Ухвала суду № 33588348, 10.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року Справа № 876/7854/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року про розстрочення виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2013 року управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Тернополі звернулось до суду першої інстанції з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2012 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

13 травня 2013 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду від 11 квітня 2013 року у справі № 819/736/13-а.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року прийнято рішення про розстрочення виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 1500,45 грн. протягом шести місяців зі сплатою щомісяця починаючи з червня 2013 року 250 грн. 80 коп. та сплатою в листопаді 2013 року 246 грн. 45 коп.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що виконавчий лист по справі про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості для примусового виконання у державну виконавчу службу не пред'являвся. Крім того, заявник в позовній заяві зазначає про важке матеріальне становище, однак жодних доказів на підтвердження не надає.

З огляду на викладене, УПФУ в м. Тернополі просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву про розстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на утриманні заявника перебуває двоє дітей, яких ОСОБА_1 виховує без сторонньої допомоги, а також, взяв до уваги важке матеріальне становище заявника.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають обставинам справи та є помилковими.

Так, статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно ч.2 ст.263 КАС України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на підтвердження перебування на її одноособовому утриманні неповнолітніх дітей та інших обставин, які б підтверджували важке матеріальне становище.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.04.2013 року.

Суд першої інстанції належної оцінки зазначеним обставинам не дав, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення заяви.

В силу п.3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення, а тому ухвала підлягає до скасування.

Оскільки відсутні підстави для розстрочення виконання судового рішення, апеляційний суд визнає правильним прийняти нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 6 ч. 1 ст.199, ст. ст. 202, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі задовольнити.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року про розстрочення виконання рішення суду у справі № 819/736/13-а - скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов