Постанова № 33586939, 28.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2013 р. (15 год. 55 хв.) Справа №801/6779/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., представника відповідача Нафієвої Е.У., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим

про визнання незаконними дій та скасування рішень.

Обставини справи: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 28.08.2013р.) до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим про визнання незаконними дій щодо вимоги сплатити заборгованість перед Пенсійним фондом за вимогами відповідача про сплату боргу № 192 від 04.01.2013р., № 447 від 05.02.2013р., № 1089 від 05.06.2013р. та № 1515 від 05.08.2013р.; скасування рішення відповідача № 3995 від 29.05.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 855,73 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р.; скасування рішення відповідача № 354 від 15.02.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 607,17 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 21.12.2012р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 в зв'язку з народженням дитини з 04.02.2010р. підприємницькою діяльністю не займалась. Позивач зазначає, що нею наведена обставина була доведена до відома відповідача. Також, позивач вважає, що на час, коли вона не займалась підприємницькою діяльністю в зв'язку з знаходження у відпустці по догляду за дитиною, вона не повинна сплачувати єдиний внесок.

Позивач ф/о - підприємець ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи сповіщена належним чином, скерувала, через свого представника, до суду клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі її представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, обґрунтованість своєї позиції виклав у письмових запереченнях на позов (а.с. 56-57).

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи наявність заяви позивача про розгляд справи без її участі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 зареєстрована Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим 09.06.2008р. як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському АР Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за реєстраційним номером 16116856.

Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському АР Крим були сформовані вимоги про сплату боргу, а саме: № Ф-192 від 04.01.2013р. на суму недоїмки 2131,91 грн., № Ф 447 від 05.02.2013р. на суму недоїмки 2913,36 грн., № Ф 1089 від 05.06.2013р. на суму недоїмки 796,03 грн. та № Ф 1515 від 05.08.2013р. на суму 2268,98 грн., з яких недоїмка - 806,08 грн., штрафи - 312,40 грн., пеня - 1150,50 грн.(а.с. 12,13,14, 23)

Разом з цим, відповідачем були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а саме: № 3395 від 29.05.2013р., яким до позивача застосований штраф в розмірі 157,20 грн. та нарахована пеня у розмірі 698,53 грн. за період з 20.01.2012р. до 22.05.2013р.; № 354 від 15.02.2013р., яким до позивача застосований штраф в розмірі 155,20 грн. та нарахована пеня у розмірі 451,97 грн. за період з 20.01.2012р. до 21.12.2012р. (а.с. 15, 28).

Не погодившись з прийнятими рішеннями та діями відповідача щодо формування вимог про сплату боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчинюється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як визначено пунктами 4, 5 частини 1 статті 1 Закону № 2464 , максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Згідно з частиною 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (далі Інструкція).

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 розділу 2 Інструкції встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 3.4 розділу 3 Інструкції, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у розмірі 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування передбачений пунктом 4.6 розділу 4 Інструкції.

Відтак, платники, зазначені у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Таким чином, з огляду на вищезазначені норми Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та приписи Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідач зобов'язаний сплатити єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 34,7 % мінімального розміру заробітної плати щомісячно.

За змістом статті 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 року № 2857-VI мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2011 року становила 941 гривня, з 1 квітня 2011 року - 960 гривень, з 1 жовтня 2011 року - 985 гривень, з 1 грудня 2011 року - 1004 гривні.

Порядок подачі звітності з 01 січня 2011 року встановлений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2 (далі Порядок).

У відповідності до п. 3.2. Порядку ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

У встановленому порядку відповідачем подано до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2011 рік, згідно з яким загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті, визначена в розмірі 4010,30 грн. (а.с.58-59).

З картки особового рахунку позивача вбачається, що у 2011р. була сплачений єдиний внесок в розмірі 326,54 грн. (а.с. 41).

Загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску за 2011р. складає 3683,76 грн. (4010,30 - 326,54).

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 передбачено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Статтею 25 Закону № 2464 передбачені заходи впливу та стягнення.

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Згідно з п. 6.1. Розділу VI Порядок стягнення заборгованості з платників Інструкції № 21-5 заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

У п. 6.3. Розділу VI Порядок стягнення заборгованості з платників Інструкції № 21-5 зазначено, що органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках, зокрема, б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Відповідно до п. 6.4. Розділу VI Порядок стягнення заборгованості з платників Інструкції № 21-5 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку. (п. 6.6. Розділу VI Порядок стягнення заборгованості з платників Інструкції № 21-5).

