Рішення № 33595880, 16.09.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2013 року 2/425/512/13

425/1752/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рубіжне Луганської області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Компаньйон» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредитування, -

встановив:

21 травня 2013 року Кредитна спілка «Компаньйон» звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредитування в сумі 15615,63 гривень. В обґрунтування позову КС «Компаньйон» зазначає, що 21.03.2012 року між спілкою та ОСОБА_1 було укладено договір кредитування, відповідно до умов якого спілка надала відповідачу кредит у сумі 10700,00 гривень. Відповідач належним чином не виконував зобов'язання за договором кредитування, в результаті чого виникла прострочена заборгованість у загальній сумі 15615,63 гривень, яка складається з заборгованості по кредиту 10196,26 гривень та заборгованості по процентам 5419,37 гривень за підвищеною процентною ставкою. Також 21.03.2012 року між спілкою та ОСОБА_2, ОСОБА_3 було укладено два договору поруки, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язувалися відповідати за зобов'язаннями боржника ОСОБА_1 за договором кредитування від 21.03.2012 року у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань. Відповідачі були повідомлені про виникнення заборгованості, їм була заявлена вимога про необхідність погашення заборгованості, однак заборгованість не була погашена, тому спілка звернулася до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримують та просять його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідачів в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 10196,26 гривень та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 2367,83 гривні позов визнав, в іншій частині проти задоволення позову заперечує, надав суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що порука припинилася 12.11.2012 року, а тому позовні вимоги до поручителів про стягнення солідарно заборгованості не підлягають задоволенню судом. Також заперечує проти розрахунку процентів за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою у розмірі 75% річних, оскільки відповідно до ст. 1056-1 ЦК України в кредитному договорі була встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 49% річних, яка є незмінною протягом усього строку кредитного договору та не може бути збільшена позивачем в односторонньому порядку, тому додаткова угода до договору, якою передбачено збільшення процентної ставки є нікчемною відповідно до Закону України від 21.01.2010 року № 3524-1, тому просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення з поручителів солідарно заборгованості.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву, у цьому разі суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2012 року між Кредитною спілкою «Компаньйон» та членом кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено договір кредитування № КС-7093/21.03.2012-КР (а.с. 6-7).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору кредитування, КС «Компаньйон» зобов'язується надати ОСОБА_1 кредит на соціальні потреби у сумі 10700,00 гривень на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Факт надання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 204 від 21.03.2012 року та визнається сторонами у справі (а.с. 12).

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться, і одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Під виконанням зобов'язання розуміються вчинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов'язків, що випливають із зобов'язання. Належне виконання зобов'язання передбачає виконання зобов'язання в належний строк.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) - зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п. 5.1.3. договору кредитування позичальник зобов'язаний вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом, відповідно до графіка розрахунків.

Судом відхиляються заперечення представника відповідачів щодо зміни позивачем процентної ставки за кредитом в односторонньому порядку з 49% річних на підвищену проценту ставку 75% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

21.03.2012 року між КС «Компаньйон» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору кредитування № КС-7093/21.03.2012-КР, зазначена додаткова угода підписана кредитодавцем та позичальником, також поручителі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були ознайомлені з додатковою угодою, про що розписалися на угоді. Відповідно до п. 1 додаткової угоди до договору кредитування плата за користування кредитом (проценти) становить 0,205479% на день від суми залишку кредиту, виходячи із річної процентної ставки 75%. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня надання кредиту. Відповідно п. 2 додаткової угоди, у разі стягнення боргу у судовому порядку плата за користування кредитом становить 75% річних з залишку основної суми кредиту за весь період користування кредитом. При цьому кредитна спілка проводить перерахунок оплати. У п. 4 додаткової угоди зазначено, що ця додаткова угода набирає чинності у разі несвоєчасного надходження планового платежу повністю або частково, обов'язково за рішенням кредитного комітету кредитної спілки (а.с. 8 зворот).

Відповідно до протоколу засідання кредитного комітету від 22.04.2013 року, прийнято рішення, яким визнано додаткову угоду, укладену між кредитною спілкою та ОСОБА_1 такою, що набрала чинності та застосовано п. 2 додаткової угоди щодо перерахунку плати за користування кредитом (а.с. 28).

Таким чином, враховуючи, що між спілкою та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, суд приходить до висновку, що перерахунок процентів позивачем за користування кредитом з процентної ставки за кредитом з 49% річних на підвищену проценту ставку 75% річних не є зміною розміру фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку в розумінні ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 погодився на такі умови кредитування, підписав договір кредитування та додаткову угоду до цього договору та відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем виконані зобов'язання за договором кредитування щодо надання кредиту, втім відповідач ОСОБА_1 порушив умови договору кредитування і має прострочену заборгованість, яка станом на час розгляду справи становить 15615,63 гривень, яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 10196,26 гривень та заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 5419,37 гривень.

07.12.2012 року позивачем відповідачам були направлені вимоги про сплату заборгованості протягом 5 днів з моменту їх отримання, проте заборгованість не була погашена (а.с. 24-26).

Судом перевірено правильність розрахунку позовних вимог, при проведені розрахунку заборгованості позивачем було враховано часткове погашення кредиту та часткове погашення відсотків (а.с. 5, 87-90).

Таким чином, позовні вимоги Кредитної спілки «Компаньйон» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредитування у сумі 15615,63 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом також відхиляються пояснення представника відповідачів про те, що порука є припиненою, оскільки кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителів. На думку представника відповідачів заборгованість за кредитним договором виникла 10.05.2012 року, з урахуванням умов, встановлених у п. 3.1 та 3.4 договорів поруки щодо моменту настання терміну виконання зобов'язань поручителями з 11.05.2012 року, поруки припинилися станом на 12.11.2012 року.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договорами поруки, якими забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_1 за договором кредитування, передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поручилися перед КС «Компаньйон» за виконання усіх зобов'язань ОСОБА_1 у їх повному обсязі, включаючи повернення кредиту, виплату відсотків за користування ним, сплату додаткових відсотків, відшкодування збитків, як солідарні з позичальником боржники, тому ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідають перед КС «Компаньйон» як солідарні боржники.

Відповідно до п.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до частини четвертої ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

В постанові Верховного Суду України від 23.05.2012 року по справі № 6-33цс12 висловлена правова позиція, згідно з якою умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника, не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, а оскільки банком відповідно до умов кредитного договору змінений строк виконання основного зобов'язання, то відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України вимоги до поручителів могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання цього строку.

Відповідно до п. 5.4.3 договору кредитування кредитодавець має права вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь фактичний строк користування кредитом у випадку затримання сплати позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Оскільки договором не встановлено строку, протягом якого має бути виконана вимога ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дострокове виконання боргових зобов'язань, відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, відповідачі мають повернути кредит та сплатити проценти протягом 30 днів з дати одержання відповідної вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитною спілкою вимоги про дострокове погашення заборгованості були направлені поручителям 07.12.2012 року та отримані поручителями 11.12.2012 року (а.с. 25, 26, зворот).

Таким чином кредитна спілка використала своє право вимоги дострокового повернення кредиту, через те змінений спілкою відповідно до умов кредитного договору строк виконання основного зобов'язання настав 10.01.2013 року.

Відповідно до п. 4.1 договорів поруки від 21.03.2012 року договір набуває чинності з моменту підписання й діє до повного виконання сторонами умов договору кредитування (а.с. 7 зворот, 8).

Таким чином у договорах поруки від 21.03.2012 року не визначено строк в розумінні ст. 252 ЦК України, після закінчення якого порука припиняється.

Отже, перебіг шестимісячного строку, протягом якого кредитна спілка вправі пред'явити вимоги до поручителів, почався 10 січня 2013 року і закінчився 11 липня 2013 року. Протягом вказаного строку - 21.05.2013 року кредитна спілка звернулася з цим позовом до відповідачів, а тому порука ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не припинилася на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути заборгованість у сумі 15615,63 гривень з поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову Кредитної спілки «Компаньйон» про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь спілки 15615,63 гривень заборгованості за договором кредитування та договорами поруки.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 229,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, солідарно на користь Кредитної спілки «Компаньйон», місцезнаходження: 91031, місто Луганськ, вулиця 50-річчя утворення СРСР, будинок 57А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26341572, заборгованість за договором кредитування у розмірі 15615,63 гривень (п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень 63 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, солідарно на користь Кредитної спілки «Компаньйон», місцезнаходження: 91031, місто Луганськ, вулиця 50-річчя утворення СРСР, будинок 57А, офіс 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26341572, судовий збір у сумі 229,40 гривень (двісті двадцять дев'ять гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова