Ухвала суду № 33578919, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/800/30835/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Муравйова О.В., при секретарі:Томилець Ю.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року

у справі№ 2а-14681/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» доКиївської регіональної митниці Міндоходів провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (ТОВ з ІІ «Юромаш») звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 10 жовтня 2012 року № 218 про визначення податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» в розмірі 148542,26 грн., з яких 118833,81 грн. за основним платежем та 29708,45 грн. за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10 жовтня 2012 року № 217 про визначення податкового зобов'язання за платежем» мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» в розмірі 9888,78 грн., з яких 7911,02 грн. за основним платежем та 1977,78 за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» задоволено, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2013 року скасовано, постановлено нову постанову про задоволення позову: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 10 жовтня 2012 року № 217 про донарахування мита на товари, що ввозяться на територію України в розмірі 9 888,78 грн., з яких 7 911,02 грн. основного платежу та 1 977,76 грн. штрафних санкцій, та № 218 про донарахування позивачу податку на додану вартість в розмірі 148 542, 26 грн., з яких 118 833,81 грн. основного платежу та 29 708, 45 грн. штрафних санкцій.

Київська регіональна митниця Міндоходів в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуально права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4 березня 2013 року.

Представником відповідача заявлено клопотання про заміну правонаступником Київської регіональної митниці.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України допущено процесуальне правонаступництво та замінено Київську регіональну митницю на Київську регіональну митницю Міндоходів.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ з ІІ «Юромаш» вимог законодавства з питань державної митної справи при декларуванні товарів «комплектуючі до гідравлічних екскаваторів» за вантажними митними деклараціями від 03 жовтня 2011 року № 100200000/2011/031783 та від 06 липня 2011 року № 100200000/2011/030049.

Контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог абз. 10 статті 267 Митного кодексу України, статті 190.1 Податкового кодексу України у зв'язку з декларуванням недостовірних відомостей про митну вартість товарів «комплектуючі до гідравлічних екскаваторів» за вантажними митними деклараціями від 03 жовтня 2011 року № 100200000/2011/031783 та від 06 липня 2011 року №100200000/2011/030049, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 126 744, 83 грн., в тому числі по сплаті ввізного мита в сумі 7 911, 02 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 188 33, 81 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21 вересня 2012 року № н/59/12/100000000/32849408 та винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 10 жовтня 2012 року № 217 про донарахування позивачу мита на товари, що ввозяться на територію України в розмірі 9888,78 грн., з яких основного платежу - 7911,02 грн. та 1977,76 грн. штрафні санкції, та № 218 про донарахування позивачу податку на додану вартість в розмірі 148 542, 26 грн., з яких основного платежу -118 833, 81 грн. та 29 708, 45 грн. - штрафні санкції.

Підставою для висновку митного органу про наявність порушень були відображені в акті обставини, а саме: в результаті вивчення документів, отриманих від митних органів Королівства Нідерландів та документів митного контролю та митного оформлення, наданих до Київської регіональної митниці позивачем, та співставлення відомостей, що містяться у них, встановлено, що співпадають одержувач товарів - ТОВ з II «Юромаш», асортимент, артикули, країна походження та кількість товарів, але не співпадають відомості щодо відправника та вартості товарів. Відповідно до товаросупровідних документів, поданих для митного оформлення та контролю відправником товарів являлась фірма «Verdex Investments LLC» (США), а за інформацією митних органів Королівства Нідерланди відправником та продавцем товару була компанія «Hitachi Construction Machinery N.V.» (Нідерланди). Згідно з даними, які відображені в інвойсах, виставлених компанією «Hitachi Construction Machinery N.V.» та фірмою «Verdex Investments LLC» (США) ціна товару на дату митного оформлення була задекларована у меншому розмірі, відтак декларування позивачем здійснювалось на підставі недостовірних відомостей про митну вартість товарів «комплектуючі до гідравлічних екскаваторів».

При вирішенні спору, колегія суддів Вищого аміністративного суду України виходить із наступного.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів на час виникнення спірних правовідносин регулювався Митним кодексом України від 11 липня 2002 року.

Відповідно до підпунктів 7 та 10 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

При цьому, сам факт надходження від митних органів Королівства Нідерланди відомостей та документів, які не співпадають з документами на підставі яких Товариство з обмеженою відповідальністю іноземними інвестиціями «Юромаш» здійснювало переміщення через митний кордон та митне оформлення митницею товару, на підставі яких відповідачем зроблений висновок щодо порушення вимог вимог абз. 10 статті 267 Митного кодексу України, статті 190.1 Податкового кодексу України, не дає підстав стверджувати, що первинні документи надані до митного оформлення містять неправдиві дані.

Згідно абзаців 13 та 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності; імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товар щодо поставки якого проведено документальну невиїзну перевірку придбаний позивачем у фірми «Verdex Investments LLC» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20 січня 2011 року № Hitachi-20/01/11 (том 1 а.с 137-141), згідно якого фірма «Verdex Investments LLC» зобов'язана продати позивачу продукцію виробництва Hitachi Construction Machinery N.V. та ввезений позивачем на територію України згідно вантажних митних декларацій форми МД-2 від 3 жовтня 2011 року № 100200000/2011/03178 (том. 1 а.с. 162-177) та від 6 липня 2011 року № 100200000/2011/030049 (том 1, а с. 142-156).

Згідно вищезазначених вантажних митних декларацій прийнятих митним органом, відправником товару виступає саме фірма «Verdex Investments LLC». Крім того, згідно встановлених судом апеляційної інстанції обставин, на вказаних документах містяться штампи банківської установи, які свідчать про здійснення платежів ТОВ з II «Юромаш» на користь компанії Verdex Investments LLC., а не компанії Hitachi Construction Machinery N.V. (Нідерланди), що в свою чергу підтверджує дійсність господарських взаємовідносин позивача з Verdex Investments LLC.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів підтвердження взаєморозрахунків між ТОВ з II «Юромаш» та Hitachi Construction Machinery N.V. (Нідерланди), а виписані інвойси зі сторони останнього не можна розглядати, як первинні документи, що посвідчують факт здійснення господарської операції між ТОВ з II «Юромаш» та Hitachi Construction Machinery N.V. (Нідерланди), як власне зовнішньоекономічний контракт між позивачем та Construction Machinery N.V. (Нідерланди).

Натомість, відповідачем не наведено заперечень щодо дійсності зовнішньоекономічної угоди, укладеної позивачем з фірмою Verdex Investments LLC.

Крім того, згідно встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, між ТОВ з II «Юромаш», Verdex Investments LLC та Hitachi Construction Machinery Co. Ltd. (Японія) укладено дистриб'юторську угоду, відповідно до якої ТОВ з II «Юромаш» наділено повноваженнями офіційного сервісного центру техніки Hitachi на території України, що здійснює сервісне обслуговування та ремонт реалізованої техніки. Через необхідність забезпечення запасними частинами замовників при здійсненні сервісного обслуговування та ремонту техніки, ТОВ з II «Юромаш» повинно мати запас оригінальних запчастин та компонентів виробництва Hitachi Construction Machinery Co. Ltd.. (Японія). Необхідні запасні частини ТОВ з II «Юромаш» закуповує у Verdex Investments LLC та здійснює розрахунки з останнім. А компанія Hitachi Construction Machinery N.V. (Нідерланди) є митним складом, створеним спеціально з метою задоволення потреб в європейському регіоні. Отже, для ТОВ з II «Юромаш» безпосереднім постачальником запчастин є компанія Verdex Investments LLC, з якою здійснюються всі розрахунки на підставі виставлених Verdex Investments LLC інвойсів та на користь останнього.

Факт укладення цієї угоди після митного оформлення позивачем за спірними операціями свідчить про те, що така угода не поширюється на операції, що передували її укладенню, в тому числі спірні операції. Проте зміст даної угоди пояснює характер здійснених зовнішньоекономічних операцій та свідчить про усталені ділові стосунки учасників угоди.

Також судом встановлено, що позивачем подано усі необхідні документи для митного оформлення. Працівники митниці здійснили необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення, перевірку правильності класифікації товару, фактурну вартість товару, перевірку правильності нарахування податків і зборів з ВМД. Зауважень у митниці не виникало.

Своїм правом на відмову у митному оформленні товару у зв'язку із виявленими невідповідностями (якщо такі мали місце) відповідач не скористався.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, того, що документи, які були підставою для здійснення зовнішньоекономічних операцій та які подавалися до митного оформлення містять неправдиві відомості, або отримані незаконним шляхом, тому висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем сум податку та додану вартість та ввізного мита не відповідає дійсним обставинам справи.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень та наявність підстав для їх скасування.

Відтак, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованими, а зазначена позиція відповідача не знаходить підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, з урахуванням наведеного, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі № 2а-14681/12/2670,- без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

О.В. Муравйов