Рішення № 33590811, 10.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12748/13 10.09.13

За позовом організації орендарів орендної фірми «Екста»

до Київської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Світовенко Наталія Миколаївна

про визнання недійсним рішення, визнання відсутнім права та припинення дій

Суддя Удалова О.Г. (головуючий)

Суддя Власов Ю.Л.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників процесу:

від позивача Матвєєва О.І. (за довіреністю)

Чепурін В.О. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

від третьої особи Васильєв М.О. (за довіреністю) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом організація орендарів орендної фірми «Екста» до Київської міської ради про:

- визнання недійсним рішення Київської міської ради № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці Світовенко Наталії Миколаївні для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києва»;

- визнання відсутнім права Київської міської ради на відчуження шляхом продажу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києві на підставі вказаного вище рішення;

- припинення дій Київської міської ради по відчуженню земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києві, та укладенню договору купівлі-продажу із Світовенко Наталією Миколаївною.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, за його твердженням, є законним власником нерухомого майна - нежитлової будівлі загальною площею 3 333,00 кв. м., розташованої за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі/Рогнідинська, 11/7 (літ. А), а тому рішенням Київської міської ради, яким земельна ділянка, на якій розташована вищезазначена будівля, відчужується на користь Світовенко Наталії Миколаївні, порушуються права позивача, що є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою суду від 08.07.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/12748/13, залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Світовенко Наталію Миколаївну, а також призначено розгляд справи на 25.07.2013 р.

У судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились. Розгляд справи було відкладено на 06.08.2013 р.

У вказане судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились повторно. Суд відклав розгляд справи.

20.08.2013 р. розпорядженням голови Господарського суду м. Києва, у зв'язку з відпусткою судді Удалової О.Г., справа № 910/12748/13 була передана судді Власову Ю.Л.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 р. справу № 910/12748/13 передано судді Удаловій О.Г. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 р. суддя Удалова О.Г. прийняла до провадження справу № 910/12748/13.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, представник позивача підтримав позовні вимоги та надав у судовому засіданні документи, які було залучено до матеріалів справи. Представник третьої особи надав суду документи, які було залучено до матеріалів справи, а також клопотання про зобов'язання позивача надати примірник позовної заяви з додатками та клопотання про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Клопотання третьої особи про зобов'язання позивача надати примірник позовної заяви з додатками суд відхилив, оскільки представника третьої особи 19.07.2013 р. було ознайомлено з матеріалами справи та надано можливість зняти копії останніх. Крім того, при прийнятті позовної заяви до розгляду судом було встановлено, що до останньої додано належні докази направлення позовних матеріалів на адресу третьої особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва було призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 р. було визначено склад колегії суддів, а саме: Удалова О.Г. (головуючий), Власов Ю.Л., Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2013 р. колегія суддів прийняла до провадження справу № 910/12748/13 та призначила розгляд останньої на 10.09.2013 р.

Представник третьої особи у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, зазначивши, що позивач не є власником нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці, а тому підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, позивачем не було дотримано порядку оформлення права на земельну ділянку, передбаченого Земельним кодексом України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та подав пояснення до позовної заяви, в яких зазначив, що рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 р. у справі 910/4431/13, визнано в судовому порядку право власності позивача на нежитлову будівлю загальною площею 3333,0 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі/Рогнідинська, 11/7 (літера А).

У зв'язку з наданням представником позивача додаткових пояснень та доказів визнання за ним права власності на нежитлову будівлю, представник третьої особи подавав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з поясненнями та узгодження правової позиції зі Світенко Н.М., яке було судом відхилено, оскільки вказане клопотання позивача за своєю суттю не відрізняється від раніше поданих, разом з тим, у судовому засіданні було оголошено перерву та надано представнику третьої особи можливість ознайомитися з поясненнями позивача.

У зв'язку з наданням представником позивача додаткових документів (постанов в адміністративних справах за участю третьої особи) представник Світовенко Наталії Миколаївни подавав клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових пояснень та доказів, яке судом відхилено на тій підставі, що третій особі було відомо про існування наданих постанов, а тому представник не був позбавлений можливості надати пояснення та докази у справі з їх урахуванням.

Також представник третьої особи подав клопотання про витребування з Печерського районного суду міста Києва матеріалів справи № 2-3449-1/10 за позовом позивача у даній справі до третьої особи. Клопотання судом відхилено, оскільки в матеріалах справи міститься рішення Печерського районного суду міста Києва, яким встановлено факти, викладені у матеріалах справи, а тому підстави для витребування матеріалів справи 2-3449-1/10 відсутні.

Представником третьої особи було подано заяву про відвід судді Удалової О.Г. Заяву судом відхилено, про що винесено відповідну ухвалу, яку міститься в матеріалах справи.

Повторне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з поясненнями, наданими позивачем, судом також відхилено з вказаних вище підстав.

Представником третьої особи було подано заяву про відвід колегії судів, яку відхилено ухвалою суду, яка знаходиться в матеріалах справи.

Представник третьої особи подав клопотання про залучення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Клопотання судом відхилено, оскільки заявником клопотання не подано належних та допустимих доказів того, що рішення у справі може вплинути на права або обов'язки вказаної особи щодо однієї зі сторін.

Також судом відхилено клопотання про припинення провадження у справі, обґрунтоване скасуванням запису про державну реєстрацію позивача, з підстав, зазначених нижче.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з закінченням робочого часу було відхилено, оскільки чинним законодавством не передбачена зазначена підстава для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду також відхилено повторну заяву про відвід колегії судів.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.02.1992 р. колективом Українського центру розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання «Мода» на загальних зборах прийнято рішення про створення орендної фірми «Екста», оформлене протоколом № 30.

25.02.1992 р. між Фондом державного майна України та колективом орендної фірми «Екста» було укладено договір оренди № 734 (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого відповідно до основ законодавства та приймаючи до уваги рішення трудового колективу про створення орендного підприємства, Фонд державного майна України передає, а орендна фірма «Екста» приймає в оренду будівлі, споруди та устаткування початковою вартістю 1 377 тис. крб., залишковою вартістю 1 125 тис. крб., а також нормовані оборотні кошти у складі та за станом на 01.01.1992 р. на період з 01.01.1992 р. по 31.12.1996 р.

25.03.1992 р. рішенням № 205 виконавчого комітету Старокиївської районної Ради народних депутатів міста Києва було здійснено державну реєстрацію орендної фірми «Екста» (свідоцтво № 395, статут орендної фірми «Екста», затверджений протоколом загальних зборів трудового колективу № 30 від 19.02.1992 р., реєстраційний номер 438-ОП/0097).

Відповідно до положень статуту орендної фірми «Екста», остання є правонаступником усіх прав і обов'язків Українського центру розвитку асортименту товарів легкої промисловості, моди та культури одягу Київського виробничо-торгового об'єднання «Мода» Держкомлегпрому України.

З матеріалів справи вбачається, що членами трудового колективу орендної фірми «Екста» було прийнято рішення про створення організації орендарів, а 02.10.1992 р. розпорядженням № 324 Державної адміністрації в Старокиївському районі міста Києва було здійснено державну реєстрацію організації орендарів орендної фірми (далі - ОООФ) «Екста» (свідоцтво № 816, державний реєстраційний номер №1369-ОА/0097).

Згідно з п. 1.1. положення про ОООФ «Екста» організація орендарів є об'єднанням працівників, створеним за рішенням загальних зборів трудового колективу фірми «Екста» (протокол № 9 від 14.09.1992 р.).

Відповідно до п. 1.2. положення про ОООФ «Екста» організація орендарів є юридичною особою, має свій розрахунковий рахунок, в тому числі в АКБ «Україна», користується гербовою печаткою, бланками та штампом встановленого зразка орендного підприємства, створеного на базі орендного майна.

Наявність у позивача статусу юридичної особи підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.04.2013 р., постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2012 р. у справі № 2а-6227/12/2670, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду, якою визнані неправомірними дії державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису від 21.12.2010 р. № 10709990003034453 про скасування запису про включення відомостей про юридичну особу Організацію орендарів орендної фірми «Екста» (ідентифікаційний код 36149152) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що спростовує твердження представника третьої особи про відсутність позивача як юридичної особи.

29.10.1992 р. між Фондом державного майна України та ОООФ «Екста» було підписано додаткову угоду до Договору оренди, відповідно до умов якої організація орендарів є правонаступником всіх прав та обов'язків трудового колективу фірми «Екста» відносно договору оренди.

06.09.1993 р. між Фондом державного майна України (продавцем) та ОООФ «Екста» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу майна державного підприємства № КП-164 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до умов п. 1 якого продавець продає, а покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу орендної фірми «Екста», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, відповідно до договору оренди.

На виконання умов Договору купівлі-продажу продавець передав, а покупець прийняв викуплену ним частину державного майна цілісного майнового комплексу орендної фірми «Екста», що підтверджується актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендної фірми «Екста» від 21.09.1993 р.

28.04.2000 р. комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» ОООФ «Екста» було видано реєстраційне посвідчення на цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11.

05.07.1994 р. членами трудового колективу орендної фірми «Екста» був укладений установчий договір про спільну діяльність по створенню акціонерного товариства закритого типу «Центр моди «Екста», а 11.08.1994 р. виконавчим комітетом Старокиївської районної ради народних депутатів м. Києва була здійснена державна реєстрація АТЗТ «Центр моди «Екста».

Відповідно до п. 1.17 статуту АТЗТ «Центр моди «Екста» воно є правонаступником усіх прав і обов'язків орендної фірми «Екста».

28.11.2000 р. між АТЗТ «Центр моди «Екста» та товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕО» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №1/99, за умовами якого АТЗТ «Центр моди «Екста» продало, а ТОВ «ЛЕО» купило 9457/100000 частин нежитлового будинку № 11 по вул. Шота Руставелі в м. Києві загальною площею 315,2 кв.м.

Крім того, 07.02.2003 р. між тими ж сторонами було укладено договір № 1/03, за яким ЗАТ «Центр моди «Екста» було відчужено на користь ТОВ «ЛЕО» нежилі приміщення площею 1 401,4 кв.м., що складають 42/100 частин від нежитлового будинку площею 3 333,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11.

16.04.2004 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ про оформлення права власності ЗАТ «Центр моди «Екста» на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі/Рогнідинська, 11/7 (літ. А).

03.09.2007 р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано наказ про оформлення права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-ОІ» на спірне нерухоме майно.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2000 - 2011 років спірне нерухоме майно передавалося до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс-ОІ», а в подальшому було відчужене юридичним особам (ТОВ «Лео», ТОВ «Азалія-п», ТОВ «Азалія-р», ТОВ «Олта-ТО») та Світовенку Віктору Вікторовичу, який подарував таке майно Світовенко Наталії Миколаївні.

22.05.2013 р. було прийнято рішення Київської міської ради № 491/9548 від «Про продаж земельної ділянки громадянці Світовенко Наталії Миколаївні для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києва»

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 р., у справі № 910/4431/13 за позовом ОООФ «Екста» до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Фонду державного майна України та ЗАТ «Центр моди «Екста» про визнання позивача власником майна було частково задоволено вимоги позивача та визнано за ОООФ «Екста» право власності на нежитлову будівлю загальною площею 3 333,0 кв.м., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі/Рогнідинська, 11/7 (літера А).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить, серед іншого, визнати недійсним згадане вище рішення відповідача, посилаючись на те, що він, як власник майна, розташованого на спірній земельній ділянці, має право користування останньою.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Виходячи з вагомості права власності поряд з іншими цивільним правами законом встановлена його непорушність (ч. 1 ст. 321 ЦК України). Відповідно до цієї ж норми закону ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним зі способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Зокрема, відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вказаний спосіб захисту права власності пов'язаний з тим, що право власності має спиратись на певний титул, щоб бути доведеним перед іншими особами. Саме суд в разі виникнення спору здійснює це доведення.

Отже, рішення суду про визнання права власності, яке прийнято за результатами розгляду позову, поданого в порядку ст. 392 Цивільного кодексу України, є правозахисним актом, і спрямоване на захист наявного у позивача права власності.

У зв'язку з цим, момент виникнення права не залежить від набрання рішенням законної сили, оскільки підставою для прийняття останнього є наявність у позивача до звернення до суду тих матеріально-правових фактів, з якими закон пов'язує виникнення права власності.

При цьому, відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 14 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Таким чином, право власності позивача на нежитлове приміщення № 11 по вул. Шота Руставелі в м. Києві виникло 21.09.1993 р., з моменту підписання акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендної фірми «Екста», що встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 р. у справі № 910/4431/13.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, в тому числі визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 30 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (чинного на час виникнення права власності) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди.

Таким чином, виходячи з вимог земельного законодавства, у позивача з моменту набуття права власності на нежитлове приміщення № 11 по вул. Шота Руставелі в м. Києві виникло право на земельну ділянку, на якій воно розташовано.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р. (чинного на час виникнення права власності) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час винесення спірного рішення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 1.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» з положень ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, ст. 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підвідомчі господарським судам.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

У зв'язку з прийняттям Київською міською радою рішення № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці Світовенко Наталії Миколаївні для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києва» відбувається зміна власника земельної ділянки, та, як наслідок, набуття ним права власності на вказану земельну ділянку, яке включає такі складові як право володіння, користування та розпорядження, відповідно позивач, як власник нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, в порушення вимог ст. 30 Земельного кодексу України, втрачає право користування даною земельною ділянкою та подальше придбання її у власність, що порушує його права.

Таким чином, враховуючи надані позивачем докази, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсними спірного рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України), припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, в тому числі визнання наявності або відсутності прав; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Оскільки вимоги про визнання відсутнім права відповідача на відчуження шляхом продажу спірної земельної ділянки комунальної власності та припинення дій по її відчуженню та укладенню договору купівлі-продажу є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення і спрямовані на припинення дії, яка порушує право, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи третьої особи про відсутність у позивача статусу юридичної особи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Згідно з п. 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 р. № 01-08/163 за змістом і направленістю положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи.

Як встановлено судом, позивач був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації його незаконно було виключено з даного реєстру, що встановлено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2012 р. у справі № 2а-6227/12/2670, яка набрала законної сили та є чинною на даний час.

Оскільки дані дії державного реєстратора Печерської районної у місті Києві державної адміністрації по виключенню позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є незаконними, вони, а також їх наслідки, не приймаються судом до уваги.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи третьої особи, що позивач не є власником нежитлової будівлі, розташованої на спірній земельній ділянці, оскільки право власності позивача на вказану будівлю визнано рішенням Господарського суду м. Києва від 09.07.2013 р. у справі № 910/4431/13, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнання недійсним рішення Київської міської ради (01044, м, Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці Світовенко Наталії Миколаївні для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києва».

3. Визнати відсутнім право Київської міської ради (01044, м, Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на відчуження шляхом продажу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києві на підставі рішення Київської міської ради № 491/9548 від 22.05.2013 р. «Про продаж земельної ділянки громадянці Світовенко Наталії Миколаївні для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (офісно-торговельного комплексу) по вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києва».

4. Припинити дій Київської міської ради (01044, м, Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) по відчуженню земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 8000000000:76:073:0007) площею 0,0780 га, розташованої на вул. Шота Руставелі, 11 у Печерському районі м. Києві, та укладенню договору купівлі-продажу зі Світовенко Наталією Миколаївною (09401, Київська область, смт. Ставище, вул. Савченко, 62).

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м, Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь організації орендарів орендної фірми «Екста» (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 11, код 36149152) судовий збір у розмірі 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 19.09.2013 р.

Суддя Удалова О.Г. (головуючий)

Суддя Власов Ю.Л.

Суддя Нечай О.В.