Постанова № 33596123, 25.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17958/13-а

Провадження №2-а/761/392/2013

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 липня 2013 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гриньковської Н.Ю.

при секретарі Подмазко О.Д.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Абдулова Султана Ісмаїловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

У липні 2013р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову серії АА2 №497169 від 09.06.2013р. про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 (двісті шістьдесят) грн. у справі про адміністративне правопорушення, прийняту 09.06.2013р. інспектором ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщиком міліції Абдуловим Султаном Ісмаїловичем.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, інспектор ДПС, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, припустився істотних порушень вимог КУпАП, Правил Дорожнього руху та національного стандарту ДСТУ 1400-2002.

А саме, всупереч вимогам, передбаченим ст.268 КУпАП, інспектором було відмовлено у розгляді клопотання позивача про правову допомогу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також, як вказує позивач, інспектор ДПС відмовився з'ясувати та врахувати чи виконані вимоги п. 10.5.25 національного стандарту 4100-2002 щодо ступінчастого обмеження швидкості і чи виконані вимоги п. 8.2-1 ПДР щодо дублювання дорожніх знаків, оскільки знаки 3.29 та 1.33 «діти» щодо обмеження швидкості руху, на які посилається відповідач у своїй постанові, були встановлені з порушенням ДСТУ 4100-2002.

Крім того, позивач зазначав, що інспектор не з'ясував обставини, які підлягають встановленню, як того вимагає ст.280 КУпАП, яка зобов'язує з'ясовувати обставини, що підлягають встановленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зокрема, інспектором не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є склад вини в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач, інспектор ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщик міліції Абдулов Султан Ісмаїлович в судове засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не сповіщав, у відповідності до п.5 ч.5 ст.107 КАС України заперечення на позов не надав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.128 КАС України, з урахуванням приписів ч.1 171-2 КАС України, якою передбачено п'ять днів на розгляд справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вирішив за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, оцінивши всі докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2013р. відносно позивача інспектором ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщиком міліції Абдуловим С.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення, за ч. 1 ст. 122 КУпАП України (а.с.6).

Згідно вказаного протоколу, позивач 09.06.2013р. о 17.44 год. рухався по шосе Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на 728 км. плюс 200 м., керуючи автомобілем Міцубісі PAGERO WAGON, номерний знак НОМЕР_1 у зоні дії дорожнього знаку 3.29, з обмеженням максимальної швидкості 40 км. та знаку 1.33 «діти», рухався зі швидкістю 75 км/год., чим допустив порушення п.12.9Б, 12.10-2 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість руху вимірювалася приладом «Візір» №0812527.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 09.06.2013р. вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно яких він не згоден із тим, що ним було порушено правила дорожнього руху України.

Того ж дня, 09.06.2013р. інспектором ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщиком міліції Абдуловим С.І. було прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн.

Так, згідно п. 10.5.25 ДСТУ 4110-2002, передбачено, що якщо обмеження максимальної швидкості, що його вводять на ділянці дороги, більш ніж на 20 км/год змінює її значення проти дозволеної швидкості руху на попередній ділянці, то треба використовувати ступінчасте обмеження швидкості з кроком не більше ніж 20 км/год послідовним встановленням знаків 3.29 ПДР, розміщених один від одного на відстані від 100 до 150 м.

Крім того, відповідно до п. 8.2-1 ПДР вимагається дублювання знаків.

Разом з тим, позивач вказував, що він рухався трасою Харків-Сімферополь зі швидкістю 75 км/год при допустимій швидкості, встановленій п.п. «ґ» п.12.6 ПДР, - 90 км/год. Траса має дві смуги в одному напрямку руху, що підтверджується фотокартками, з місця складання протоколу про адміністративне правопорушення, доданої позивачем до матеріалів справи. Під час виконання маневру щодо обгону тролейбусу, який рухався у попутному напрямку руху, як зазначив позивач, інспектор ДАІ зупинив його автомобіль та вказав на перевищення ним швидкості руху, що встановлена дорожніми знаками 3.29 та 3.31 ПДР. Позивач пояснив інспектору, що знаків про обмеження швидкості руху він не міг бачити, оскільки в цей час здійснював маневр, а дублюючого знаку не було. Крім того, за твердженням позивача, він наполягав на участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення адвоката, однак інспектор не надав йому можливості скористатися правовою допомогою.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Незважаючи на те, що згідно ст. 251 КАС України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, прийнятій інспектором ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщиком міліції Абдуловим С.І., не надано будь-якої оцінки поясненням ОСОБА_1

При цьому, суд звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.06.2013р. зазначено місце скоєння правопорушення 728 км. плюс 200м. шосе Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, натомість у постанові від 09.06.2013р., яка складена на підставі вказаного протоколу місцем скоєння правопорушення вказано: 728 км. плюс 50м. шосе Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта.

Отже, в порушення вказаних вище вимог ст. 252 КУпАП, інспектором ДПС (відповідачем у справі) не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, не наведено у постанові мотивів відхилення посилань, на які вказувала особа щодо якої вирішувалось питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Втім, відповідач не виконав ухвали суду та не надав своїх заперечень на позовну заяву, що в розумінні п.5 ч.5 ст.107 КАС України судом приймається, як відсутність доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги, що згідно приписів п.12.10 ПДР у разі, коли дорожні знаки обмеження швидкості руху 3.29 та/або 3.31 встановлені з порушенням визначених цими Правилами вимог щодо їх введення чи з порушенням вимог національних стандартів, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 128, 160-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим прапорщика міліції Абдулова Султана Ісмаїловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії АА2 №497169 від 09.06.2013р. про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код платника - НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн., сплачений за квитанціями: №ПН3001 від 12.07.2013р. на суму 34,41грн. (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, розрахунковий рахунок 31211206700011, МФО 820019, код отримувача - 37995466) та №ПН7826 від 18.07.2013р. на суму 79,59грн. (одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, розрахунковий рахунок 31211206700011, МФО 820019, код отримувача - 37995466).

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

постанова складена у повному обсязі 30.07.2013р.