Постанова № 33591087, 20.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.09.2013 р. справа №5009/3974/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівБойченка К.І., Стойка О.В.за участю представників сторін: від позивача: Сясько В.О. дов. від 05.11.2012 рокувід відповідача:Дробишевський О.А. дов. від 03.09.2013 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької областівід09.08.2013 рокуу справі№ 5009/3974/12 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», с. Дніпровка, Кам'янсько - Дніпровський район, Запорізька областьпро стягнення 916 661грн.10 коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест», м. Запоріжжя у жовтні 2012 року звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дніпро», с. Дніпровка, Кам'янсько - Дніпровський район, Запорізька область про стягнення 916 661грн.10коп. суми заборгованості по оплаті за поставлений товар.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 04.02.2013 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року, позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Вищий господарський суд постановою від 01.07.2013 року вищевказані судові акти скасував, справу № 5009/3974/12 передав на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Господарський суд Запорізької області при новому розгляді справи рішенням від 09.08.2013 року у справі № 5009/3974/12 відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з того, що у відповідача не виникло обов'язку оплатити позивачеві поставлений за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 року товар на суму 916 661грн. 10 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест», м. Запоріжжя, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2013 року у справі № 5009/3974/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст. 104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

Представник відповідача зазначив, що вважає рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2013 року у справі № 5009/3974/12 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4, 81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ «Агрохімінвест» (продавець) та ТОВ «Агро Дніпро» (покупець) 31.01.2007 року укладено договір купівлі-продажу № 018, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався передати товар, вказаний в п.1.2. цього договору у власність покупцю, а покупець прийняти даний товар та оплатити за нього грошові кошти у розмірі та порядку, визначеному цим договором.

Найменування товару - засоби захисту рослин, його кількість та ціну сторони узгодили у пункті 1.2 договору, в доповненнях № 001 від 11.04.2007 року та № 002 від 16.05.2007 року до договору.

В розділі 3 договору сторони узгодили умови поставки та порядок приймання-передачі товару за якими встановили обов'язок продавця-позивача по справі, повідомити покупця-відповідача по справі про надходження товару, в тому числі із вказанням строків можливого відвантаження зі складу продавця.

Строки поставки товару визначені сторонами в п.3.1 договору, згідно якого продавець надає товар, вказаний в п.1.2 договору частинами по кількості та найменуванню. Продавець надає товар покупцю протягом трьох банківських днів з моменту оплати товару (його частини), згідно з пунктом 5.2. даного договору, однак цим пунктом договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату товару, а не строки поставки.

Порядок розрахунків встановлений сторонами в п.4.2 договору, згідно якого оплата за товар проводиться передоплатою протягом трьох банківських днів з моменту пред'явлення рахунку-фактури до оплати платіжними дорученнями або готівкою.

У п.3.2 договору сторони узгодили умови поставки - самовивіз зі складу вказаного продавцем, під словом «самовивіз» сторони домовились про наступне: покупець зобов'язується, в строки вказані в договорі, отримати на складі продавця товар і за власний рахунок здійснити перевезення.

В пункті 3.3 договору сторони визначили, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем у кількості згідно накладної, по якій продавець передає товар, а покупець приймає його в момент вивозу зі складу уповноваженим представником покупця.

Як свідчать умови договору, сторони у пункті 3.3 договору узгодили, що відповідач набуває права власності на товар в момент вивозу товару зі складу позивача.

Позивачем не надано суду документів, підтверджуючих виконання п.3.1 договору в частині повідомлення покупця про наявність товару, про адресу або місце розташування складу продавця, в тексті договору зазначена лише юридична адреса продавця: 69044, м. Запоріжжя, пл. профспілок, 5, оф.344.

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що позивачем не надано доказів направлення відповідачеві рахунків-фактур на оплату товару наявного на складі позивача, отримання грошових коштів в якості передоплати, що створило невизначеність строків поставки товару за умовами договору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду про те, що надані позивачем видаткові накладні не містять посад, прізвищ, імен та по батькові осіб, чий підпис стоїть у графі одержувач товару та зазначає, що позивачем не доведений факт отримання представником відповідача товару за спірними накладними.

Крім того, за накладними № 050 від 06.03.2007 року, № 059 від 07.03.2007року, № 103 від 22.03.2007року, № 147 від 03.04.2007року значиться поставленим насіння кукурудзи та соняшника, які не були предметом поставки за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 року.

Сторонами не виконані вимоги господарського суду та вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 01.07.2013 року щодо надання документів, підтверджуючих перевезення товарів саме зі складу позивача, складські документи про відпуск товару зі складу.

Крім того, у наданій до справи представником позивача довідці Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя вих.№ 311 від 17.04.2008 р., складеної за результатом перевірки податковою інспекцією поставок позивачем в травні, червні 2007 р. товару, зазначено про поставку позивачем відповідачу товару за договором № 016 від 31.01.2007 р., зокрема, 17.05.2011р. - Вуксал мікроплант на суму 24 288 грн., 18.05.2011р. - Вуксал мікроплант на суму 24 288 грн., 09.06.2011 р. - Гербицид Гармонік і Гербицид експерт прилипатель на суму 5 453,58 грн.

При цьому податкова інспекція посилається на документи такої поставки товару за договором № 016 від 31.01.2007 р. на накладну № 258 від 17.05.2007 р. та довіреність серія ЯНН № 185562 від 17.05.2007 р., на накладну № 262 від 18.05.2007 р. та довіреність серія ЯНН № 185564 від 18.05.2007 р., на накладну № РН-0000298 від 09.06.2007р. та довіреність серія ЯНН № 185581 від 09.06.2007 р.

Одночасно, позивач із посиланням на вказані податковою інспекцією три накладні та три довіреності, як поставку товару за договором № 016 від 31.01.2007 р., посилається на ті ж самі три накладні та три довіреності, як поставку товару за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 р.

Таким чином, доводи заявника скарги про поставку відповідачеві 17.05.2011р. Вуксалу мікропланту на суму 24 288 грн., 18.05.2011 р. Вуксалу мікропланту на суму 24 288 грн., 09.06.2011 р. Гербициду Гармонік і Гербициду експерт прилипатель на суму 5 453,58 грн. за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007року, спростовується довідкою ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Заплоріжжя вих.№ 311 від 17.04.2008 р., в якій зазначено про поставку цього товару за договором № 016 від 31.01.2007р. є недоведеними.

Доводи заявника скарги стосовно того, що саме відповідач повинен оформити товарно-транспортні документи на доставку товару з його складу не відповідають порядку оформлення товарно-транспортних накладних встановленому чинним законодавством.

Пунктом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, (затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.02.1998 р. за №128/2568), (далі Правила) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-транспортних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткуванню, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт.

Пунктом 8.26 Правил встановлено, що завантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на завантажений чи розвантажений вантаж.

Пунктом 11.5 Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно з пунктом 11.6 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною, водій підписує всі її екземпляри.

Відповідно до пункту 11.7 Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника).

Проте, сторонами не дотриманий порядок оформлення перевезення вантажів автотранспортом, встановлений Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України і не надано до матеріалів справи товарно-транспортних накладних на перевезення спірного товару вартістю 916 661грн. 10коп., підтверджуючих передачу товару в період з 06.03.2007 року по 09.06.2007 року за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 року.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про недотримання порядку перевезення небезпечних вантажів, до яких відносяться засоби захисту рослин, порядок перевезення яких встановлений Правилами перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом України.

Згідно з пунктом 1.2. договору купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007року товаром за цим договором є хімічні речовини - гербіциди, фунгіциди, інсектициди, у зв'язку з чим перевезення цього товару здійснюється згідно «Правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом України», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 822 від 26.07.2004 р., зареєстрованих Міністерством юстиції України 20.08.2004 р. за № 1040/9639.

В пункті 1.2. договору купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 р. перелічені хімічні речовини для продажу, кількість яких відрізняється від стандартної, фірми-виробника упаковки.

Як вбачається з матеріалів справи упаковка «Гранд» 75% в.р.г. містить в собі 150 кг (10 х 15 кг) речовини, а його кількість за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 р. складає 98 кг, тобто, менше ніж стандартна упаковка масою в 150 кг. Упаковка хімічної речовини «Карате Зеон» ємкістю 20 літрів а за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 р. купується об'єм у 585 літрів, що складає 29,25 упаковки.

За переліком хімічних речовин згідно пункту 1.2. договору купівлі-продажу №018 від 31.01.2007 року, об'єм товару, поставка якого передбачається за договором, складає біля 17 000літрів, що зумовлює необхідність перевезення цього об'єму товару автомобільним, чи іншим транспортом.

Таким чином, хімічні речовини, перевезення яких передбачалось в період з 06.03.2007року по 09.06.2007року від позивача до відповідача у кількості біля 17 000 літрів в нестандартній кількості (більше чи менше упаковки фірми-виробника), повинні були мати окрему тару та відповідні документи на перевезення небезпечного вантажу.

Оскільки позивач не є виробником товару узгодженого до поставки за умовами договору № 018 від 31.01.2007 року, він відповідно до п.3.4 договору на кожен вид товару зобов'язаний був видати відповідачеві сертифікат відповідності фірми-виробника товару, якій гарантує якість товару.

В матеріалах справи відсутні докази передачі даних сертифікатів.

Одинадцять довіреностей, наданих позивачем у справу не містять в собі посилання на отримання товару за умовами договору купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 р.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що сторонами не надано доказів дотримання порядку поставки товару, встановленого умовами п.п.3.1, 3.2, 3.3., 3.4, 4.2 договору купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 року, не надані товарно-транспортні накладні, товарно-транспортні документи на небезпечний вантаж, оформлені у відповідності до Правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом в Україні, Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про недоведеність позивачем наданими документами факту поставки товару на суму 916 661,10грн. за договором купівлі-продажу № 018 від 31.01.2007 р., у зв'язку з чим висновок господарського суду про залишення без задоволення позовних вимог про стягнення боргу у сумі 916 661,10грн. є правильним, таким, що відповідає матеріалам справи.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2013 року у справі № 5009/3974/12 про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з недоведеністю є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімінвест», м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2013 року у справі № 5009/3974/12 залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

О.В. Стойка

Надруковано 5 прим:

1, 2 - сторонам;

3 - до справи;

4 - гос. суду Запорізької області 5 - ДАГС