Рішення № 33599153, 10.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

ONT >іменем України

10.09.2013 Справа № 905/4796/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Уханьової О.О., при секретарі судового засідання Андрєєвої М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом – Публічного акціонерного товариства «Перший Український

міжнародний банк» м. Донецьк

до відповідача – Приватного науково-виробничого підприємства «Союз-Ас»

м. Краматорськ

про стягнення 336401,28грн.

представники сторін не явились

СУТЬ СПРАВИ:

02.07.2013р. ПАТ «Перший Український міжнародний банк» м. Донецьк (далі – позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ПНВП «Союз-Ас» м. Краматорськ (далі – відповідач) 366702,85грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту -255860,08грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом, що нараховані за період з 01.10.2011р. по 29.04.2013р. включно - 88778,08грн., пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, що нарахована за період з 30.05.2012р. по 29.04.2013р. - 8037,54грн., 3% річних від простроченої суми нарахованих процентів та простроченої основної суми кредиту - 14027,15грн. (12176,23грн. – за порушення строків повернення суми кредиту, що нараховані за період з 29.09.2011р. по 29.04.2013р., 1850,92грн. – за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, що нараховані за період з 11.11.2011р. по 29.04.2013р.)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору №027/1106-01/1106 від 11.06.2008р.

В підтвердження позовних вимог надав копії генерального кредитного договору №027/1106 від 11.06.2008р., додаткових угод №1 від 18.05.2010р., №2 від 10.06.2010р., №3 від 12.07.2010р., №4 від 16.08.2010р., №5 від 30.08.2010р., №6 від 30.09.2010р., №7 від 29.03.2011р., кредитного договору №027/1106-01/1106 від 11.06.2008р., додаткових угод №1 від 18.05.2010р., №2 від 10.06.2010р., №3 від 12.07.2010р., №4 від 26.07.2010р., №5 від 02.08.2010р., №6 від 16.08.2010р., №7 від 30.08.2010р., №8 від 15.09.2010р., №9 від30.09.2010р., №10 від 01.12.2010р., №11 від 29.03.2011р., №12 від 04.08.2011р., меморіальних ордерів, виписки з банківських рахунків.

17.07.2013р. відповідачем наданий письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнані частково у зв»язку з неврахуванням позивачем часткової оплати. Крім того, відповідач просить суд надати сторонам можливість дійти згоди зробивши реструктуризацію кредиту.

17.07.2013р в судовому засіданні оголошена судом перерва на підставі ст. 77 ГПК України, про що належним чином повідомлені представники сторін.

2

13.08.2013р. позивач надав заяву №DON-61/1432 від 13.08.2013р. про зменшення позовних вимог з урахуванням часткової оплати заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача 336401,28грн., з яких: 255860,08грн. – заборгованість за кредитом, 55086,53грн. – заборгованість за відсотками, що нараховані за період з 01.10.2011р. по 06.08.2013р. включно, 8860,21грн. – пеня за порушення строків повернення відсотків, що нарахована за період з 06.09.2012р. по 06.08.2013р., 16594,46грн. – 3%річних від простроченої суми відсотків та кредиту (14258,16грн. – за порушення строків повернення суми кредиту, що нараховані за період з 29.09.2011р. по 06.08.2013р., 2336,30грн. – за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, що нараховані за період з 11.11.2011р. по 06.08.2013р.).

Таким чином, з даної заяви вбачається, що загальна сума (ціна позову) зменшена, але також відбулось збільшення позовних вимог щодо стягнення пені та 3%річних, а також періодів нарахування.

Відповідно до положень ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення збільшити/зменшити розмір позовних вимог, тому подальший розгляд справи здійснюється з урахування заяви позивача.

До заяви надані виписки з банківських рахунків

13.08.2013р в судовому засіданні оголошена судом перерва на підставі ст. 77 ГПК України, про що належним чином повідомлені представники сторін.

16.08.2013р. позивачем надане доповнення №DON-61/1458 від 14.08.2013р. до заяви про зменшення розміру позовних вимог №DON-61/1432 від 13.08.2013р.,

28.08.2013р. позивач надав клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів на підставі ст. 69 ГПК України для надання додаткових документів. Клопотання господарським судом розглянуте та задоволене.

Представники сторін 10.09.2013р. до судового засідання не явились, не повідомили про причини неявки, додаткових документів не надали.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Предметом позову є стягнення з відповідача 336401,28грн., з яких: 255860,08грн. – заборгованість за кредитом, 55086,53грн. – заборгованість за відсотками, що нараховані за період з 01.10.2011р. по 06.08.2013р. включно, 8860,21грн. – пеня за порушення строків повернення відсотків, що нарахована за період з 06.09.2012р. по 06.08.2013р., 16594,46грн. – 3%річних від простроченої суми відсотків та кредиту (14258,16грн. – за порушення строків повернення суми кредиту, що нараховані за період з 29.09.2011р. по 06.08.2013р., 2336,30грн. – за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, що нараховані за період з 11.11.2011р. по 06.08.2013р.).

Підставою звернення є неналежне виконання відповідачем умов генерального кредитного договору №027/1106 від 11.06.2008р. та укладеного в його межах кредитного договору №027/1106-01/1106 від 11.06.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2008р. ЗАТ «Донгорбанк» (правонаступником якого є позивач) (далі – банк) та ПНВП «Союз-Ас» м. Краматорськ (далі – позичальник) підписали генеральний кредитний договір №027/1106, в межах та відповідно до умов якого підписаний договір №027/1106-01/1106.

3

За своєю правовою природою цей договір є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України “Позика. Кредит. Банківський вклад”, параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України “Про банки і банківську діяльність”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Відповідно до умов Генерального кредитного договору №027/1106 від 11.06.2008р. та договору №027/1106-01/1106 від 11.06.2008р. банк зобов’язався надати позичальнику кредит (з урахуванням умов додаткової угоди №12 від 04.08.2011р.) на суму 302000,00грн.; цільове призначення кредиту – поповнення обігових коштів, фінансування поточної діяльності товариства, крім розміщення кредитних засобів на депозит, формування статутного фонду; строк повернення кредиту – 28.09.2011р. згідно графіка погашення, який наведений в додатку №1; проценти за використання кредитом по строковій заборгованості в розмірі 18,5%річних; проценти за безпідставне використання кредитом по простроченій заборгованості в розмірі 23,5% річних (п.1.1. договору).

З метою здійснення кредитних операцій банк відкрив наступні рахунки: рахунок для обліку кредиту №2062714; рахунок для сплати нарахованих відсотків №2068952 (п.1.2. договору).

Відповідно до п.3.2. договору банк зобов’язався :

Нараховувати проценти за використання кредиту, а також проценти за безпідставне використання кредиту, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1. договору. В період нарахування процентів включається день надання кредиту та не виключається день повернення.

Відповідно до п.3.3.4 кредитного договору (у редакції додаткової угоди №1 від 18.05.2010р.) нарахування процентів (в тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму заборгованості по кредитному рахунку, яка фактично обліковується на кінець операційного дня, виходячи з фактичної кількості календарних днів в році, щомісячно в 2 етапи :

27 числа місяця ( якщо 27 число – неробочий день, то в перший робочий день після 27 числа) за період: з дня надання кредиту по день, що передує останньому дню першого нарахування, включно, а в майбутньому – з першого числа місяця по день, що передує дню першого нарахування включно;

в останній робочий день місяця (далі – день другого нарахування) за період : з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит надано в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а в майбутньому – з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно.

При продовженні строку повернення кредиту проценти нараховуються в день продовження. При повному поверненні кредиту проценти нараховуються в день повернення.

Відповідно до п.3.4 договору (у редакції додаткової угоди №1 від 18.05.2010р.) позичальник зобов’язався :

Сплатити нараховані проценти за використання кредиту в 2 етапи:

проценти, нараховані в день першого нарахування, сплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня місяця включно;

проценти, нараховані в день другого нарахування, сплачувати до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів, на відповідний процентний рахунок, а також проценти за безпідставне використання кредиту, виходячи з ставок, передбачених п.1.1. договору.

4

При продовженні строку повернення кредиту здійснювати сплату нарахованих процентів в день повернення.

У випадку несвоєчасної сплати процентів по кредиту позичальник сплачує неустойку в виді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки (п.5.1 договору у редакції додаткової угоди №1 від 18.05.2010р.).

Цей договір виступає в силу з моменту підписання та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов’язань відповідно до цього договору. (п. 7.1. договору у редакції додаткової угоди №1 від 18.05.2010р.).

Дослідивши умови договору, господарський суд робить висновок, що сторонами в кредитному договорі погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання його недійсним, тому зазначений договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи (копіями меморіальних ордерів та виписками з відповідних банківських рахунків) доведений факт належного виконання банком зобов»язань щодо надання відповідачу коштів.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

З урахуванням умов додаткової угоди №12 від 04.08.2011р. до договору строк повернення кредиту – 28.09.2011р., що позичальником не зроблено.

Матеріалами справи (банківськими виписками з відповідних рахунків) підтверджено, що позичальником не повернуті надані в межах кредитної лінії грошові кошти в сумі 255860,08грн.

Крім того, позичальник взяв на себе зобов»язання сплатити за користування кредитом відсотки за використання кредитом по строковій заборгованості в розмірі 18,5%річних; проценти за безпідставне використання кредитом по простроченій заборгованості в розмірі 23,5% річних (п.1.1. договору з урахуванням умов додаткової угоди №12 від 04.08.2011р.)

Дане зобов»язання також належним чином позичальником не виконувалось, тому позивач просить стягнути з відповідача 55086,53грн. заборгованості за відсотками, що нараховані за період з 01.10.2011р. по 06.08.2013р. включно.

Господарський суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок відсотків та банківські виписки, дійшов висновку, що заборгованість за відсотками відповідає заявленій сумі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві не приймаються господарським судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем платежі відповідача враховані при розрахунку відсотків.

5

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по процентам відповідно до кредитного договору №027/1106-01/1106 від 11.06.2008р. є правомірними, доведеними належним чином та не спростовані відповідачем, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена до стягнення пеня за порушення строків повернення відсотків, що нарахована за період з 06.09.2012р. по 06.08.2013р. в сумі 8860,21грн.

При вирішенні цього питання по суті господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, в тому числі неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 5.1. договору сторонами погоджено, що випадку несвоєчасної сплати процентів по кредиту позичальник сплачує неустойку в виді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

Проаналізувавши та перевіривши надані позивачем розрахунки, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 3793,16грн., оскільки розрахунок проведений з порушенням вимог діючого законодавства, а саме – позивачем нарахування проведені за період, що значно перевищує шестимісячний термін, не враховано, що нарахування відсотків за договором здійснюється в два етапи, а також не враховано, що пеня підлягає нарахування починаючи з дня, наступного за днем коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення умов договору зі сторони відповідача.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 16594,46грн. 3%річних від простроченої суми відсотків та кредиту (14258,16грн. – за порушення строків повернення суми кредиту, що нараховані за період з 29.09.2011р. по 06.08.2013р., 2336,30грн. – за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, що нараховані за період з 11.11.2011р. по 06.08.2013р.), господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних, господарський суд приходить до висновку, що розмір трьох процентів річних з урахуванням настання у відповідача строку платежу є більшим, ніж заявлено до стягнення позивачем.

Відповідно до вимог частини другої статі 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійним вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

6

Матеріалами справи підтверджується, що представник позивача у судовому засіданні наполягав на заявлених вимогах з підстав, зазначених у позовній заяві. Заяв та клопотань іншого змісту суду не подавалось та представником не заявлялось. За таких обставин, господарський суд при винесенні рішення обмежений розміром позовних вимог, визначених позивачем, а тому, вимоги щодо стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню саме у розмірі визначеному позивачем -16594,46грн.

Що стосується розподілу судових витрат господарський суд виходить з наступного: при поданні позовної заяви позивачем була визначена ціна позову в розмірі 366702,85грн. та відповідно до норм чинного законодавства було сплачено судовий збір в розмірі 7334,06грн., в подальшому позивач остаточно визначив розмір позовних вимог в сумі 336401,28грн. шляхом подання заяви про зменшення, тому це є підставою для повернення позивачу 606,03грн. на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст. 49 ГПК України.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені частково, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається сплачений позивачем судовий збір пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі гл.48,49,71,ст.ст.525,526,546,549,611,612,625,1049,1050 Цивільного кодексу України, гл.35,ст.ст.67,193,232,233 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк м. Донецьк до Приватного науково-виробничого підприємства «Союз-Ас» м. Краматорськ Донецької області про стягнення 336401,28грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства «Союз-Ас» (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19-го Партз’їзду, буд. 51, ЄДРПОУ 23603402) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 2а, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитом в сумі 255860,08грн., заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом 55086,53грн., пеню в сумі 3793,16грн. та три проценти річних від простроченої суми нарахованих процентів та простроченої основної суми кредиту в сумі 16594,46грн., судовий збір в сумі 6626,69грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, буд.2а, ЄДРПОУ 14282829) судовий збір в сумі 606,03грн.

Повний текст рішення підписаний 10.09.2013р.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя О.О. Уханьова