив, що ним було передано перевізнику (відповідачу-1) 69 000 кг вугілля, а нестача сталась з вини перевізника.

16.07.2013 р. відповідач-1 надав суду відзив, у якому позовні вимоги відхилив повністю, з підстав вини вантажовідправника, яким не застосовані заходи щодо ущільнення вантажу, крім того невірним є розрахунок вартості нестачі.

Представники позивача та відповідача-2 до суду не з'явились в черговий раз. Суд відклав розгляд справи на 06.08.2013 р.

06.08.2013 р. позивач та відповідач-2 до суду представників не направили.

Представником відповідача-1 було подано заяву про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Крім того, відповідачем-1 подано додаткові пояснення, відповідно до яких збитки позивачем понесено внаслідок власних винних дій, оскільки він не пересвідчився у придатності вагону до комерційного перевезення.

Ухвалою суду від 06.08.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.09.2013 р.

У судовому засіданні представник відповідача відхилив позовні вимоги.

Позивач та відповідач-2 представників представника в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, про день та час проведення судового засідання було повідомлено належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення відповідача-1, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

30.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Екрю» (продавцем) та приватним акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо» (покупцем) було укладено договір поставки № К-30.5 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, зазначений у Додатках до даного Договору, а покупець у порядку й на умовах, визначених цим Договором і додатками до нього, зобов'язується прийняти й оплатити цей Товар.

Згідно з п. 3.2 Договору поставка товару здійснюється партіями, погодженими сторонами, залізничним транспортом, навалом у відкритих люкових піввагонах, на умовах поставки РСА (станція відправлення Карахаш Донецької залізниці) згідно з Правилами ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія - вагон (65 тн).

30.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Екрю» та товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Гірнічно-збагачувальна фабрика «Центральна» було укладено договір № 15/1 про надання послуг, відповідно до якого ТОВ «Гірнічно-збагачувальна фабрика «Центральна» приймає на себе зобов'язання по навантаженню вугільної продукції в залізничні вагони і відправці за реквізитами замовника.

21.08.2012 р. по залізничній накладній № 50720762 напіввагон № 60505716 на адресу Погребищенського районного паливного складу ПрАТ «Вінницяоблпаливо», товариство з обмеженою відповідальністю «Гірнічно-збагачувальна фабрика «Центральна» відвантажило 69 тн вугілля антрацит марки АС, постачальник вугілля - товариство з обмеженою відповідальністю «Екрю».

28.08.2012 р. з прибуттям вагону на станцію Знам'янка Одеської залізниці було виявлено недостачу продукції у кількості 3 100 кг (3,1 тн), про що було складений комерційний акт АА № 022772/687 від 29.08.2012 р. На підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№ 26556, 26562 від 28.08.2012 р. про виявлення поглиблення, вагон було відчеплено на вагову перевірку та виявлено наступну вагу вантажу: брутто 89 900 кг, тара бруса 24 000 кг, нетто 65 900 кг. Відповідно до супроводжувальних документів, нетто 69 000 кг.

Позивач звертаючись до суду з позовом, обґрунтовує свої вимоги втратою частини вантажу під час перевезення, яка сталась з вини або вантажовідправника (відповідача-2) або перевізника (відповідача-1).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 306 Господарського суду України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 920 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Згідно зі ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до п. 4, 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 р. № 542 можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції(частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником. Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника. Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Частина 2 ст. 32 Статуту залізниць України передбачає, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно зі ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Частиною 1 ст. 129 Статуту залізниць України визначено обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

При перевірці виявилося завантаження рівномірне, нижче бортів на 100 мм. Згідно з документами значиться завантаження рівномірне нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не вказано. На поверхні вантажу наявні воронкоподібні поглиблення: праворуч за рухом потяга над 6-7 люками довжиною 2 000 мм, шириною на всю ширину вагону, глибиною 120 мм, ліворуч за рухом потяга над 1-2 люками довжиною 3 000 мм, шириною 1 500 мм, глибиною 400 мм. Просипання вантажу відсутнє. Наявні сліди старої течі вантажу. Щілина між кришкою 7 люка праворуч за рухом потяга і торцевою балкою шириною 40мм, на довжину кришки люка, закладена дошками і паклею. У вагоні глухі торцеві стінки, інші люки щільно закриті. На поверхні вантажу мається захисне маркування вапном, в місцях заглиблення і виборки захисне маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні міститися міг. При видачі вантажу на станції призначення різниці проти вищезазначених відомостей не виявлено, вантаж видано вантажоодержувачу згідно комерційного акту АА №022772/687 від 29.08.2012 р.

Судом встановлено, що після виявлення нестачі на станції Знам'янка Одеської залізниці вантажоперевізником було усунуто недоліки вагону і на станції призначення нестача не збільшилась.

Факт виникнення нестачі під час вантажоперевезення в сумі 1 978,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачами не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Суд погоджується з розрахунком позивача відповідно до якого вартість однієї тонни вугілля складає 1 150,00 грн., що підтверджується рахунком-фактури від 21.08.2012 р., наданим в матеріали справи, вартість нестачі, з урахуванням норм природної втрати, становить 1 978,00 грн., а норма природної втрати 2% маси нетто (3,1 тн - 1,38 тн (69 тн * 2%) * 1 150,00 грн.)

Оскільки, вантажовідправник в порушення вимог законодавства, не пересвідчився у комерційній придатності вагону, який було використано для перевезення вугілля, що призвело до його часткової втрати дорогою, а тому збитки позивачу завдані з вини відповідача-2.

Відповідачем-1 доведено, що втрата частини вантажу сталась не з його вини, а тому вимоги до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» задоволенню не підлягають.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню до відповідача-2 в повному обсязі.

У задоволенні вимог до відповідача-1 судом відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-2.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна» (94607, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1, код 35656990) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, код 01880670) 1 928 (одну тисячу дев'ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. збитків та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У позові до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» відмовити повністю.

Повне рішення складено 20.09.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова