Рішення № 33591135, 18.09.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

Іменем України

РІШЕННЯ12

18.09.2013р. справа № 927/931/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії", вул. Червоних партизан, 14, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98637 - юридична адреса;

вул.Квітнева, 17, с.Новий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15501-поштова адркса

Відповідач: Новомлинівське Сільське споживче товариство, вул. Леніна, 57, с.Нові Млини, Борзнянський район, Чернігівська область, 16410

Суддя Ю.В. Федоренко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

представник позивача: Тарасенко С.П. довіреність № 20 від 21.09.2012

представник відповідача: Корнієнко О.Г.-голова правління (в судове засідання 18.09.2013року не з'явився)

Рішення прийнято після перерви, яку оголошено в судовому засіданні 17.09.2013року на підставі ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з відповідача 2 794,64грн. заборгованості за договором поставки №265 від 13 червня 2012року, 5 796,89грн. штрафу, 1 460,41грн. пені.

17.09.2013року представник позивача надав суду письмову заяву №57 від 16.09.2013року у якій просить змінити позовні вимоги та стягнути з відповідача 2 794,64грн. заборгованості за договором поставки №265 від 13.06.2012року, 5 796,89грн. штрафу та 385,86грн. пені.

Відповідно до ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом розгяду справи по суті позивачу надано право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розгляд справи по суті судом розпочато у судовому засідання 10.09.2013 р. про що зазначено у протоколі судового засідання. У заяві по справі позивачем не змінено предмету позову та підстав поданого позову. Фактично подана заява є заявою про зменшення позовних вимог.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, подана заява не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому судом прийнята вказана заява позивача до розгляду і спір вирішено з її урахуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.09.2013року пояснив, що борг в розмірі 2 794,64грн. перед позивачем погашений в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №148 від 19.07.2013року на суму 2 795,05грн. Крім того, представник відповідача просив суд звільнити відповідача від сплати штрафу та пені.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

13.06.2012р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 265.

У відповідності до п. 1.1 та 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити за заявкою покупця товар-алкогольні вироби в асортименті виробництва ТОВ „Віна Лівадії", а покупець зобов'язувався належним чином замовити, прийняти, оплатити і забезпечити технічний супровід поставленого товару на умовах, викладених у договорі.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору передбачено, що постачальник поставляє товар партіями згідно заявок покупця в асортименті та за цінами, що діють на момент поставки товару, які узгоджені сторонами та вказані у рахунках-фактурі, що фіксуються у накладних, які засвідчують передачу-приймання товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору. Кількість та асортимент товару, що постачається згідно цього договору сторони визначають на підставі письмових заявок.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними: № РН-0008078 від 16.11.2012р. на суму 3 118,92 грн., №РН-0008076 від 16.11.2012року на суму 1 984,56грн., №РН-0007859 від 12.11.2012року на суму 1 406,16грн., № РН-0006976 від 19.10.2012року на суму 1 557,96грн., № РН-0006975 від 19.10.2012року на суму 1 493,04грн., № РН-0006973 від 19.10.2012року на суму 1 285,80грн., № РН-0004152 від 10.08.2012року на суму 623,70грн., № РН-0004150 від 10.08.2012року на суму 389,34грн., №РН-0003892 від 03.08.2012року на суму 2 132,16грн., №РН-0003889 від 03.08.2012року на суму 774,60грн., №РН-0003394 від 26.07.2012року на суму 639,00грн., № РН-0003392 від 26.07.2012року на суму 468,72грн., № РН-0003390 від 26.07.2012року на суму 950,78грн., №РН-0002413 від 06.07.2012року на суму 946,80грн., №РН-0002390 від 06.07.2012року на суму 856,53грн., та видатковими накладними: №РН-0008077 від 16.11.2012року на суму 7 597,12грн., № РН-0008075 від 16.11.2012року на суму 1 728,60грн., №РН-0007858 від 12.11.2012року на суму 2 100,56грн., №РН-0007857 від 12.11.2012року на суму 4 941,56грн., №РН-0006977 від 19.10.2012року на суму 851,80грн., №РН-0006974 від 19.10.2012року на суму 3 161,76грн., РН-0006972 від 19.10.2012року на суму 1 295,40грн., №РН-0004153 від 10.08.2013року на суму 3 209,92грн., №РН-0004151 від 10.08.2012року на суму 2 688,20грн.№ РН-0003891 від 03.08.2012року на суму 3 455,68грн., № РН-0003890 від 03.08.2012року на суму 1 828,40грн., № РН-0003395 від 26.07.2012року на суму 857,40грн., № РН-0003393 від 26.07.2012року на суму 1 366,20грн., № РН-0003391 від 26.07.2012року на суму 1 366,20грн., № РН-0002414 від 06.07.2012року на суму 1 845,00грн., № РН-0002391 від 06.07.2012року на суму 1 047,30грн., всього на загальну суму 57 969,17грн.

