Рішення № 33599408, 13.09.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2013 р. Справа № 5019/3/12

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Технопромбудсервіс"

до Територіального управління Державної Судової адміністрації в Рівненській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області

про стягнення 183 864 грн. 61 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Царук В.Є. - директор.

від позивача: Овдійчук О.О. (довіреність № 15 від 11.10.2011 року).

від відповідача: Левенда О.П. (довіреність № 05-546/13 від 08.04.2013 року).

від відповідача: Журомський Д.В. (довіреність № 05-591/13 від 15.04.2013 року).

від відповідача: Вдовиченко В.В. - керівник.

від третьої особи: Коваль Л.І. (довіреність № 15-24/2 від 12.09.2013 року).

У судових засіданнях 22 лютого 2012 року, 26 листопада 2012 року, 05 грудня 2012 року, 24 липня 2013 року, 11 вересня 2013 року та 12.09.2013 року оголошувалися перерви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Технопромбудсервіс" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області, про стягнення 134 567 грн. 00 коп. заборгованості, 12 022 грн. 55 коп. - 3 % річних та 37 275 грн. 06 коп. інфляційних.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що він на підставі Контракту № 137 від 12.09.2006р. укладеного між сторонами, виконав будівельні роботи по реконструкції Рокитнівського районного суду, вартість яких відповідачем сплачено лише частково. Так зокрема, позивач зазначає про виконання ним обумовлених Договором робіт, оформлених актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, прийнятих відповідачем 31.12.2008р. на суму 134 567 грн., вартість яких з урахуванням 3 % річних та інфляційних, передбачених ст. 625 ЦК України, він і просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалами від 23.02.2012р. та від 07.12.2012 р. у справі призначались судові будівельно-технічні експертизи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.07.2013 року поновлено провадження у справі № 5019/3/12 та призначено її розгляд.

24.07.2013 року позивачем подано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого останній просить суд стягнути з Територіального управління Державної Судової адміністрації в Рівненській області 134 567 грн. 00 коп. заборгованості, 15 462 грн. 30 коп. 3% річних та 39 091 грн. 71 коп. інфляційних втрат.

Оскільки заяву про збільшення позовних вимог подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, - господарський суд приймає її.

Ухвалою суду від 03.09.2013 року продовжено строк розгляду справи № 5019/3/12 на п'ятнадцять днів - до 27 вересня 2013 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача заперечили проти позову з підстав, зазначених у відзиві та доповнень до відзиву. При цьому зазначили, що будівельні роботи згідно Контракту № 137 від 12.09.2006 року, оплачені відповідачу в повному обсязі, а роботи зазначені в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, на суму 134 567 грн. позивачем фактично не виконувались і не обумовлені зазначеною угодою. За твердженням відповідача, відповідної письмової угоди (додаткової угоди до Контракту, тощо), яка б стосувалась робіт зазначених в акті приймання між сторонами укладено не було, жодних будівельних робіт на протязі 2008 року на об'єкті "Рокитнівський суд" позивачем не виконувалось, а тому відсутні і правові підстави для задоволення позову.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечив.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2006 року між Територіальним управлінням Державної Судової адміністрації в Рівненській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технопромбудсервіс" (підрядник) укладено Контракт № 137 (далі - Контракт) (а.с. 8-9), за умовами якого підрядник з урахуванням змін вартості матеріально-технічних ресурсів та інших витрат, на свій ризик власними і залученими силами і засобами виконує роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, здійснює випробування змонтованого устаткування не об'єкті замовника (п. 1.1. Контракту).

Термін виконання робіт підрядником: вересень 2006 року - жовтень 2007 року (п. 1.2. Контракту).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 2.5. Контракту, вартість робіт по договірній ціні складає 549 757,02 грн., що підтверджується погодженим кошторисом, в тому числі виконання робіт в 2006 році на суму 37039,00 грн., а виконання в 2007 році - 512718,02 грн. Загальна вартість робіт визначається під час будівництва та корегується підрядником по узгодженню з замовником. Зміна договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Згідно з п. п. 3.2., 3.3. Контракту, замовник має право вносити в процесі будівництва зміни і доповнення в проектну документацію і обсяги робіт. Підрядник зобов'язаний приймати до виконання робіт зміни, якщо він в змозі їх виконати і вони були видані за 20 днів до початку виконання робіт. Якщо зміни зумовлюють перегляд строків виконання робіт і їх ціни, замовник зобов'язаний переглянути ці строки і ціну, а при невідповідності профілю додаткових робіт можливостям підрядника самостійно залучити відповідного виконавця. Оплата підряднику за додаткові роботи проводиться замовником згідно умов цього контракту.

Розділом 5 Контракту передбачено, що замовник перераховує аванс в розмірі 30 % від вартості договірної ціни на придбання матеріалів та підготовчих робіт за графіком надходження коштів, погоджених з підрядником за 5 днів до початку проведення робіт за такими банківськими реквізитами: р/р 26002301287 в РФ КБ "Західінкомбанку" м. Рівне, МФО 333614; код ЗКПО 30681525. Остаточний розрахунок проводиться на протязі 7 днів після підписання Ф-2 та Ф-3. Замовник проводить приймання та підтверджує виконання робіт підрядника згідно Ф-2 та Ф-3, не пізніше 3-х робочих днів з моменту отримання документів. У разі надходження планових коштів (згідно плану фінансування) на рахунок замовника в 4-му кварталі 2007 року, термін виконання робіт пролонгується за згодою сторін. Підрядник зобов'язується освоїти аванс на протязі 90 днів з моменту надходження коштів на його рахунок (Постанова КМУ № 1404 від 09.10.2006р.).

Всі зміни і доповнення до цього контракту дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі та підписані уповноваженими особами сторін. Цей контракт діє з моменту підписання до повного виконання зобов'язань сторонами (п. п. 9.3, 9.5. Контракту).

Як встановлено під час судового розгляду справи, а це не заперечується і уповноваженими представниками сторін, вартість будівельних робіт, виконані позивачем протягом 2006-2007 років в обсязі, обумовленому Контрактом № 137 від 12.09.2006р., сплачена відповідачем в повному розмірі.

Разом з тим, як стверджує позивач, у зв'язку з виробничою необхідністю, сторони досягли згоди про необхідність виконання додаткових робіт та погодили їх вартість. Вказані роботи, за твердженням позивача, були ним виконані протягом 2008 року та, за актом приймання виконаних підрядних робіт, 31.12.2008р. прийняті відповідачем.

Відповідно до Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та Акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, вартість робіт обумовлених у вказаних документах складає 134 567 грн. та на, думку позивача, є належним доказом внесення змін до Контракту та їх фактичного виконання.

Відповідач у справі заперечує проти виконання зазначених робіт позивачем та зазначає, зокрема, що Контрактом № 137 від 12.09.2006р. виконання робіт у 2008 році не обумовлено, жодні роботи у 2008 році позивачем не виконувались, що додатково підтверджується листом Рокитнівського районного суду від 09.09.2013р. (т. 2, а.с. 81), а Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, на які посилається позивач, стосувались іншого періоду та були укладені в іншій редакції.

Враховуючи, що Довідка про вартість виконаних підрядних робіт та Акт приймання виконаних підрядних робіт, наявні в позивача та відповідача, оригінали яких подані для огляду суду, суттєво відрізняються за змістом (в документах поданих відповідачем відсутні дані про підставу виконання робіт, посилання на контракт, період виконання та прийняття робіт, дату складання та підписання цих документів), сторонам було запропоновано провести судову експертизу цих документів для з'ясування питання їх достовірності, однак позивач та відповідач відмовились оплачувати вартість зазначеного дослідження.

Інших документальних доказів існування між сторонами договірних відносин, оформлених у вигляді двостороннього акту (договір, додаткова угода, тощо) і які б обумовлювали виконання будівельних робіт у 2008 році позивачем суду не подано.

Надані позивачем листи (№ 01-941/08 від 08.09.2008 р., від 10.12.2007 р., від 07.11.2007 р., 06.06.2007 р., 22.05.2007 р., 05.04.2007 р., 20.12.2006 р., а. с. 10 т. 1, а. с. 9-14 т. 2) також не можуть бути визнані судом належним доказом внесення змін до контракту № 137 від 12.09.2006 р. чи про укладання додаткової угоди або нового договору підряду на виконання робіт.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами п. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між юридичними особами укладаються у письмовій формі.

Слід зазначити, що законодавчими актами, які були чинні у 2008 році було визначено обов'язковість письмового оформлення договорів, які стосуються витрачання державних коштів. Так згiдно п. 84 Постанови КМУ № 274 вiд 28.03.08р. "Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" встановлено, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Забороняється укладення договорів, які передбачають витрачання державних коштів без проведення процедури закупівель.

В подальшому порядок закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти було врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.08р. № 921 "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", в п. 84 якої було також передбачено укладення договору про закупівлю у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" передбачено, що договір підряду укладається у письмовій формі.

З огляду на зазначене, враховуючи, що згідно листа Голови Рокитнівського районного суду роботи у 2008 році на об'єкті взагалі не виконувались, а подані сторонами документи на підтвердження виконання та прийняття робіт різняться за своїм змістом та датою їх укладання і підписання, то відповідно, посилання позивача на Акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року, як на самостійний документ, не є належним доказом існування у сторін договірних відносин у цей період (2008 рік), оформлених у письмовому вигляді та підтверджених проведеними процедурами державної закупівлі, а отже, позивачем не доведено документально факт виконання спірних робіт, за які мають бути сплачені кошти з державного бюджету.

Слід зазначити, що аналогічна позиція викладена в постанові ВГСУ від 11.06.2013р. винесеній за результатом касаційного перегляду справи № 20/5007/83/11.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, враховуючи, що будівельні роботи, обумовлені Контрактом № 137 від 12.09.2006р., виконані в період визначений в угоді (2006-2007р.р.) оплачені відповідачем у повному обсязі і це не заперечується позивачем у справі, то за відсутності належних доказів проведення процедури державної закупівлі нових послуг чи документального підтвердження внесення змін до Контракту у порядку, встановленому чинним законодавством, а також доказів фактичного виконання позивачем будівельних робіт у 2008 році, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено "18" вересня 2013 року.

Суддя Романюк Р.В.