Ухвала суду № 33578982, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/75125/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області до Полонської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ветлікарня,

про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області, (далі - УПФУ), звернулося із позовом до Полонської районної державної лікарні ветеринарної медицини, ветлікарня, (далі - Ветлікарня), про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, за період з березня 2010 року до березня 2012 року, у розмірі 19 541,71 грн.

13 вересня 2012 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що Ветлікарня не є правонаступником ліквідованої Полонської районної лабораторії ветеринарної медицини, щодо працівників яких УПФУ здійснило виплату і доставку пільгових пенсій, а тому не зобов'язане відшкодовувати йому спірні виплати.

УПФУ звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Ветлікарня є юридичною особою та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Наказом Управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області №23-в від 20 жовтня 2005 року «Про реорганізацію державних лабораторій ветеринарної медицини в Хмельницькій області» та Положенням про управління ветеринарної медицини в Полонському районі не передбачено визначення вказаної установи правонаступником Полонської районної лабораторії ветеринарної медицини.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в»- «з»ст. 13 Закону).

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2004 року.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року, затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, (далі Інструкція № 21-1). Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Передача платниками страхових внесків своїх обов'язків із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування третім особам, крім випадків, передбачених законодавством, забороняється.

Відповідно до п. 6.3. Інструкції № 21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду (фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій) вносять правонаступники.

Позовну вимогу про стягнення з Ветлікарні коштів на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам ліквідованої лабораторії, УПФУ обґрунтувало тим, що Ветлікарня є їх правонаступником.

Однак, ні в наказі №23-в від 20.10.2005 року «Про реорганізацію державних лабораторій ветеринарної медицини в Хмельницькій області», ні в Положенні про управління ветеринарної медицини в Полонському районі не зазначено про правонаступництво.

Відповідно до норм цивільного права правонаступництво відбувається при злитті, приєднанні, поділі, перетворенні (реорганізації) юридичної особи, а при ліквідації - юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва.

Судами першої та апеляційної інстанції правильно зазначено, що Ветлікарня не є правонаступником ліквідованої у 2005 році Полонської районної лабораторії ветеринарної медицини, і обов'язок відшкодування витрат на виплату і доставку таких пенсій у неї відсутній.

Висновки суду першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухваленні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст.,ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: