Ухвала суду № 33589917, 15.03.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

15.03.2013

Справа № 1кп/489/68/13 р.

У Х В А Л А

15 березня 2013 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі

головуючого судді - Олефір М.В.,

при секретарі судового засідання - Луциній А.М.,

за участю прокурора -Паніч Т.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч.2 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 307 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В ході судового розгляду від прокурора надійшло клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, так як 07 березня 2013 року між прокурором прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Паніч Т.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України та сторонами узгоджено призначення покарання за ст. 307 ч.2 КК України з застосуванням ст. 69 КК України виді 5 років позбавлення волі, за ст. 309 ч.2 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробувальним строком на 3 роки, покласти на нього обов'язки передбачені пп. 3, 4 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів КВІ, з'являтися для реєстрації в органи КВІ та повідомляти їх про зміну місця проживання.

Вивчивши письмові матеріали, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора не може бути задоволено та угода про визнання винуватості не може бути затверджена з наступних підстав:

вказана угода не відповідає інтересам суспільства, про це свідчить невідповідність ступеня та характеру сприяння ОСОБА_1, узгодженому з прокурором покарання.

Зокрема, із матеріалів кримінального провадження та угоди про визнання винуватості, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, так норма вказаної статті може бути застосована лише за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинено злочину, а в даному випадку посилання на вказані обставини в ухвалі взагалі відсутні.

Крім того, прокурором в угоді зазначено, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання вчинити дії, спрямовані на викриття інших співучасників злочину, тоді як йому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 307 ч.2 КК України за попередньою змовою з ОСОБА_2 /в подальшому прокурор вказує, що останній також взяв на себе зобов'язання сприяти викриттю співучасників злочину/, що суперечить викладеним обставинам вчинення кримінального правопорушення, так як про участь інших осіб у його вчиненні нічого не говориться.

Що стосується підозри у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 309 ч.2 КК України, то в угоді про визнання винуватості зазначено, що ОСОБА_1 придбав наркотичні засоби у невстановленої в ході слідства особи, тобто, у суду є всі підстави вважати, що ним не було вказано на конкретну особу, яка реалізовувала йому наркотичні засоби з метою її не викриття та ускладнення роботи слідчих органів.

А тому суд вважає, вказану угоду про визнання винуватості, немотивованою та такою, що не відповідає інтересам суспільства.

А тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 372, п. 2 ч.7 КПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

В затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 07 березня 2013 року між прокурором прокуратури Ленінського району м. Миколаєва Паніч Т.В. та обвинуваченим за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.В. ОЛЕФІР