Постанова № 33598998, 20.09.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2013 року 2-а/425/76/13

425/3127/13-а

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Ахрарова Володимира Абдуахидовича про визнання незаконними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

04 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Ахрарова Володимира Абдуахидовича про визнання незаконними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності АА2 № 936485 від 25.08.2013 року позивача за порушення Правил дорожнього руху України. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач при винесені оскаржуваної постанови порушив вимоги ст.ст. 251, 280 КУпАП, не врахував заперечення позивача, викладені ним в протоколі, не надав доказів, що зафіксована на радарі швидкість дійсно належить автомобілю позивача, відмовив в підписання протоколу свідку, тому позивач вважає дії інспектора незаконними та постанову незаконною, яку просить скасувати.

В судовому засіданні позивач не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує та просить суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.08.2013 року інспектором ДПС взводу ДПС ДАІ при Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим прапорщиком міліції Ахраровим В.А було складено протокол АБ2 № 728095 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1, рухаючись з швидкістю 87 км/год. на автомобілі Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 в місті Сімферополь по вулиці Київська, 159 о 12 годині 20 хвилин перевищив швидкість руху на 27 кілометрів у населеному пункті, не виконав вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 5).

25.08.2013 року відповідачем було винесено постанову серії АА2 № 936485 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень. На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання постанови органами державної виконавчої служби з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу у сумі 680,00 гривень (а.с. 6).

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративне правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію).

Відповідно ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В постанові серії АА2 № 936485 від 25.08.2013 року зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху на 27 км/год. Рухаючись у населеному пункті з швидкістю 87 км/год., швидкість виміряна прилодом TRUCAN TCN 000761, повірка до 14.11.2013 року, чим порушив п.п. 12.4 Правил дорожнього руху - скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позивач у справі був не згодний з тим, що ним було порушено Правила дорожнього руху України, про що він зазначив в протоколі від 25.08.2013 року, проте при винесені постанови заперечення позивача відповідачем не були враховані.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, при складанні постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги ст. 280 КУпАП.

Так, відповідачем достеменно не встановлено, чи був винен позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що будь-яких доказів вини в постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведено.

Відповідач при винесені постанови не звернув уваги на те, що відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у постанові серії АА2 № 936485 від 25.08.2013 року відповідач не навів будь-якої оцінки поясненням позивача.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деяки злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статями 283, 284 КУпАП. У постанові потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем по справі не надано належних та допустимих доказів на спростування тверджень позивача, оскаржувана постанова прийнята відповідачем без посилання на будь-які докази, без надання оцінки запереченням позивача та без з'ясування всіх обставин справи, зокрема, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у вчиненні правопорушення і чи підлягає адміністративній відповідальності, не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за відсутності достатніх даних про вчинення правопорушення позивачем, прийняте відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, наявні у справі докази підтверджують неправомірність дій відповідача, що дає підстави для скасування постанови серії АА2 № 936485 від 25.08.2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень, як незаконної, та закриття провадження в адміністративній справі за відсутністю в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 11, 71, 86, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Ахрарова Володимира Абдуахидовича про визнання незаконними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Ахрарова Володимира Абдуахидовича щодо складання постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 936485 від 25.08.2013 року - незаконними.

Скасувати постанову інспектора ДПС взводу ДПС ДАІ при Сімферопольському МУ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Ахрарова Володимира Абдуахидовича АА2 № 936485 від 25.08.2013 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень, як незаконну та закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України.

Суддя О.Ш. Мирошникова