ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/2759/13-а
03 вересня 2013 року 14год. 40хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Шевчук В.С.,
відповідача: представники Троянчук Д.М., Козяр І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі - ПАТ "Рівнеазот") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2013 №0000562240 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 473674,70грн.
Позов обґрунтований тим, що висновки акта перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та суду пояснила, що вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) позивачем порушено не було, оскільки кошти в сумі 72249950,00 доларів США було повернуто Компанії "STERNAKO VENTURES LIMITED" (Кіпр) (далі - Компанія "SVL") у зв'язку з неможливістю поставки товару. Вказала, що повернені грошові кошти не можна вважати неодержаною виручкою або вартістю недопоставленого товару. Відтак, застосування штрафних санкцій до позивача є безпідставним. Просила позов задовольнити повністю.
ДПІ у м.Рівному позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.
У судовому засіданні представники відповідача суду пояснили, що податковим органом під час проведення перевірки ПАТ "Рівнеазот" встановлено, що при поверненні контрагентом коштів на валютні рахунки позивача, частину коштів в сумі 15379740,20 доларів США повернуто з порушенням законодавчо встановленого 90-денного терміну розрахунків (граничний термін закінчився 20.05.2013 та 21.05.2013), чим порушено вимоги ст.2 Закону №185/94-ВР. Відповідальність за вказане порушення передбачена ст.4 даного Закону, а тому оспорюване повідомлення-рішення є правомірним. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДПІ у м.Рівному з 09.07.2013 по 11.07.2013 проведено документальну позапланову перевірку ПАТ "Рівнеазот" (ЄДРПОУ 0567824) з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №196-12-095 від 04.12.2012, укладеного з фірмою - нерезидентом Компанією "SVL" (Кіпр) за період з 04.12.2012 по 30.06.2013, згідно з повідомленням ПАТ «КБ «Надра» Рівненське РУ від 04.06.2013 №50/1456, за наслідками якої складено акт від 12.07.2013 №505/326/05607824 (а.а.с.7-14).
У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем ст.2 Закону №185/94-ВР, а саме: порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 15379740,20 доларів США/122930263,42грн. при виконанні імпортного контракту від 04.12.2012 №196-12-095, укладеного з фірмою - нерезидентом Компанією "SVL".
На підставі акта перевірки від 12.07.2013 №505/326/05607824 ДПІ у м.Рівному прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" від 18.07.2013 №0000562240 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 473674,70грн (а.с.20).
На акт перевірки позивачем було подано письмові заперечення, за наслідками розгляду яких висновки акта перевірки залишені без змін (а.а.с.16-19).
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Рівнеазот" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 11.12.1991, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 05.02.1997 за №035/0029.
04.12.2012 між ПАТ "Рівнеазот" (покупець) та фірмою - нерезидентом Компанією "SVL" (Кіпр) (продавець) укладений імпортний контракт від 04.12.2012 №196-12-095, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити товар - аміак рідкий технічний в кількості 146000 тонн за ціною 500 доларів США за одну тонну упродовж грудня 2012 - грудня 2016. Загальна вартість контракту складає 73000000,00 доларів США (+/-5%) (а.а.с.31-36).
Відповідно до п.п.4.3, 4.4 Контракту, платежі здійснюються в доларах США, оплата за товар відбувається на умовах 100% передоплати на валютний рахунок продавця згідно з виставленим рахунком-фактурою.
Пунктом 4.5 зазначеного Контракту встановлено, що у випадку неможливості поставки товару, продавець зобов'язаний повернути грошові кошти покупцю не пізніше 90 днів від дати оплати.
На виконання умов контракту позивачем було перераховано продавцю як передоплату грошові кошти на загальну суму 72249950,00 доларів США/577493850,35грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 15.02.2013 №19 на суму 10444200,00 доларів США, від 19.02.2013 №21 на суму 14700000,00 доларів США, від 20.02.2013 №22 на суму 3535750,00 доларів США, від 02.04.2013 №41 на суму 6501000,00 доларів США, від 03.04.2013 №42 на суму 6510000,00 доларів США, від 04.04.2013 №43 на суму 8320000,00 доларів США, від 05.04.2013 №45 на суму 2800000,00 доларів США, від 08.04.2013 №47 на суму 8320000,00 доларів США, від 09.04.2013 №48 на суму 11119000,00 доларів США (а.а.с.49-57).
У зв'язку з неможливістю поставки товару, вказані грошові кошти, як і передбачено умовами контракту, були повернуті продавцем позивачу в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками: від 24.04.2013 №75573556 на суму 5825000,00 доларів США, від 25.04.2013 №75673235 на суму 5335000,00 доларів США, від 26.04.2013 №75952059 на суму 2140209,80 доларів США, від 21.05.2013 №3 на суму 7470000,00 доларів США, від 22.05.2013 №9 на суму 2000000,00 доларів США, від 22.05.2013 №2 на суму 6000000,00 доларів США, від 23.05.2013 №7 на суму 25000,00 доларів США, від 11.06.2013 №1 на суму 19000000,00 доларів США, від 12.06.2013 №12 на суму 19000000,00 доларів США, від 13.06.2013 №3 на суму 5454740,20 доларів США (а.а.с.58-68).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII, товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону №185/94-ВР, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Пунктом 3 постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 16.11.2012 №475, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за №1921/22233, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Згідно зі ст.4 Закону №185/94-ВР, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Із аналізу правових норм вбачається, що ст.2 Закону №185/94-ВР застосовується до правовідносин щодо відстрочення терміну поставки та не поширюється на правовідносини щодо повернення коштів через неможливість виконання контракту, а для нарахування пені в порядку ст.4 Закону №185/94-ВР належить визначати суму неодержаної виручки або вартість недопоставленого товару.
Відтак, суд не бере до уваги посилання податкового органу на повернення позивачу Компанією "SVL" (Кіпр) коштів в сумі 15379740,20 доларів США з порушенням встановленого терміну розрахунків, оскільки такі платежі не підпадають ні під визначення суми неодержаної виручки, ні під вартість недопоставленого товару.
Таким чином, підстави для застосування до позивача передбачених ст.4 Закону №185/94-ВР у даному випадку відсутні.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ДПІ у м.Рівному не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення форми "У" від 18.07.2013 №0000562240 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 473674,70грн, а відтак, адміністративний позов належить до задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 18.07.2013 №0000562240 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 473674,70грн.
Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Рівнеазот" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2294,00грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.
Судове рішення № 33591258, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 03.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 817/2759/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: