Ухвала суду № 33578935, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/20754/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Муравйова О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року

у справі № 2а/0570/23310/2011

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області

до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія»

про стягнення пені, -

в с т а н о в и л а:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області 14 грудня 2011 року звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про стягнення з Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» суму пені, нарахованої на несплачені страхові внески у розмірі 882 034,75 грн., суму заборгованості необхідно перерахувати на рахунок № 371744009900056 ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 25967915 призначення платежу: код 05 - пеня.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про стягнення пені в сумі 882034 грн. 75 коп. відмовлено повністю.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23310/2011 залишено без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року у справі № 2а/0570/23310/2011 за позовною заявою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про стягнення пені в сумі 882034 грн. 75 копійок залишено без змін.

Позивач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року про відмову у задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про стягнення суми пені нарахованої на несплачені страхові внески у розмірі 882 034,75 гривень та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків та їх витрачання позивачем за період з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складений акт перевірки від 29 листопада 2011 року № 78.

За результатами перевірки встановлено наявність у позивача заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 11737252 гривень 44 копійок, за що нарахована пеню в розмірі 882034 грн. 75 коп.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили із того, що на час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про нарахування пені правових норм, які б встановлювали таку відповідальність страхувальника за прострочення сплати страхових внесків до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області, не існувало.

Однак колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такою правовою позицією судів попередніх інстанцій з огляду на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що частиною 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка була чинною до 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду зі страхувальника стягується пеня згідно із законом. З набранням чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» наведена вище норма матеріального права була скасована, а нарахування пені при несвоєчасному або неповному нарахуванні та перерахуванні страхових внесків не передбачено.

З 1 січня 2011 року на підставі постанови Фонду від 30 листопада 2010 року № 31 втратила чинність і Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, відповідно до якої відповідач виявив порушення порядку сплати страхових внесків.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На думку колегії суддів, заборгованість у зв'язку з несплатою страхових внесків, а відтак і пеня за весь період 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків та пеня виникли в період дії частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Така правова позиція застосування норм матеріального права ґрунтується, зокрема, на правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові цього суду від 19 лютого 2013 року (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29791293).

Відповідно до частини 1 статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що відповідно до встановлених судом першої інстанції обставин, заборгованість зі сплати пені в сумі 882034 грн. 75 коп., нарахованої в листопаді 2011 року, виникла з 1 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, в той же час, згідно Додатку № 2 до акту перевірки (а.с.16) пеня за несвоєчасну сплату страхових внесків виникла за період з 1 жовтня 2010 року по 27 січня 2011 року.

Відтак, обставини встановлені судами попередніх інстанцій не підтверджуються належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій рішення винесені з порушенням положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на відсутність повного і всебічно з'ясування всіх важливих обставин у справі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року скасувати.

Справу № 2а/0570/23310/2011 за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новогродівка Донецької області до Державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Росія» про стягнення пені, - направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

О.В. Муравйов