ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05.09.2013 Справа № 905/5596/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Державного підприємства «Артемсіль», м.Соледар (ідентифікаційний код 00379790)
до відповідача Військової частини А4176 м.Артемівськ (ідентифікаційний код 08200342)
про стягнення заборгованості в сумі 62010,57грн.
за участю представників:
від позивача: Архіпова В.О. за довіреністю №27/10-01-31 від 30.08.2013р.,
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Державне підприємство «Артемсіль», м.Соледар звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Військової частини А4176 м.Артемівськ про стягнення заборгованості в сумі 62010,57грн.
Ухвалою від 05.09.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/5596/13, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг №11-32/21-119 від 21.02.2012р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 62010,57грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору про надання послуг №11-32/21-119 від 21.02.2012р., калькуляції, актів від 30.11.2012р., від 30.12.2012р., рахунків-фактури №651 від 30.11.2012р., №600 від 31.12.2012р., листа №1 від 25.01.2013р., розшифровки трудових витрат, розшифровки допоміжних матеріалів для розрахунку ціни.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.
03.09.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким зазначено, що військова частина А4176 являється бюджетною установою, господарською діяльністю не займається та прибутку від діяльності не має, та посилається на те, що у 2013 році кошти для оплати послуг по провітрюванню ДП «Артемсіль» не надходили, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:
21.02.2012р. між Військовою частиною А4176 (замовник) та Державним підприємством «Артемсіль» (виконавець) укладено договір про надання послуг №11-32/21-119 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується по завданню замовника надати послуги по провітрюванню згідно умов даного договору, замовник зобов'язується оплатити вказані послуги (п.1.1. Договору).
На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, окрім тих, що додані до позовних матеріалів.
За п.10.1. Договору договір діє з 01.01.2012р. до 31.12.2012р.
Відповідно до п.2.1. Договору характер послуг, наданих виконавцем визначається додатком №1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1. Договору визначено, що вартість послуг визначається згідно з розрахунком вартості послуг на підставі калькуляції ціни вартості послуг по провітрюванню (додатки №1, №2, які є невід'ємними частинами даного договору). Калькуляція ціни вартості послуг по провітрюванню може бути переглянута у випадку змін вартості на послуги.
Згідно з п.5.1. Договору прийом-здача наданих послуг здійснюється щомісячно та оформляється актом приймання-здавання, підписаного обома сторонами.
Так, сторонами 30.11.2012р. та 30.12.2012р. складено акти виконаних робіт на суму 33480,00грн. та 28530,00грн., що разом складає 62010,00грн.
Відповідно до п.6.1. Договору оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця після надання послуг у термін не пізніше 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання-здавання послуг.
Відтак, кінцевий термін оплати виконаних послуг за актом від 30.11.2012р. у розмірі 33480,00грн. становить 14.12.2012р., за актом від 30.12.2012р. у розмірі 28530,00грн. становить 15.01.2013р.
У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, замовником надані послуги оплачені замовником не були, внаслідок чого з 15.12.2012р. виникла заборгованість за Договором у розмірі 33480,00грн., з 16.01.2013р. виникла заборгованість у розмірі 28530,00грн.
Проте, доказів в обґрунтування заборгованості у розмірі 0,57грн. позивачем суду не представлено.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів оплати заборгованості у розмірі 62010,00грн. відповідачем суду не представлено.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 62010,57грн. є обґрунтованими та доведеними частково у розмірі 62010,00грн., у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 62010,00грн.
В частині стягнення заборгованості у розмірі 0,57грн. господарський суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Судові витрати по сплаті судового збору розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства «Артемсіль», м.Соледар до відповідача, Військової частини А4176 м.Артемівськ про стягнення заборгованості в сумі 62010,57грн. задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини А4176 м.Артемівськ (84536, Донецька область, Артемівський район, сел..Парасковіївка, вул.Октябрська, 5, ідентифікаційний код 08200342) на користь Державного підприємства «Артемсіль» (84545, Донецька область, м.Артемівськ, м.Соледар, вул.Чкалова, буд.1-А, ідентифікаційний код 00379790) заборгованість у розмірі 62010,00грн., судовий збір у розмірі 1720,48грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 05.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 10.09.2013р.
Суддя Ю.В. Сич
Судове рішення № 33579021, Господарський суд Донецької області було прийнято 05.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/5596/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: