Рішення № 33579952, 29.08.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17763/13-ц

Провадження №2/761/6627/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

29 серпня 2013 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Подмазко О.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про стягнення з ПАТ «СК «Лафорт» страхового відшкодування в сумі 19148,60грн. на підставі страхового полісу серії АЕ №0650967 та 600,00грн. витрат на проведення експертного товарознавчого дослідження.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.02.2013р. гр.ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107» н.з. НОМЕР_2 на 12 км+600 м. автодороги ПСО Київ-Харків, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Шевролет Лачетті» н.з. НОМЕР_3, що належить гр.ОСОБА_1 (далі-позивач) на праві власності, який рухався попереду в тій самій смузі руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2013р. дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП), сталася з вини гр.ОСОБА_3 внаслідок порушення п.13.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

У зв'язку з тим, що цивільна правова відповідальність гр.ОСОБА_3 застрахована Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «Лафорт» (далі-відповідач) за полісом АЕ№0650967, 11.02.2013р. позивач звернувся із повідомленням до відповідача про настання страхового випадку. Однак, від відповідача не було жодних звернень до позивача про проведення дослідження, огляду або експертизи транспортного засобу. При цьому, позивач посилається на те, що з другої половини лютого 2013р. за місцем знаходження відповідача прийом документів було припинено, а офіс було закрито.

В подальшому, 10.03.2013р. позивач направив відповідачу заяву про страхове відшкодування, яку відповідач отримав 25.03.2013р.

15.04.2013р. позивач звернувся до експерта для встановлення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП. 29.04.2013р. позивачем отримано висновок №267/13 експертного товарознавчого дослідження з визначенням розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, яким встановлено, що вартість матеріального збитку становить 19148,60грн. та за проведення якого позивачем було сплачено суму у розмірі 600,00грн.

Як вказує позивач, відповідач неодноразово запрошувався на проведення експертного товарознавчого дослідження, але не прибув на нього.

Оскільки, при зверненні позивача до відповідача, останнім не було прийнято рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування у строки, встановлені законом про виплату страхового відшкодування позивачу, зумовило останнього звернутися до суду за захистом свого порушеного права і на підставі ст. 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просив суд задовольнити вказаний позов та стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 19148,60грн. та витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження у сумі 600,00грн.

В судовому засіданні, позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщений належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, заперечення проти позову не подав.

Оскільки позивач та його представник не заперечували проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09.02.2013р. гр.ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2107» н.з. НОМЕР_2 на 12км+600м. автодороги ПСО Київ-Харків, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Шевролет Лачетті» н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 (позивачем у справі), який рухався попереду в тій самій смузі руху, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ст.124 КУпАП.

Згідно постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2013р. гр.ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст.124 КУпАП (а.с.12).

Також, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність гр.ОСОБА_3 застрахована Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «Лафорт» (відповідачем у справі) за полісом АЕ№0650967(а.с.13).

У зв'язку з цим, 11.02.2013р. позивач звернувся із повідомленням до відповідача про настання страхового випадку, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції відповідача за Вх.№353 від 11.02.2013р.(а.с.13).

Проте, як вбачається з пояснень позивача в судовому засіданні, відповідачем не було надано жодної відповіді на звернення позивача про настання страхового випадку.

В подальшому, 10.03.2013р. позивач направив відповідачу заяву про страхове відшкодування з додатками (а.с.15), яку відповідач отримав 25.03.2013р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16).

Також, 15.04.2013р. позивач звернувся до експерта для встановлення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу №267/13 від 29.04.2013р. вбачається, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chevrolet Lacetti держ. НОМЕР_3 (позивачу у справі) в результаті його пошкодження в ДТП, складає 19148,60грн.(а.с.17-21).

Крім того, за проведення експертного автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено суму у розмірі 600,00грн., що підтверджується копією квитанції №2598009, серії 001-СПЕ (а.с.34).

Отже, судом достовірно встановлено, що в досудовому порядку позивач звертався до відповідача про виплату йому страхового відшкодування, проте, відповідачем вказане питання про виплату страхового відшкодування, у строки встановлені законом вирішено не було.

Відповідно до ч.4ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п.22.1, 22.2. ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. №1961-IV із змінами, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Разом з тим, згідно ст.990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Пунктом 36.2. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: - у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ст.29 вказаного Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем при настанні страхового випадку, а саме пошкодження його автомобіля в наслідок ДТП, були виконані всі обов'язки покладені на нього законодавством, тоді як відповідач ухиляється від взятих на себе зобов'язань, щодо виплати страхового відшкодування, яке повинен був виплатити.

Згідно з п.9.1 ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з п.9.2 ст.9 вказаного Закону, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 19148,60грн., а також витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 600,00грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229,41грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 22, 525, 526, 988, 1166, 1167, 1187 ЦК України; ст. ст. 9, 12, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (код ЄДРПОУ - 25005889) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) страхове відшкодування в розмірі 19148,60 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок вісім гривень 60 коп.), витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження в сумі 600,00грн. (шістсот гривень 00 коп.) судовий збір в сумі 229,41 грн.(двісті двадцять дев'ять гривень 41 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ:

повний текст рішення виготовлений 03.09.2013р.