Постанова № 33578652, 18.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 5009/2033/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І.,

розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач", м. Львівна постановувід 27.03.2013 р. Донецького апеляційного господарського судуу справі№ 5009/2033/12 господарського суду Запорізької областіза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адрія-Лізинг", м. Київдо боржникаприватного акціонерного товариства "Склопласт", м. Запоріжжяпровизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Козловська Д.В.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ПАТ "Банк Форум"Ключнікова І.М., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2012 року порушено провадження у справі № 5009/2033/12 про банкрутство приватного акціонерного товариства "Склопласт" (далі - Боржник, Товариство) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адрія-Лізинг" (далі - Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 року (суддя - Т.М. Шевченко) визнані вимоги конкурсних кредиторів у відповідних розмірах та черговістю їх задоволення, у тому числі вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач" (далі - ТОВ) в розмірі 70 170 грн. 72 коп. із віднесенням до четвертої черги задоволення, а також затверджений реєстр вимог кредиторів.

Не погодившись частково із цією ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адрія-Лізинг" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій (з урахуванням уточнень до апеляційної скарги) просило змінити ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.11.2012 року, зокрема в частині кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", виклавши резолютивну частину зазначеної ухвали в редакції, відповідно до якої визнати вимоги публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ" в сумі 58 168 428 грн 02 коп., з яких: 53 350 573 грн 14 коп. - вимоги першої черги задоволення, 4 817 854 грн 88 коп. - вимоги шостої черги задоволення; а також затвердити реєстр вимог кредиторів на загальну суму 106 572 455 грн 55 коп., вимоги ж інших конкурсних кредиторів, які не були заявлені до господарського суду, вважати погашеними.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року (головуючий суддя - Геза Т.Д., судді: Будко Н.В., Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 року змінено в частині включення до реєстру вимог кредиторів Боржника кредиторських вимог: ПАТ "БАНК ФОРУМ" в сумі 8 514 997 грн 04 коп. - до першої черги задоволення та ТОВ "Буспостач" в сумі 70 170 грн 72 коп. - четверта черга задоволення, резолютивну частину ухвали господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 року відносно цих кредиторів викладено в наступній редакції:

"1. Визнати вимоги конкурсних кредиторів приватного акціонерного товариства "Склопласт", м. Запоріжжя:

- публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", м. Київ в сумі 58 168 428 грн 02 коп., з яких: 49 653 430 грн 98 коп. (49 576 222 грн. 98 коп. - вимоги забезпечені заставою та 77 208 грн.00 коп. - судові витрати) - вимоги першої черги задоволення, 3 697 142 грн. 16 коп. - вимоги четвертої черги задоволення, 4 817 854 грн. 88 коп. - вимоги шостої черги задоволення". Також, відмовлено у включенні до реєстру вимог кредиторів Боржника кредиторських вимог ТОВ "Буспостач" в сумі 90 370 грн. 49 коп. В частині включення до реєстру вимог кредиторів Боржника вимог конкурсних кредиторів - ТОВ "Завод будівельних теплоізоляційних матеріалів" та ТОВ "Снок ЛТД" ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 року залишено без змін.

Не погоджуючись частково із вказаною постановою апеляційного суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Буспостач" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 28.11.2012 року.

Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 14, 31 Закону про банкрутство, ст. 693 Цивільного кодексу України.

Вищий господарський суд України відхиляє подані скаржником та арбітражним керуючим Козловською Д.В. письмові клопотання, відповідно, від 17.09.2013 року та від 05.09.2013 року про відкладення розгляду справи у зв'язку із чим зазначає про наступне. Так, вказані клопотання обґрунтовані неможливістю розпорядника майна Боржника та представника скаржника з'явитись в судове засідання в касаційний суд 18.09.2013 року. При цьому, скаржником в своєму клопотанні не зазначено жодних причин та обставин, що зумовили неможливість забезпечити явку свого представника у відповідне судове засідання, а також не надано жодних доказів на підтвердження цих причин та обставин, що є порушенням норм ст.ст. 33, 34, 77 ГПК України. До того ж ТОВ до згаданого клопотання не було додано доказів того, що визначений у цьому клопотанні представник - М. Галіцина, є єдиним представником ТОВ "Буспостач", що має довіреність та має право представляти інтереси скаржника та брати участь у відповідному судового процесі.

Розпорядник же майна у своєму клопотанні вказала, що на ту ж саму дату в Донецькому апеляційному господарському суді призначено судове засідання в іншій справі, по якій вона виконує обов'язки керуючого санацією. Однак, колегія суддів вважає ці причини неповажними, оскільки в ухвалі від 22.08.2013 року про порушення касаційного провадження за скаргою ТОВ "Буспостач" та призначення її до розгляду на 18.09.2013 року о 10 год. 20 хв. вказано, що нез'явлення представників у засідання судової колегії не є перешкодою для розгляду касаційних скарг - це по -перше. По-друге, визначення учасником господарського судового процесу пріоритетності участі в судовому засіданні в тій чи іншій справі, в тому, чи іншому суді, відповідно до вимог ст. 22 ГПК України є правом цієї сторони та учасника судового процесу та здійснюється на власний розсуд. Наявні ж в справі матеріали є достатніми для здійснення касаційного провадження у ній.

Крім цього касаційний суд зазначає про таке.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 107, ст. 1118 ГПК України касаційна скарга на рішення господарського суду після його перегляду в апеляційному порядку та постанову апеляційного суду, ухвалену за результатами апеляційного розгляду, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Ухвала про прийняття касаційної скарги ТОВ "Буспостач" до провадження та призначення її до розгляду на 18.09.2013 року о 10 год. 20 хв., як вже зазначено вище, датована 22.08.2013 року. Отже строк розгляду цієї скарги, виходячи з вказаних норм та ст.ст. 50, 51 ГПК України, спливає 23.09.2013 року (22.09.2013 року -вихідний день), тобто через чотири дні після дати, на яку призначений розгляд скарги у даній справі.

Нормами ч. 3 ст. 69 ГПК України допускається продовження вказаного процесуального строку - лише у виняткових випадках та за клопотанням сторони. Між тим, вказаного клопотання скаржником подано не було.

У зв'язку із викладеним та враховуючи закінчення 23.09.2013 року процесуального строку розгляду касаційної скарги ТОВ "Буспостач" на оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій, а також відсутністю клопотання про продовження цього строку, у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для відкладення розгляду вказаної касаційної скарги.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "БАНК ФОРУМ", обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Здійснюючи касаційне провадження у справі, касаційний суд виходить з того, що при оскарженні постанови апеляційного суду, яка була винесена із застосуванням повноважень ч. 2 ст. 101 ГПК України, а ухвала місцевого суду про затвердження реєстру вимог кредиторів переглянута у повному обсязі (стосовно вимог всіх кредиторів у справі), заявником між тим ця постанова апеляційного суду заперечується лише стосовно кредиторських вимог ТОВ. У зв'язку із цим, а також враховуючи, що за результатами здійснення касаційного провадження у даній справі, за результатами якого була прийнята постанова від 03.07.2013 року, оскаржувану постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року було переглянуто та залишено без змін в частині кредиторських вимог іншого кредитора - ПАТ "Банк Форум", та з метою дотримання прав інших учасників провадження у справі на оскарження ухвали суду першої інстанції у відповідній частині (щодо вимог інших кредиторів тощо) даний касаційний перегляд оскаржуваних судових рішень здійснюється в частині кредиторських вимог ТОВ.

Так, задовольняючи заяву ТОВ про визнання кредиторських вимог у справі та ухвалюючи рішення про їх визнання із віднесенням всієї суми вимог до четвертої черги задоволення, місцевий суд вказав, що ці вимоги обґрунтовані в частині вимог про повернення передплати за продукцію, а заява із кредиторськими вимогами є вимогами про повернення передплаченої суми за товар, який був недопоставлений Боржником вказаному кредиторові.

Скасовуючи в цій частині вказане рішення та відмовляючи ТОВ у визнанні його кредиторських вимог, апеляційний суд зазначив, що заявлені ТОВ вимоги є майновими, так як останній не відмовлявся від вимог щодо недопоставленої Боржником частки продукції та повернення частини передплати за неї. Що ж до вимог в частині штрафних санкцій, апеляційний суд вказав, що нарахування штрафних санкцій не відповідає визначеним в укладеному між сторонами договорі умовам та строку договору, який діє лише до 31.12.2011 року.

Заперечуючи такі висновки апеляційного суду, скаржник вказує, що повернення сум передплати підтверджені доказами та є обґрунтованими, оскільки право щодо такої вимоги передбачено нормами Цивільного кодексу України, а ТОВ зверталось із такою вимогою окремо - в позовному порядку, однак провадження у цій справі було зупинено до розгляду кредиторських вимог ТОВ та реєстру вимог кредиторів у даній справі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із такими запереченнями, оскільки вони викладені із невірним тлумаченням норм Цивільного кодексу України та Закону про банкрутство та порушенням ГПК України.

Дійсно, нормами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, вказана норма передбачає альтернативу щодо права вимоги покупця у разі недопоставки продавцем частини вже оплаченої попередньо продукції.

Поряд з цим, виходячи із вказаної норми, а також враховуючи приписи ст. 526 Цивільного кодексу України щодо належного виконання зобов'язання відповідно до умов укладеного договору та норм вказаного кодексу, заміна майнової вимоги щодо поставки недопоставленої продукції на вимогу про повернення грошової суми, яка дорівнює вартості недопоставленої продукції, здійснюється у разі звернення покупця саме з грошовими вимогами до продавця. До цього ж часу у боржника зберігається обов'язок виконати умови договору у порядку та спосіб, передбачені саме умовами вказаного договору - тобто поставити залишок недопоставленої продукції, а у кредитора, відповідно, зберігається право вимагати її поставки.

Як встановив апеляційний суд, відповідні дії вчинені ТОВ не були, а в заяві із грошовими вимогами у даній справі про банкрутство відразу була заявлена сума, що дорівнює (згідно доданих до цієї заяви доказів) вартості недопоставленої Боржником ТОВ продукції.

У зв'язку із цим слід погодитись із висновком апеляційного суду, що заявлені ТОВ на момент звернення у даній справі кредиторські вимоги носять не грошовий, а майновий характер, що суперечить приписам ст.ст. 1, 14 Закону про банкрутство.

Що ж до посилання скаржника на додані до касаційної скарги докази (ухвалу від 02.08.2012 року у справі № 5009/2073/12) звернення в позовному порядку саме із грошовими вимогами про стягнення вартості недопоставленої Боржником ТОВ продукції, касаційний суд зазначає, що надання відповідних доказів лише на стадії касаційного оскарження суперечить приписам ст. 1117 ГПК України.

Поряд з викладеним слід погодитись і з правомірним та обґрунтованим висновком апеляційного суду в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ щодо штрафних санкцій.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач" не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків апеляційного суду, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова цього суду в частині розглянутих та відхилених кредиторських вимог ТОВ до Боржника підлягає залишенню без змін, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 14, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін), ст.ст. 526, 693 Цивільного кодексу України та ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2013 р. у справі № 5009/2033/12 в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Буспостач" залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанова виготовлена та підписана 19.09.2013 року.