Рішення № 33589209, 13.09.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/3544/13-ц

2/121/1472/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2013 року м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Акціонерної страхової компанії "ІНГО Україна" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, та просить суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 18765 гривень 97 копійок, у відшкодування моральної шкоди грошову суму в розмірі 100000 гривень; стягнути з Приватного акціонерного товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на користь ОСОБА_1 суму страхової виплати по типовому договору страхування в розмірі 51000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16 вересня 2009 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, рухаючись по вул. Комунарів в м. Ялта зі сторони вул. Будівельників, виїхав на полосу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет Авео» державний номер НОМЕР_3 який належить позивачу. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав технічні ушкодження, а сам позивач тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. 19 лютого 2010 року, ОСОБА_2 було засуджено за ч.1 ст.186 КК України. З урахуванням висновку ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Керчі і Ленінського району, а також, суми витрат на лікування позивача в розмірі 1468,23 гривень, сума матеріальної шкоди заподіяної позивачу складає 68297 гривень 74 копійки. Враховуючи, що ОСОБА_2 керував автомобілем «Фольксваген» на підставі довіреності, виданої його власником ОСОБА_5, до того ж, цей автомобіль застрахований у АСК «ІНГО Україна», сума шкоди в розмірі 51000 гривень відповідно до страхового Полісу підлягає стягненню зі страхової компанії. Також, позивач зазнав моральних страждань через незаконні дії відповідача ОСОБА_2, який він оцінює у 100000 гривень. Отже, автомобілю позивача було заподіяно ушкодження, в той же час, він працює водієм, відтак, автомобіль для нього є джерелом доходу, після дорожньо-транспортної пригоди значно погіршився стан здоров'я позивача.

У судовому засіданні, представник позивача ОСОБА_6 позов підтримала з наведених підстав.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що рішенням Апеляційного суду АР Крим від 13 листопада 2012 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди було відмовлено, таким чином, по суті заявлених вимог існує рішення яке набрало законної сили, відтак, вимоги позивача є безпідставними.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» у судове засідання не з,явився про день та час слухання справи повідомлений належним чином, без підтвердження поважності причин неявки.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 вересня 2009 року о 16 годині 50 хвилин на вул. Комунарів в м. Ялта зі сторони вул. Будівельників в сторону Гончарне-Ялта, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1, виїхавши з правого закруглення дороги на підйом, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом «Шевролет Авео» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого транспортні засоби були пошкоджені.

Вироком Ялтинського міського суду АРК від 19 лютого 2010 року, відповідача ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням строком на 2 роки. В цій частині вирок суду був залишений без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 квітня 2010 року(а.с.24-25,69-70).

В результаті спричинення ушкоджень майну позивача, йому було заподіяно матеріальної шкоди в сумі 77857 гривень 20 копійок., що підтверджується звітом про оцінку транспортного засобу № 45509 від 15 жовтня 2009 року, проведеного оцінювачем ОСОБА_7, який має відповідне свідоцтво і кваліфікацію(а.с.26-30,51). Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 4 від 08 січня 2010 року, при постанові автомобіля позивача на облік у Керченському ВРЕР, ринкова вартість транспортного засобу та вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди складає 9559,46 гривень(а.с.6).

Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку(частина 2 ст.1187 ЦК України).

У своїй постанові № 4 від 01 березня 2013 року Пленум Вищого Спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справи зазначив, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Суд вважає, що наявність цих складових у повної мірі доводиться вироком Ялтинського міського суду від 19 лютого 2010 року та ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 27 квітня 2010 року, згідно із якими ОСОБА_2 у дорожньо-транспортної пригоді, що сталась 16 вересня 2009 року, порушив п.п. 1.5, 2.36, 12.1 Правил дорожнього руху України, таким чином, його дії у дорожньо-транспортної пригоді знаходяться у причинному зв'язку з наслідками, що наступили.

Разом із тим, відповідач ОСОБА_2, керував автомобілем «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_4 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої йому власником автомобілю ОСОБА_8, 29 травня 2009 року строком на три роки(а.с.63-64). Як вбачається з полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ТОВ фірма «Ротон» застрахувала свою цивільно-правову відповідальність в ЗАТ «Акціонера страховій компанії «ІНГО Україна», згідно з яким забезпеченим транспортним засобом полісом є автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_4. Також в полісі ВС/5041443 від 22 травня 2009 року зазначено, що транспортний засіб застрахований по першому типу договору(а.с.62). дані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду АР Крим від 13 листопада 2012 року, по цивільній справі № 2/0124/1843/2012, яке набрало законної сили, відтак, такі не підлягають доказуванню.

Згідно із ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати(страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою(страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів(в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) страхування по першому типу договорів означає, що договір укладено на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Враховуючи наведені норми закону, а також те, що розмір матеріальної шкоди, яку просить стягнути позивач, втому числі в частині витрат на лікування, знаходить своє підтвердження доказами, суд вважає, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню із стягненням на користь ОСОБА_1 з ПАТ Акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна» суми страхового відшкодування по першому типу договору в розмірі 51000 гривень і з ОСОБА_2 різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 18765 гривень 97 копійок.

Суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано і моральної шкоди, яка відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини(ч.1 ст.1167 ЦК України), отже, на думку суду, позивач безумовно зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням належного йому автомобілю, крім того він вимушений був проходити курс лікування. Враховуючи ж положення ст.23 ЦК України, суд зауважує, що сума яка буде відповідати належній сатисфакції позивачу має становить 1000 гривень.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи та перевіривши їх відповідними доказами, суд вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до приписів ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись, ст.ст. 23, 1167, 1166, 1187, 1194, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 1, 3 - 8, 10, 11, 15, 60, 61, 158, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 суму матеріальної шкоди у розмірі 18765 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) гривень 97 копійок та суму моральної шкоди в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (ідентифікаційний номер 26558403) на користь ОСОБА_1 суму страхової виплати по типовому договору страхування в розмірі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь держави суму судових витрат в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (ідентифікаційний номер 26558403) на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя