Ухвала суду № 33579265, 10.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/679/13-ц Провадження № 22-ц/795/1888/2013 Головуючий у I інстанції: Іванюк Т. І.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

10 вересня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: представників позивача Хропатої В.М. та Бодні В.Д., представників відповідача Козелецького міжрайонного Управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області - Алієвої Н.С. та Трухан Т.М., представників третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області - Макієнко С.О. та Рибак С.В., третьої особи ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області та Публічного акціонерного товариства „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440" на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 липня 2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440" до Козелецького міжрайонного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області та Клініки професійних захворювань державної установи „Інституту медицини праці національної Академії медичних наук України", треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області, ОСОБА_8 про скасування інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання та повідомлення про професійне захворювання форми П-3 щодо встановлення вперше професійного захворювання ОСОБА_8, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 липня 2013 року у позові ПАТ „Козелецьке АТП-17440" до Козелецького міжрайонного Управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області та Клініки професійних захворювань державної установи „Інституту медицини праці національної Академії медичних наук України", треті особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області, ОСОБА_8 про скасування інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання та повідомлення про професійне захворювання форми П-3 щодо встановлення вперше професійного захворювання ОСОБА_8 - відмовлено.

В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ „Козелецьке АТП-17440", посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції необґрунтоване, винесено без з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і є таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не були взяті до уваги протокол лікаря гігієни праці відділення санітарно-гігієнічних досліджень № 133 від 26.06.2013 року проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку, згідно якого „еквівалентний та максимальний рівень шуму на робочому місці водія в кабіні ПАЗ-672 №НОМЕР_1 не перевищує санітарно-гігієнічних нормативів" та протокол лікаря гігієни праці відділення санітарно-гігієнічних досліджень № 134 від 26.06.2013 року проведення досліджень вібрації, відповідно до якого „Умови праці на робочому місці водія в кабіні ПАЗ-672 №НОМЕР_1 відповідають санітарно-гігієнічним вимогам".

Також при ухваленні рішення судом першої інстанції не враховано, що в порушення вимог „Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", замірів параметрів шкідливих та небезпечних виробничих факторів Козелецьким міжрайонним управлінням Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області не здійснювалось і не використовувалось під час написання „Інформаційної довідки".

Апелянт зазначає, що перелік робіт та виробництв, на яких можливе виникнення професійного захворювання ОСОБА_8, яке зазначене у повідомленні про професійне захворювання форми П-3, визначений Переліком професійних захворювань, згідно якого профзахворювання ОСОБА_8 міг отримати лише працюючи водієм великовантажних та самохідних, у тому числі сільськогосподарських машин, проте хворий ОСОБА_8 на великовантажних машинах ніколи не працював.

Крім того, апелянт вказує, що участь представника Відділення в складанні Інформаційної довідки є обов'язковою, оскільки п.1.17 Порядку №614 від 13.12.2004 року визначено, що документи згідно з додатком 3 роботодавець (уповноважений ним орган) особа, узгоджує з робочим органом виконавчої дирекції Фонду, а також з профспілковою організацією підприємства, також вказує що при складанні Інформаційної довідки не враховані вимоги наказу МОЗ „Про затвердження Порядку складання та вимоги до складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці" від 13.12.2004 року № 614.

В апеляційній скарзі ПАТ „Козелецьке АТП-17440" просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ „Козелецьке АТП-17440", посилаючись на незаконність ухваленого рішення та не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що в Інформаційній довідці про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання, затвердженої головним державним санітарним лікарем Козелецького району від 03.10.2012 року № 04/1073, в пункті 12 „Висновок про умови праці працівника" не містяться конкретні параметри факторів виробничого середовища та трудового процесу, класифікації за рівнем шкідливості середовища та трудового процесу та класифікації за рівнем шкідливості. Вказує, що на підприємстві протягом всього часу ніяких замірів параметрів шкідливих та небезпечних виробничих факторів по загальній вібрації, вимушеній робочій позі, несприятливому мікроклімату щодо робочого місця водія ОСОБА_8 не проводилось.

