Постанова № 33596824, 10.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2013 р.Справа № 2а-5112/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб-Снігурівка" до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроснаб-Снігурівка" звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2012 року № 0000053500.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013р. допущено заміну відповідача Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби його правонаступником - Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Миколаївської області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб-Снігурівка" задоволений. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 02.10.2012р. № 0000053500, яким ТОВ "Агроснаб-Снігурівка" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 379939,50 грн., з яких 253293,00 грн. - за основним платежем, 126646,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В апеляційній скарзі Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 12.09.2012 по 14.09.2012 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань підтвердження взаємовідносин ТОВ «Агроснаб - Снігурівка» з контрагентами-постачальниками за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 року - ТОВ «Електромонтажтрейд», за період з 01.02.2012 по 31.05.2012 року - ТОВ «Транспортно-монтажна фірма «Транспорт-сервіс ЛТД».

За результатами перевірки був складений Акт № 668/23/33438610 від 19.09.2012 року, де відображено, що перевіряючими встановлено порушення Товариством ст. 203, 215, 228,662, 665, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на суму 253293,00 грн..

На підставі акту перевірки МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № від 02.10.2012 року № 0000053500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 379939,50 грн., з яких 253293,00 грн. - за основним платежем, 126646,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого ДПІ рішення щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з вище зазначеним висновком суду першої інстанції та вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом не повно було з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, у період березень - травень 2012 року та у період січня 2012 року позивач мав договірні відносини щодо надання послуг з перевезення вантажів з ТОВ „ТМФ"Транспосервіс ЛТД" та ТОВ „Електромонтаж Трейд", на підставі яких було виписано податкові накладні на загальну суму 253293,00 грн..

На підтвердження товарності операцій між ТОВ «Агроснаб - Снігурівка» та „ТМФ"Транспосервіс ЛТД" і ТОВ „Електромонтаж Трейд", позивач надав копії договорів про надання послуг з перевезення, копії податкових накладних, акт здачі приймання робіт та виписки по особовому банківському рахунку ТОВ «Агроснаб - Снігурівка».

Згідно з п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійсненню платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для правильного вирішення спору підлягає встановленню факт реальності надання позивачу його контрагентами послуг з перевезення вантажів (як то зазначено в вище вказаних договорах) із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо умов транспортування, умов надання послуг, даних щодо товару який перевозився та його кількості, тощо.

При вирішенні спірного питання та винесенні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції послався на надані в підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем у спірний період лише вище зазначені договори про надання послуг з перевезення, копії податкових накладних, акт здачі приймання робіт та виписки по особовому банківському рахунку.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що з вказаних вище документів неможливо встановити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ „ТМФ"Транспосервіс ЛТД" та ТОВ „Електромонтаж Трейд".

Так, вказані договори про надання послуг з перевезення вантажів мають лише загальні умови щодо їх предмету, ціни та порядку розрахунків та обов'язку сторін.

В свою чергу, на підтвердження фактичного виконання договорів позивачем до матеріалів справи та відповідно перевіряючим при проведенні перевірки, не було надано документального підтвердження щодо найменування товару (вантажу) який перевозився, його кількості, даних щодо пунктів відправлення та призначення товару та інш., а тому надані позивачем на підтвердження вказаних операцій первині документи не можуть вважатися первинними документами для цілей податкового обліку навіть за наявності в цих документах всіх формальних реквізитів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, є повністю обґрунтованими та такими, які відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права висновки податкового органу щодо відсутності права ТОВ «Агроснаб - Снігурівка» на податковий кредит за спірний період.

З урахуванням встановлених обставин та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про правомірність рішення податкового органу, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, оскільки МДПІ надано обґрунтовані та підтверджені належними доказами доводи, які вказують на відсутність реального виконання операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ „ТМФ"Транспосервіс ЛТД" та ТОВ „Електромонтаж Трейд", що в свою чергу, впливає на правильність формування позивачем спірного податкового кредиту.

Враховуючи вище викладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, що призвело до її неправильного вирішення, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроснаб-Снігурівка" до Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївської області) про скасування податкового повідомлення - рішення від 02.10.2012 року № 0000053500.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 вересня 2013 року.

Головуючий:

Судді: