Рішення № 33599226, 16.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12289/13 16.09.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»простягнення 1 346 362,47 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Довбня Д.А.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (надалі - «Завод») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (надалі - «Товариство») про стягнення 1 348 008,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів №07/11 від 02.01.2011 р. та №7/13 від 03.01.2013 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 248 249,85 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 78 880,82 грн., 3% річних у розмірі 17 215,34 грн. та інфляційних у розмірі 3 662,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.07.2013 р.

31.07.2013 р. від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 1 246 603,50 грн., а пеню, 3% річних та інфляційні - у раніше заявленому розмірі. Вказана заява приймається судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. розгляд справи відкладено до 16.09.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25034345.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засідання, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», правонаступником якого є Завод, (продавець) та Товариством (покупець) було укладено договір №07/11 (надалі - «Договір 1»).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1 продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і своєчасно оплатити готові лікарські засоби, біологічно активні добавки, дезінфікуючі засоби за ціною і асортиментом, вказаним в прас-листі продавця на момент замовлення.

Згідно з п. 2.1 Договору 1 в редакції додаткової угоди №05-1/12 від 02.04.2012 р. до Договору 1 покупець здійснює оплату за товар шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк, що не перевищує 70 календарних днів від дати поставки товару, зазначеного в розхідних накладних.

Пунктом 9.8 Договору 1 в редакції додаткової угоди №14/11 від 21.12.2011 р. даний договір набирає сили з 02.01.2011 р. та діє до 31.12.2012 р.

03.01.2013 р. між Заводом (продавець) та Товариством (покупець) було укладено договір поставки №7/13 (надалі - «Договір 2»).

Пунктом 1.1 Договору 2 визначено, що продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець прийняти і своєчасно оплатити готові лікарські засоби, біологічно активні добавки, дезінфікуючі засоби, за асортиментом та цінами, визначеними у прас-листі продавця на дату замовлення товару покупцем.

Відповідно до п. 3.4 Договору 2 оплата за товар здійснюється у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування покупцем на банківський рахунок продавця суми вартості кожної окремої партії товару, отриманої по відповідній розхідній накладні не пізніше 60 календарних днів від дати поставки. Дострокова оплата можлива.

Згідно з п. 10.4 Договору 2 він набирає чинності від дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2013 р.

На виконання умов Договорів у період з 10.10.2012 р. по 03.04.2013 р. позивачем поставлялася, а відповідачем приймалася та частково оплачувалася продукція, що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін у цей період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 1 246 603,50 грн.

Договори є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні, підписані сторонами у період з період з 10.10.2012 р. по 03.04.2013 р.) підтверджується передача позивачем відповідачу товару згідно умов Договорів.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.1 Договору 1 в редакції додаткової угоди №05-1/12 від 02.04.2012 р. до Договору 1 покупець здійснює оплату за товар шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в строк, що не перевищує 70 календарних днів від дати поставки товару, зазначеного в розхідних накладних.

Відповідно до п. 3.4 Договору 2 оплата за товар здійснюється у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування покупцем на банківський рахунок продавця суми вартості кожної окремої партії товару, отриманої по відповідній розхідній накладні не пізніше 60 календарних днів від дати поставки. Дострокова оплата можлива.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу, п. 2.1 Договору 1 в редакції додаткової угоди №05-1/12 від 02.04.2012 р. та п. 3.4 Договору 2, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 1 246 603,50 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 246 603,50 грн. на підставі Договорів за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Заводу про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 1 246 603,50 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 78 880,82 грн., 3% річних у розмірі 17 215,34 грн. та інфляційних у розмірі 3 662,81 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 10.10.2012 р. по 25.06.2013 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.1 Договорів у випадку несвоєчасної оплати товару в порушення умов цього договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 78 880,82 грн., 3% річних у розмірі 17 215,34 грн. та інфляційних у розмірі 3 662,81 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Заводу заборгованості у розмірі 1 246 603,50 грн., пені у розмірі 78 880,82 грн., 3% річних у розмірі 17 215,34 грн. та інфляційних у розмірі 3 662,81 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі» (03170, м. Київ, вул. Тулузи, 3-Б; ідентифікаційний код 21568905) на користь Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (03134, м. Київ, вул. Миру, 17; ідентифікаційний код 23518596) заборгованість у розмірі 1 246 603 (один мільйон двісті сорок шість тисяч шістсот три) грн. 50 коп., пеню у розмірі 78 880 (сімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 82 коп., 3% річних у розмірі 17 215 (сімнадцять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 34 коп., інфляційні у розмірі 3 662 (три тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 81 коп. та судовий збір у розмірі 26 927 (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 25 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий