Ухвала суду № 33583957, 09.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 р.Справа № 816/1575/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бартош Н.С.,

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача - Тищенко В.М.

представника відповідача - Голуб О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1575/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства «Крюківбудтехмонтаж»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Крюківбудтехмонтаж» , звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення податкові Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 01.03.13 р. № 0000332202/403 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 7719,0 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 1929,75 грн. та № 0000342202/402 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 2807,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 701,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.13 р. по справі № 816/1575/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.13 р. по справі № 816/1575/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанов суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1181/22.5-12/34890793 від 11.02.13 р. позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питанні дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Креміньтрансбіт» за період з 01.07.10 р. по 31.12.10 р., з ПП «Фірма «Геральд» за період з 01.01.10 р. по 31.03.11 р., у зв'язку з наданням неповної відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ № 1685/10/22-112 від 14.03.12 р., в якому зафіксовані порушення підприємством вимог п. 5.2.1, п. 5.3.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток в сумі 7719,0 грн., та п. 7.2.6, п. 7.4.1, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ в сумі 2807,0 грн.

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставністю формування позивачем валових витрат та податкового кредити по операція з ПП «Фірма «Геральд», оскільки за інформацією, отриманою від Світловодської ОДПІ, відсутні факти поставки та реалізації товарів даним підприємством, дані, наведені в декларації з ПДВ за березень-червень 2010 р., є недійсними, а при укладанні правочинів були допущені порушення вимог ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655 та ст. 656ЦК України.

Зважаючи на те, що факт придбання позивачем товарів у ПП «Фірма «Геральд» не підтверджується, проте товар був оприбуткований позивачем на суму 16842,0 грн. (ПДВ 2807,0 грн.), фактичний продавець не встановлений і відсутні підтвердження оплати, тобто товари залишилися безоплатно отриманими, були зроблені висновки, які спричинили прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.1 та п. 5.3.9 ст. 5 та Преамбули Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 1.7 ст. 1, п. 7.2.6, п. 7.4.1, п. 7.4.4, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і зробив висновок про те, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності, а відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції, посилаючись на пояснення представників позивача в судовому засіданні, зазначив, що в квітні 2010 р. ПАТ «Крюківбудтехмонтаж» у ПП «Фірма «Геральд» були придбано дерев'яні вироби. За результатами здійснення господарською операції ПП «Фірма «Геральд» позивачу були виписані рахунок № 14 від 29.04.10 р., накладна № 14, податкову накладну № 14 від 30.04.10 р., оплата проведена позивачем платіжними дорученнями від 30.04.10 р. № 2448 та № 2449. Отримання товару відбулося на підставі довіреності, що підтверджено витягом з Журналу реєстрації довіреностей.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що викладені в акті перевірки висновки з приводу нікчемності угоди, укладеної позивачем з ПП «Фірма «Геральд», зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів ДПС, оскільки ні ПК України, ні Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі. В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає доцільним зауважити, що порушення позивачем податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недодержанням його контрагентом порядку оподаткування господарської діяльності та звітування перед органами ДПС. В діяльності самого позивача недоліків у веденні бухгалтерського та податкового обліку та звітності виявлено не було. Тому колегія суддів вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту (слід розуміти і валових витрат) у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.13 р. по справі № 816/1575/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростували.

В судовому засіданні представником відповідача була подана заява про заміну відповідача - Кременчуцьку ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби, на правонаступника - Кременчуцьку ОДПІ Головного управління Міндоходів Полтавської області.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Допустити заміну відповідача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області Державної податкової служби на Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів Полтавської області.

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1575/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1575/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Крюківбудтехмонтаж» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Н.С. Бартош

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 15.07.2013 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська