Ухвала суду № 33578879, 19.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/77063/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження,

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови заступника начальника Деснянського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. від 07.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження №31826327.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувана постанова від 07.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-295/10, виданого 04.11.2011р. Новозаводським районним судом м.Чернігова про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові здійснити перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_4 з 04.01.2009 року відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення та забезпечити її виплату, винесена передчасно, без вчинення обов'язкових дій й всупереч існуючим нормам Закону України «Про виконавче провадження» та є незаконною.

Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05.06.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012р., позов задоволено та визнано незаконною постанову заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. про закінчення виконавчого провадження (ВП №31826327) від 07.05.2012р.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.11.2011р. Новозаводським районним судом міста Чернігова виданий виконавчий лист №2-а-295/10 на примусове виконання рішення суду про задоволення вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові зробити перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_4 з 04.01.2009р. відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення та забезпечити її виплату.

Постановою заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. від 26.03.2012р. відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа й надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 03.04.2012р.

07.05.2012р. заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №31826327) на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки при здійсненні виконавчих дій встановлено факт нарахування позивачу 121551,46грн. й неможливість виконання рішення суду в частині здійснення виплати рішення суду без участі боржника.

При цьому, як встановлено судами, рішення в частині виплати не виконується боржником у зв'язку з незалежними обставинами - відсутністю коштів для даного виду виплат, внаслідок чого застосування до боржника штрафів, передбачених ст.ст.75,89 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач не вважає за можливе.

Проте, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

В той же час, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції" від 15 березня 2001 року, пункт 68).

За наведеного, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відсутність у боржника (Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові) коштів не може вважатись як поважною, так і взагалі причиною для невиконання судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно i в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин1 - 3 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

В силу положень частини 1 статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про передчасність винесення державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції спірної постанови з огляду на невжиття ним всіх передбачених законом заходів (накладення на боржника штрафу тощо) для належного виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.210,220,222,223,224,230,231 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2012 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Головчук С.В.

Черпак Ю.К.