Ухвала суду № 33578888, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К/800/33517/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Лосєва А.М., Муравйова О.В., при секретарі Томилець Ю.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року

у справі№ 2а-9944/12/2670 за позовомПідприємства об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» доСарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Підприємство об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2 ) про скасування податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 1001001540 від 31 травня 2012 року, № 1001011540 від 31 травня 2012 року, № 0000231540 від 20 березня 2012 року; скасування рішення Державної податкової служби України № 14819/6-10-2115 від 18 червня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області № 1001001540 від 31 травня 2012 року, № 1001011540 від 31 травня 2012 року, № 0000231540 від 20 березня 2012 року; скасовано рішення Державної податкової служби України № 14819/6-10-2115 від 18 червня 2012 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року апеляційні скарги Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України задоволено частково; постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року скасовано в частині скасування рішення Державної податкової служби України № 14819/6/10-2115 від 18 червня 2012 року та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; в решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - залишено без змін.

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуально права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року в частині задоволення позову і ухвалити нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Підприємству об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» в повному обсязі.

Позивачем подано письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти касаційної скарги заперечує з підстав необґрунтованості та безпідставності.

Заслухавши суддю-доповідача, сторін, що беруть участь у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача-1 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 2 169 336 гривень, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період лютий 2010 року - грудень 2011 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем допущено порушення вимог підпунктів 7.7.2, 7.7.3 пункту 7.7, підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.6, 200.14. статті 200 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки податковим органом складено акт перевірки від 13 березня 2012 року № 80/15/35906201 та прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0000221540, яким визначено завищення ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» бюджетного відшкодування у розмірі 2 057 840 грн. та донараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 028 920 ( один мільйон двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять) гривень; податкове повідомлення-рішення № 0000231540, яким визначено заниження ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 836 870.

За результатами адміністративного оскарження винесено рішення ДПС у Рівненській області від 29 травня 2012 року № 9202/10-210-14, яким первинну скаргу ПОГ «Журавушка» задоволено частково:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000221540 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 2 057 840 грн. основного платежу та 514 460 грн. штрафних санкцій, від 20 березня 2012 року № 0000231540 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1 836 820 грн. основного платежу;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000221540 в частині застосування штрафної санкції по зменшенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 514 460 грн.;

- збільшено по податковому повідомленню-рішенню від 20 березня 2012 року № 0000231540 суму 62 366 грн. основного платежу бюджетного відшкодування з ПДВ.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПС у Рівненській області від 31 травня 2012 року прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 1001001540, яким встановлено завищення ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» бюджетного відшкодування у розмірі 2 057 840 грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 514 460 грн.;

- податкове повідомлення-рішення 31 травня 2012 року № 1001011540, яким встановлено заниження ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» бюджетного відшкодування у розмірі 62 366 грн.

Вищезазначені рішення податкового органу було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, за результатами чого Державною податковою службою України рішенням від 19 червня 2012 року № 14819/6-10-2115 скаргу ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» залишено без розгляду і повернуто її.

Як слідує з обставин встановлених судами попередніх інстанцій, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки контролюючого органу про те, що бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), а не у всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникненню права на бюджетне відшкодування.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у декларації з ПДВ за грудень 2011 року заявлена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 2 169 336 грн.

Згідно Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року) сума податку на додану вартість, заявлена до бюджетного відшкодування у розмірі 2 169 336 гривень, сформована за рахунок залишку від'ємного значення відповідних періодів, а саме: лютий 2010 року - 75 120 грн.; квітень 2010 року - 89 698 грн.; травень 2010 року - 134 391 грн.; липень 2010 року - 121 091 грн.; серпень 2010 року - 194 191 грн.; вересень 2010 року - 168 548 грн.; жовтень 2010 року - 163 767 грн.; листопад 2010 року - 167 757 грн.; грудень 2010 року - 116 303 грн.; січень 2011 року - 209 413 грн.; лютий 2011 року - 145 796 грн.; березень 2011 року - 190 530 грн.; травень 2011 року - 59 548 грн.; червень 2011 року - 49 087 грн.; липень 2011 року - 64 785 грн.; серпень 2011 року - 95 728 грн.; вересень 2011 року - 113 432 грн.; жовтень 2011 року - 7 987 грн.; листопад 2011 року - 2 254 грн.

Отже, залишок від'ємного значення декларувався позивачем наростаючим підсумком, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та значення відповідного рядка декларації переносилося до рядка наступного звітного періоду.

Так, пунктом 1.8 статті 1 Закону України «"Про податок на додану вартість» (далі - Закон) визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2. пункту 7.7 статті7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.4 пункту 7.7. статті 7 Закону визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Аналогічні правові норми містить Податковий кодекс України (далі - Кодекс), а саме згідно підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1, пункту 200.3 статті 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом .200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4. ст.200 Кодексу).

Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, законодавством не обмежено термін «попередній період» лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмеженні строком використання такого права.

Отже, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не обмежувало право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, висновок відповідача-1 про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2011 pоку та заниження сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів є помилковим, а, відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення суду апеляційної інстанції та першої інстанції, в частині про задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, є законними і обґрунтованими, а зазначена в касаційній скарзі позиція податкового органу не ґрунтується на положеннях законодавства та не підтверджується матеріалами справи.

Щодо позовної вимоги про скасування податкового рішення Державної податкової служби України № 14819/6/10-2115 від 18 червня 2012 року про залишення скарги позивача без розгляду та її повернення колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, перевіривши відповідно до вимог статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби не підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції в частині, що оскаржується Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби є законними та обґрунтованим.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 2а-9944/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: А.М. Лосєв

О.В. Муравйов