Постанова № 33579961, 12.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3041/13-а

12 вересня 2013 року

17год. 45хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі

до

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську

про зобов'язання вчинення певних дій та стягнення допомоги , -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовськ про зобов'язання включити до "Акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня 2013 року по липень 2013 року в сумі 345,80 грн. та стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі заборгованість із витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з квітня 2013 року по липень 2013 року в сумі 345,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, подав письмове заперечення (а.с.37-39), на підставі якого просив в позові відмовити повністю, та клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.32).

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України у зв'язку з тим, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами складено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Так, відповідно до акта звірки за квітень 2013 року загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Володимирецькому районі становить 5830,27 грн., за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську - 5743,82 грн. (а.с.8).

За даними таблиці розбіжностей до акта звірки за квітень 2013 року відповідачем не прийнято до заліку 86,45 грн. Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, всього в сумі 86,45 грн., у тому числі 85,12 грн. - основний розмір пенсії, 1,33 грн. - доставка (а.с.9).

Відповідно до акта звірки за травень 2013 року загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Володимирецькому районі становить 8563,26 грн., за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську - 8476,81 грн. (а.с.13).

За даними таблиці розбіжностей до акта звірки за травень 2013 року відповідачем не прийнято до заліку 86,45 грн. Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, всього в сумі 86,45 грн., у тому числі 85,12 грн. - основний розмір пенсії, 1,33 грн. - доставка (а.с.14).

Відповідно до акта звірки за червень 2013 року загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Володимирецькому районі становить 5851,98 грн., за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську - 5765,53 грн. (а.с.19).

За даними таблиці розбіжностей до акта звірки за червень 2013 року відповідачем не прийнято до заліку 86,45 грн. Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, всього в сумі 86,45 грн., у тому числі 85,12 грн. - основний розмір пенсії, 1,33 грн. - доставка (а.с.20).

Відповідно до акта звірки за липень 2013 року загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Володимирецькому районі становить 6014,15 грн., за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську - 5927,70 грн. (а.с.24).

За даними таблиці розбіжностей до акта звірки за липень 2013 року відповідачем не прийнято до заліку 86,45 грн. Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, всього в сумі 86,45 грн., у тому числі 85,12 грн. - основний розмір пенсії, 1,33 грн. - доставка (а.с.25).

Отже, з досліджених судом таблиць розбіжності до актів звірок за квітень-липень 2013 року судом встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку витрати в загальній сумі 345,80 грн., понесенні управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі на виплату та доставку пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

При вирішенні позовних вимог про зобов'язання відповідача включити до акту щомісячної звірки витрати, понесені позивачем на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період квітень-липень 2013 року, та про стягнення зазначених витрат, суд виходить з такого.

Згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вирішуючи питання, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, суд враховує, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-ХІV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-ХІV) кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що в досліджених судом актах звірки за квітень-липень 2013 року відсутні відомості щодо неприйняття до заліку відповідачем державної адресної допомоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги та про стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги не ґрунтуються на нормах матеріального закону, не відповідають встановленим судом обставинам справи, а відтак до задоволення не підлягають.

Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини щодо неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, суд виходить з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом пункту 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-ІІІ від 22.02.2001 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01.04.2001, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною другою статті 24 Закону № 1105-ХІV закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № XII від 05.11.1991 встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-ХІV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання-чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат в загальній сумі 345,80 грн., понесених позивачем за період квітень-липень 2013 року на виплату та доставку пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську (код 25930421) на користь Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі (код 21098569) витрати на виплату та доставку пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за квітень-липень 2013 року на загальну суму 345,80 грн. (триста сорок п'ять гривень 80 коп.).

В решті позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.