Одержання відповідачем зазначеного товару підтверджується довіреністю №265 від 13.06.2012року, товарно-транспортними накладними форми №1-ТН, які містяться в матеріалах справи, підписами представника відповідача на видаткових накладних.

Згідно п. 5.1 договору покупець зобов'язується оплатити поставлений товар за ціною, що зазначена в товарно-транспортній накладній, шляхом безготівкового розрахунку на зазначені розрахункові рахунки постачальника або іншим не забороненим діючим законодавством способом з допустимою розстрочкою платежів протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в розмірі 55 174,53грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2013року на суму 2 794,64грн., які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково і на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача по договору поставки №265 від 13 червня 2012року становила 2 794,64грн., що підтвероджується і актом звірки розрахунків станом на 30.06.2013 р., який було підписано представниками сторін.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

19.07.2013року, після звернення позивача до суду з позовною заявою, відповідачем погашена сума заборгованості перед позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №148 від 19.07.2013року на суму 2 795,05грн.

Оскільки, заборгованість в сумі 2 794,64грн. відповідачем сплачена, спір між сторонами в цій частині врегульовано, предмет спору відсутній, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2 794,64грн. підлягає припиненню на підставі ст.80 п.1-1, в в'язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати, покупець зобов'язаний оплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 796,89грн. штрафу.

За перерахунком суду розмір штрафу складає 5 513,39грн. При розрахунку суми штрафу судом враховується, що оплата відповідачем товару 24.07.2012 р. на суму 2 000 грн., та 23.08.2012 р. на суму 835 грн. була здійснена відповідачем у погоджені строки а тому нарахування штрафних санкцій на ці суми є безпідставним.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беріть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасниками господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи обставини справи і розмір штрафних санкцій, які належать до сплати відповідачем, приймаючи до уваги повне виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару на час розгляду справи в суді, з урахуванням майнових інтересів сторін та того, що порушення зобов'язання відповідачем не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд вважає необхідним зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50% до суми 2 756,70грн.

В іншій частині позову про стягнення штрафу в розмірі 283,50грн. слід відмовити.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 385,86грн. пені.

Розрахунок пені позивачем проведено за період з з 07.08.2012р. по 16.07.2012р.

Враховуючи вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України пеня повинна розраховуватися по 17.06.2013 р. включно.

Оскільки у письмових поясненнях від 16.09.2013 р. позовачем розмір пені зменшено до 385,86 грн. вказані вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

У письмових поясненнях суду позивач вказує на те, що відповідачем 22.07.2013 р. було перераховано 2 795,05 грн. в рахунок погашення боргу. Вказані кошти позивач зарахував для погашення вимог згідно зі статтею 534 Цивільного кодексу України, а саме: 1720,50 для погашення суми судового збору, 1460,41 грн. для відшкодування пені.

Відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги креитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

При прийнятті рішення судом враховується, що позивачем не правильно було застосовано положення ст.534 Цивільного кодексу України в частині зарахування отриманої частини грошових коштів в погашення судового збору та пені.

Стаття 534 Цивільного кодексу України передбачає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. В такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості.

Відповідач 22.07.2013 р. повністю розрахувався за отриманий товар і у такому випадку положення статті 534 Цивільного кодексу України не застосовуються, відповідні обгрунтування позовних вимог у цій частині судом до уваги не приймаються.

Законні підстави для задоволення клопотання відповідача про звільнення його від оплати штрафних санкцій відсутні.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.49, 80 ч.1 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення 2 794,64грн. боргу.

Позов задовольнити частково і стягнути з Новомлинівського сільського споживчого товариства, вул.Леніна, 57, с.Нові Млини Борзнянського району Чернігівської області, код 22813005, (р/р 26007301102210 у філії ЧОУ ВАТ „Ощадбанк", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віна Лівадії", вул. Червоних партизан, 14, м.Ялта, АР Крим, фактична адреса: вул.Квітнева, 17, с.Новий Білоус Чернігівського району і області, код 32362063 (поточний рахунок невідомий), 2 756,70грн. штрафу, 385,86грн. пені, 1 720,50грн. судового збору.

В іншій частині позову про стягнення 283,50грн. штрафу - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.09.2013року.

Суддя Ю.В. Федоренко