Крім того, ПАТ „Козелецьке АТП-17440" в апеляційній скарзі посилається на такі ж доводи, що містяться в апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що з 22.08.1979 по 22.03.2012 року ОСОБА_8 працював водієм у Козелецькому АТП-17440, що підтверджується копіями трудової книжки (а.с.162-163). 20.09.2012 року Козелецькою санітарно-епідеміологічною станцією було направлено Директору ПАТ „Козелецьке АТП-17440" припис про надання роботодавцем документів, що необхідні для складання санітарно-гігієнічних умов праці (інформаційної довідки) на працівника ОСОБА_8 при підозрі у нього професійного захворювання (а.с.171-173).

На вищевказаний припис з ПАТ „Козелецьке АТП-17440" за підписом Голови правління ПАТ „Козелецьке АТП-17440" Бодня В.Д. на адресу Козелецької санітарно-епідеміологічної станції надійшла відповідь, у якій зазначено, що ОСОБА_8 був прийнятий на роботу водієм вантажного автомобіля третього класу з 22.08.1979 року. Згідно поданої заяви ОСОБА_8 був переведений водієм автобуса ПАЗ 672 (а.с.162,174-175).

На підставі даних вказаних у відповіді на припис і трудової книжки Козелецькою санітарно-епідеміологічною станцією було складено інформаційну довідку про умови праці відносно працівника ОСОБА_8, яка затверджена 03 жовтня 2012 року головним санітарним лікарем Козелецької санітарно-епідеміологічної станції. Як виходить із змісту інформаційної довідки, працівник ОСОБА_8, при роботі водієм вантажного автомобіля ГАЗ-53, з 20.08.1979 року по 02.07.2002 року та водієм автобуса ПАЗ-672 з 12.01.2006 року по 22.03.2013 року підпадав під вплив таких шкідливих виробничих факторів, як вібрація та локальна, шуму, оксину вуглецю та парів бензину. Дослідження рівнів вібрації та шуму, оксину вуглецю та парів бензину та робочому місці водія не проводилися.

Згідно Висновку про умови праці працівника, ОСОБА_8 працюючи водієм автомобіля ГАЗ-53 та водієм автобуса ПАЗ-572, підпадав під вплив тяжких шкідливих виробничих факторів як вібрація загальна і локальна, шуму, оксиду вуглецю та парів бензину, що могло стати причиною його захворювання на остеохондроз, деформуючий спондильоз, споддилоартрозпопереково - крижового - відділу хребта, дегенеративний лівобічний сколіоз ІІ ст., поперекового відділу хребта з тор сією хребців вправо, латероспондилістез L3 вліво, нестабільність поперекового відділу хребта, виражений больовий і м'язевотонічний синдром, порушення функції поперекового відділу хребта ІІ ст., порушення функції правої ступні.

13.02.2013 року Клінікою професійних захворювань державної установи «Інституту медицини праці національної Академії медичних наук України» було складено повідомлення про професійне захворювання ОСОБА_8, де вказано діагноз: Хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим компонентом - захворювання професійне, встановлено вперше. Найменування факторів виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання: загальна вібрація, вимушена робоча поза, несприятливий мікроклімат. Дата встановлення остаточного діагнозу 06.02.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ „Козелецьке АТП-17440", суд першої інстанції виходив з того, що складання Інформаційної довідки без участі представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не призвело до зазначених позивачем порушень, оскільки вчинення вказаних дій не передбачено нормативно-правовими актами при складанні зазначених довідок. Вчинення зазначених дій відповідає положенням п.1.9 Порядку №614 від 13.12.2004 року.

Також, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не доведено в судовому засіданні, що в Інформаційній довідці невірно зазначені відомості про трудову діяльність ОСОБА_8, так як було встановлено, що Інформаційна довідка складалась на підставі документів наданих Позивачем на припис Відповідача 1, в тому числі щодо професії, посади та стажу роботи ОСОБА_8

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним та скасування Повідомлення про професійне захворювання форми П-3 (реєстраційний номер повідомлення від 13.02.2013 року р. № 142 клініки професійних захворювань державної установи „Інститут медицини праці Академії наук України"), місцевий суд зазначив, що ніяких порушень при складанні та направленні повідомлення за формою П-3 не мало місця та воно відповідає вимогам Постанови КМУ №1112 від 25.08.2004р.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на законі та відповідають обставинам справи.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів. Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 7 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати лабораторний контроль за виконанням вимог санітарних норм щодо безпеки використання шкідливих для здоров'я речовин та факторів. Статтею 22 цього Закону передбачено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм. У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004 року № 614 „Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці" затверджено порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці.

Відповідно до п.1.3. вказаного порядку при складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання. Факторами виробничого середовища і трудового процесу є шкідливі речовини, фізичні фактори шум, інфразвук, ультразвук, неіонізуюче, іонізуюче випромінювання, мікроклімат, важкість та напруженість праці. А відповідно до п.1.21 - у санітарно-гігієнічній довідці відображаються ті шкідливі виробничі фактори на робочому місці працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток професійного захворювання конкретного працівника. П.1.9. Порядку встановлено, що на непрацюючих пенсіонерів або осіб, що не працюють, складається Інформаційна довідка про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) (далі - Інформаційна довідка), яка наведена в додатку 2, на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях, при збереженні останніх на підприємстві, де вони раніше працювали, отриманих на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. Обстеження підприємства для складання інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

Таким чином доводи апелянтів щодо порушення порядку складання Інформаційної довідки є необґрунтованими, оскільки згідно вищезазначених пунктів Порядку участь представника Відділення в складанні Інформаційної довідки не є обов'язковою, а дані про умови праці отримуються на підставі даних закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, що й було виконано відповідачем.

Так, як вбачається з матеріалів справи, для складання інформаційної довідки Козелецьким міжрайонним Управлінням Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області були надіслані приписи до ПАТ „Козелецьке АТП-17440", на якому працював ОСОБА_8 Після одержання матеріалів від ПАТ „Козелецьке АТП-17440", які надійшли за підписом Директора Додні В.Д. і вивчення поданих документів було складено інформаційну довідку про умови праці від 03.10.2012 року відповідно до положень Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого Наказом МОЗ України № 614 від 13.12.2004 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що Козелецьке міжрайонне Управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернігівській області при складанні інформаційної довідки від 03 жовтня 2012 року про умови праці працівника ОСОБА_8 № 04/1073 діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та іншими нормативними актами України, а тому апеляційний суд погоджується з вказаним висновком та вважає, що позов в частині скасування інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання відносно ОСОБА_8 є безпідставним.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови в задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним та скасування Повідомлення про професійне захворювання форми П-3, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен розслідувати та вести облік професійних захворювань на виробництві відповідно до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно за ст.22 Закону України „Про охорону праці" роботодавець повинен організувати розслідування професійних захворювань відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

Процедура розслідування та обліку випадків хронічних професійних захворювань передбачена п.п. 68-92 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого 25.08.2001 року № 1112 (далі за текстом Порядок), згідно якого усі виявлені випадки хронічних захворювань підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області. Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з професійної патології направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо встановлення діагнозу і зв'язку захворювання із впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

Відповідно до п.75 Порядку спеціалізованими лікувальними профілактичними закладами стосовно хворого складається повідомлення за формою П-3, яке надсилається роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує це підприємство, робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційного суду не надав доказів у відповідності до ст. 60 ЦПК України, які саме порушення допущені при встановленні факту професійного захворювання. Діагноз захворювання, його відношення до професіонального захворювання встановлено Клінікою професійних захворювань державної установи „Інститут медицини праці Академії наук України", до компетенції якої це віднесено наказом МОЗ України №133 від 25.03.2003 року. Також не було виявлено порушень щодо складання та направлення повідомлення за формою П-3, яке відповідає вимогам Постанови КМУ №1112 від 25.08.2004 року, оскільки в ньому містяться діагноз та висновок про професійне захворювання, що встановлено Клінікою професійних захворювань державної установи „Інститут медицини праці Академії наук України".

Посилання апелянтів на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, є безпідставними, оскільки суд відповідно до статей 10,60 ЦПК вжив передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дослідив усі передбачені нормою матеріального права доказові факти, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність вирішення спору по суті.

Таким чином, висновок суду першої інстанції ґрунтується на законі та відповідає обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Козелецькому районі Чернігівської області та Публічного акціонерного товариства „Козелецьке автотранспортне підприємство 17440" відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: