Постанова № 33579088, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Київ П/800/439/13

15 година 15 хвилин

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Масло І.В.,

суддів Веденяпіна О.А.

Шведа Е.Ю.

Швеця В.В.

Юрченко В.П.

секретар судового засідання Малихін Д.Ю.

за участю:

позивача ОСОБА_4,

представника відповідача Кулика Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій по відмові у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, скасування рішення № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року та зобов'язання відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8,-

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду як до суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС України) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 17 квітня 2012 року звернувся до ВККС України із заявою щодо неправомірної поведінки судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, але відповідач провів перевірку заяви поверхнево та необ'єктивно, без врахування його права на участь у процесі прийняття рішення, та 13 червня 2013 року прийняв рішення без доповіді члена Комісії. Після виходу з нарадчої кімнати рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження було оголошено не стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, а стосовно судді господарського суду АР Крим. Він декілька разів звертався до відповідача з проханням надати копії рішення, протоколу та звукозапису засідання Комісії, але тільки 10 липня 2013 року отримав копію рішення № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, в наданні копій протоколу та звукозапису йому було відмовлено. Вважаючи прийняте рішення незаконним, а відмову у відкриті дисциплінарного провадження щодо судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 протиправною, просив:

- скасувати рішення ВККС України № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8;

- визнати дії (відмову у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8) протиправними;

- зобов'язати ВККС України відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях. Вказав, що розглянувши скаргу позивача на неправомірні дії судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, відповідач прийняв рішення № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року про відмову у відкритті дисциплінарної справи відносно судді ОСОБА_8 Як встановлено Комісією ухвала судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 21 грудня 2012 року (з якою фактично не погоджується позивач) була скасована ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013, але це не може бути безумовною підставою дисциплінарної відповідальності судді. Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи не належного ставлення до службових обов'язків, чого не було встановлено судом апеляційної інстанції. Процедура розгляду скарги ОСОБА_4 ВККС України була дотримана (член Комісії ОСОБА_6 перевірив факти, викладені у скарзі, склав висновок з пропозицією відмовити у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді ОСОБА_8, Комісія прийняла відповідне рішення). Вважає, що відповідач при прийнятті вказаного рішення діяв в межах повноважень, передбачених Законом, прав та інтересів позивача не порушив. Просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін по справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

21 грудня 2012 року ОСОБА_7 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції щодо визнання дій державного виконавці по винесенню постанови від 5 грудня 2012 року про відкриття виконавчого провадження № 35514943 неправомірними та зобов'язання державного виконавця закрити виконавче провадження та повернути до суду виконавчий лист № 6-1742/10 від 29 жовтня 2010 року (справа № 2515/15091/2012; провадження № 4-с/2515/64/2012).

Суддя Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 ухвалою від 21 грудня 2012 року вказану скаргу повернув ОСОБА_7, роз'яснивши, що для вирішення цього питання необхідно звернутися із скаргою до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року була скасована ухвала суду першої інстанції, а матеріали передані на новий розгляд до суду першої інстанції.

18 квітня 2013 року до ВККС України надійшла заява ОСОБА_4(зареєстрована за № 8вк-2879/13), в якій він просив притягнути суддю Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності, оскільки суддя умисно не

вирішив справу відповідно до Конституції та Законів України; умисно порушив принцип змагальності сторін та диспозитивність процесу; не оцінив надані ним докази, у зв'язку з чим прийняв необґрунтовану ухвалу, яка була скасована апеляційним судом. Зазначив, що суддя допустив істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом. Крім того, вказав, що суддя порушив присягу судді.

За результатами перевірки скарги вх. № 8вк-2879/13 членом ВККС України ОСОБА_6 26 квітня 2013 року був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8

13 червня 2013 року ВККС України було прийнято рішення № 1779/дп-13, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 за зверненням ОСОБА_4

Рішення та висновок мотивовані тим, що враховуючи положення частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків, чого судом апеляційної інстанції при надані правової оцінки ухвалі судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 21 грудня 2012 року встановлено не було. За таких обставин скасування ухвали судді першої інстанції в апеляційному порядку не може бути безумовною підставою дисциплінарної відповідальності судді. Відповідно до частини четвертої статті 84 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями. Оскільки доводи заявника не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях судді ОСОБА_8, то підстави для відкриття дисциплінарної справи щодо нього відсутні.

Не погоджуючись із діями ВККС України (відмову у відкритті дисциплінарного провадження ) та самим рішенням, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доказана правомірність дій та законність рішення, зокрема, дотримання передбачених частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріїв, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року (далі - Закон № 2453) та Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 8 червня 2011 року № 1802/зп (із змінами, внесеними рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 жовтня 2011 року № 3142/зп-11, від 15 листопада 2011 року № 3745/зп-11, від 17 січня 2012 року № 4/зп-12, від 27 березня 2012 року № 11/зп-12, від 10 квітня 2012 року № 14/зп-12, від 23 квітня 2012 року № 17/зп-12, від 25 вересня 2012 року № 30/зп-12, від 18 жовтня 2012 року № 34/зп-12, від 12 лютого 2013 року № 4/зп-13) (далі - Регламент).

Пунктом восьмим частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду;

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

З системного аналізу вказаних норм та висновку Конституційного Суду України слідує, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням не порушені права, свободи або інтереси позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 84 Закону № 2453 дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований, зокрема, статтею 86 Закону № 2453, відповідно до частини першої якої дисциплінарне провадження щодо судді передбачає здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, відкриття дисциплінарної справи, її розгляд і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження.

Повноваження ВККС України встановлені статтею 91 Закону № 2453, згідно з пунктом восьмим частини першої якої вона розглядає заяви та повідомлення про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів та за наявності підстав порушує дисциплінарні справи і здійснює дисциплінарне провадження.

Відповідно до пункту 13.1.4. Регламенту дисциплінарне провадження передбачає:

1) здійснення перевірки даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

2) відкриття дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

При цьому перевірка даних про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи та притягнення судді до дисциплінарної відповідальності здійснюється членом ВККС України (частина друга статті 86 Закону № 2453), що за результатами перевірки складає висновок з викладенням фактів та обставин, виявлених у ході перевірки, та пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи, який разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами передається на розгляд ВККС України (частина шоста статті 86 Закону № 2453), яка вирішує питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті (частина сьома статті 86 Закону № 2453), розглядає дисциплінарну справу (частина дев'ята статті 86 Закону № 2453), приймає рішення у дисциплінарній справі більшістю від загального складу Комісії (частина перша статті 87 Закону № 2453).

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що права особи, яка звернулася зі скаргою (заявою, зверненням) стосовно дій судді, в дисциплінарному провадженні певним чином обмежені: правом на подання скарги (заяви, звернення) на дії судді та правом на розгляд такої скарги (заяви, звернення) з дотриманням Комісією процедури розгляду та процедури прийняття рішення.

Таким чином, при розгляді цієї справи колегія суддів перевіряє дотримання Комісією процедури розгляду заяви позивача та прийняття рішення.

Як встановлено судом, позивач, скориставшись передбаченим частиною другою статті 84 Закону № 2453 правом на звернення зі скаргою щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, звернувся до відповідача з заявою, повідомивши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про порушення статті 83 Закону № 2453 суддею Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8

За результатами перевірки викладених у заяві даних членом Комісії ОСОБА_6 26 квітня 2013 року був складений висновок, яким запропоновано відмовити у відкритті дисциплінарної справи за зверненням ОСОБА_4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8

Вказаний висновок разом із зібраними у процесі перевірки матеріалами був переданий на розгляд ВККС України, що відповідає приписам частин другої та шостої статті 86 Закону № 2453.

ВККС України вирішила відмовити у відкритті дисциплінарної справи відносно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 за зверненням ОСОБА_4, прийнявши 13 червня 2013 року відповідне рішення № 1779/дп-13 згідно з частиною сьомою статті 86 Закону № 2453.

Про прийняте рішення були повідомлені ОСОБА_4 та суддя ОСОБА_8 листом від 13 червня 2013 року вих. № 8вк-2879/13 за підписом члена Комісії ОСОБА_6

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ВККС України дотрималась процедури розгляду скарги позивачки, за наслідками якої прийняла рішення відповідно до Закону.

Доводи ОСОБА_4, про те що рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження було оголошено не стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, а стосовно судді господарського суду АР Крим, спростовуються матеріалами справи.

Так, позивач та представник відповідача у судовому засіданні пояснили, що при оголошенні оскаржуваного рішення головуючий Пінчук М.Г. спочатку помилився, а потім виправився, повідомивши про прийняте рішення про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 суду АР Крим.

Крім того, це підтверджується витягом із протоколу № 46 засідання ВККС України від 13 червня 2013 року, з якого вбачається: « 33. За скаргою ОСОБА_4 на дії судді Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_8. Матеріали справи: № 8вк-2879/13 від 18.04.2013.; Після обговорення скарги головуючий оголосив прийняте комісією рішення; Рішення: відмовити у відкритті дисциплінарного провадження.»

Також слід вказати, що позивач в своєму зверненні до ВККС України на дії судді фактично не погоджується з винесеною ухвалою про повернення скарги заявнику.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Скориставшись передбаченим законом правом, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на ухвалу судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 21 грудня 2012 року.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року ухвала судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 21 грудня 2012 року була скасована, матеріали передані на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

ВККС України при проведенні перевірки не встановлено допущення суддею ОСОБА_8 умисного порушення норм права чи його неналежного ставлення до службових обов'язків. Судом апеляційної інстанції при надані правової оцінки ухвалі судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 від 21 грудня 2012 року також не було встановлено порушення суддею норм права чи його неналежного ставлення до службових обов'язків.

Відповідно до частини першої та другої статті 126, частини другої статті 129 Конституції України, частини першої статті 6 Закону № 2453 незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно з частиною першою статті 47 Закону № 2453 суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.

При офіційному тлумаченні положень частин першої, другої статті 126 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004 вказав, що незалежність суддів полягає передусім у їхній самостійності, непов'язаності при здійсненні правосуддя будь-якими обставинами та іншою, крім закону, волею. Зазначений підхід щодо забезпечення незалежності суддів закріплено у Конвенції про захист прав людини та основних свобод (4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року.

Згідно із пунктом третім Резолюції Європейської асоціації суддів стосовно ситуації в Україні в сфері дисциплінарної відповідальності суддів (Трохейм, 27 вересня 2007 року) той факт, що рішення судді може бути переглянуте, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією не може бути підставою для відкриття дисциплінарної справи щодо судді. Тим не менш, будь яка спроба представників законодавчої і виконавчої влади притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за винесення конкретного рішення (якщо відсутнє кримінальне діяння чи пряме нехтування професійними суддівськими стандартами) є невиправданим втручанням а судовий процес і становить пряму загрозу незалежності суддів.

Відповідно до пункту «b» розділу 2 Рекомендацій № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів», ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 518 засіданні заступників міністрів 13 жовтня 1994 року судді повинні приймати свої рішення цілком незалежно і мати змогу діяти без обмежень, без неправомочного впливу, підбурення, тиску, погроз, неправомочного прямого чи непрямого втручання, незалежно з чийого боку та з яких мотивів воно б не здійснювалось. У законі мають бути передбачені санкції проти осіб, які намагаються у такий спосіб впливати на суддів. Судді мають бути цілком вільними у винесенні неупередженого рішення у справі, яку вони розглядають, покладатись на своє внутрішнє переконання, власне тлумачення фактів та чинне законодавство. Судді не зобов'язані давати звіт щодо справ, які знаходяться в їх провадженні, ніякій особі, яка не належить до системи судової влади.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв'язку з чим відмовляє ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій по відмові у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 та скасування рішення № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, колегія суддів зазначає, що вони є похідними від позовних вимог про визнання протиправними дій по відмові у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8 та скасування рішення № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року, тому задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 122, 159-163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій по відмові у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8, скасування рішення № 1779/дп-13 від 13 червня 2013 року та зобов'язання відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_8.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Повний текст постанови буде виготовлений в порядку та у строки, передбачені статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Масло

Судді: О.А. Веденяпін

В.В. Швед

В.В. Швець

В.П. Юрченко