З аналізу наведених норм вбачається, що орган Пенсійного фонду, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску та/або боргу зі сплати фінансових санкцій формує на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників вимогу на суму боргу, що перевищує 10 грн. та протягом п'ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилає таку вимогу платнику.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 24 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З картки особового рахунку позивача вбачається часткове зарахування єдиного внеску за 2011р., а саме: 21.03.2011 р. - 326,54 грн., 28.09.2012р. - 387,95 грн., 17.10.2012р. - 387,95 грн., 21.11.2012р. - 388,00 грн., 21.12.2012р. - 387,95 грн. Розмір недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2011р. складає 2131,91 грн. (а.с.65).

Разом з цим, суд звертає увагу, що позивач у разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, був не позбавлений можливості узгодити її з органами Пенсійного фонду або оскаржити таки вимоги до суду.

Позивачем не надано доказів оскарження самих вимог про сплату боргу № 192 від 04.01.2013р., № 447 від 05.02.2013р., № 1089 від 05.06.2013р. та № 1515 від 05.08.2013р.

Суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи наявність у позивача недоїмки з сплати єдиного внеску, яка підтверджується карткою особового рахунку, суд приходить до висновку про правомірність формування відповідачем вимог про сплату боргу, в зв'язку з чим, позовні вимоги про визнання незаконними дій щодо вимоги сплатити заборгованість перед Пенсійним фондом за вимогами відповідача про сплату боргу № 192 від 04.01.2013р., № 447 від 05.02.2013р., № 1089 від 05.06.2013р. та № 1515 від 05.08.2013р. задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про скасування рішення відповідача № 3995 від 29.05.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 855,73 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р.; скасування рішення відповідача № 354 від 15.02.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 607,17 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 21.12.2012р., суд вважає необхідним зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим прийняло рішення № 354 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 155,20 грн. та нарахована пеня в розмірі 451,97 грн. за період з 20.01.2012р. по 21.12.2012р. (а.с. 28).

29.05.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим прийняло рішення № 3995 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 157,20 грн. та нарахована пеня в розмірі 698,53грн. за період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р. (а.с.15).

Згідно з ч. 3 ст. 25 Закону 3 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У ч. 10 наведеної статті зазначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (ч. 1 ст. 25 Закону № 2464).

Частинами 13 та 14 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Відповідно до п. 7.1 розділу VII Фінансові санкції Інструкції 21-5 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Згідно з п. 7.2 розділу VII Фінансові санкції Інструкції 21-5 відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах, поміж іншого, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок фінансових санкцій та пені до рішення від 15.02.2013р. № 354 (зворотній бік а.с. 28) здійснені на підставі картки особового рахунку позивача, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.61-66).

На підставі зазначеного, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування рішення відповідача № 354 від 15.02.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 607,17 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 21.12.2012р.

Що стосується вимоги про скасування рішення відповідача № 3995 від 29.05.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 855,73 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р., суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом було з'ясовано, що в рішеннях Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим від 15.02.2013 року № 354 та від 29.05.2013р. № 3995 зазначено, що штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовані за один і той же період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р.

Представник відповідача повідомив суд, що в рішенні Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим від 29.05.2013р. № 3995 при зазначенні періоду за який застосовано штрафні санкції та нарахована пеня допущено описку і замість періоду з 20.01.2013 по 22.05.2013 р., зазначено період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р.

Досліджені у судовому засіданні розрахунок фінансових санкцій та пені до рішення від 29.05.2013р. № 3995 та витяг з картки особового рахунку позивача свідчать про те, що застосування штрафних санкцій та нарахування пені за цим рішенням здійснено за період з 20.01.2013 по 22.05.2013 р.

На підставі зазначеного вище суд вважає, що застосування до позивача спірним рішенням штрафних санкцій та нарахування пені за вчинене ним порушення по суті правомірним та обґрунтованим, а формальні недоліки у рішенні не є підставою для його скасування.

Крім того, суд виходить з того, що підставами для визнання рішення недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який його видав. Обов'язковою умовою визнання його недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи - підприємця - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття рішення, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого рішення недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного рішення. Якщо ж рішення в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнято відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття рішення не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

На підставі викладеного, позовні вимоги про скасування рішення відповідача № 3995 від 29.05.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 855,73 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 22.05.2013р. та скасування рішення відповідача № 354 від 15.02.2013р. про нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 607,17 грн. за несплату єдиного внеску за період з 20.01.2012р. по 21.12.2012р. задоволенню не підлягають.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин в задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 28.08.2013р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 30.08.2013р.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кузнякова С.Ю.