Постанова № 33578639, 11.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року Справа № 901/1188/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Губенко Н.М., Іванової Л.Б. (доповідач),розглянувши матеріали касаційної скарги Горькового Віталія Володимировичана рішення та постановуГосподарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі№ 901/1188/13 Господарського суду Автономної Республіки Кримза позовомПриватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс"до Горькового Віталія Володимировичапровизнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій та застосування наслідків недійсності договорівза участю представників сторін:

позивача: не з'явилися

відповідача: Гордієвич А.О., дов. від 30.03.2013 №216

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кримтаксосервіс" звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Горькового Віталія Володимировича про визнання недійсними договору купівлі-продажу акцій № 5 від 16.08.2007, договору купівлі-продажу акцій № 9 від 20.08.2007 та застосування наслідків недійсності договорів.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 у справі № 901/1188/13 (суддя Колосова Г.Г.) позов задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій № 5 від 16.08.2007, укладений між Закритим акціонерним товариством "Кримтаксосервіс" та Горьковим Віталієм Володимировичем; застосовано до договору купівлі-продажу акцій № 5 від 16.08.2007 наслідки недійсності договору шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" повернути на користь Горькового Віталія Володимировича грошові кошти у сумі 35700,00 грн., сплачені за прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" в кількості 3570 штук, та зобов'язано Горькового Віталія Володимировича повернути на користь Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" прості іменні акції в кількості 3750 штук; визнано недійсним договір купівлі-продажу акцій № 9 від 20.08.2007, укладений між Закритим акціонерним товариством "Кримтаксосервіс" та Горьковим Віталієм Володимировичем, застосовано до договору купівлі-продажу акцій № 9 від 20.08.2007 наслідки недійсності договору шляхом зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" повернути на користь Горькового Віталія Володимировича грошові кошти у сумі 13480,00 грн., сплачені за прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" в кількості 1348 штук, та зобов'язано Горькового Віталія Володимировича повернути на користь Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" прості іменні акції в кількості 1348 штук; стягнуто з Горькового Віталія Володимировича на користь Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" судовий збір у розмірі 5735,00 грн.; повернуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 901/1188/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Гоголя Ю.М., суддів Дмітрієва В.Є., Рибіної С.А.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 у справі № 901/1188/13 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Горьковой Віталій Володимирович звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 901/1188/13 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" до Горькового Віталія Володимировича.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство "Кримтаксосервіс" є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс", створеного згідно з рішенням загальних зборів засновників Протокол № 1 від 17.10.1996 та Засновницьким договором від 17.10.1996 шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс".

Згідно із протоколом № 8 від 29.04.2003 рішенням загальних зборів засновників затверджений Статут Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" у новій редакції.

Відповідно до розділу 5 Статуту Товариства статутний фонд складав 627590,00 грн. Статутний фонд поділений на 62759 простих іменних акцій, номінальною вартістю 10,00 грн. кожна. Статутний фонд сформований за рахунок вкладів засновників.

Судами встановлено, що при створенні Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" його акції в кількості 62759 шт. розподілені між засновниками, які були акціонерами цього товариства. Горьковой Віталій Володимирович серед акціонерів ЗАТ "Кримтаксосервіс" не значився.

Судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано, що у період з 19.09.2002 по 18.05.2005 між Горьковим Віталієм Володимировичем та акціонерами Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" були укладені договори купівлі-продажу акцій, згідно з якими акціонери продали свої акції ЗАТ "Кримтаксосервіс" Горьковому В.В. у кількості 4043 акції загальною вартістю 40430,00 грн.

Як встановлено судами, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі № 5002-35/4532-2012, яке залишено в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2013, було задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" до Горькового Віталія Володимировича про переведення прав покупця за договорами купівлі - продажу акцій, укладеними ним з акціонерами Товариства у 2002-2005 роках.

12.04.2007 Закритим акціонерним товариством "Кримтаксосервіс" були прийняті рішення про збільшення розміру статутного капіталу на 600000,00 грн. - до 12227590,00 грн., рішення про закрите (приватне) розміщення акцій, рішення про закрите (приватне) розміщення акцій серед існуючих акціонерів Товариства на дату прийняття, тобто на 12.04.2007.

Як встановлено судами, позивачем були виконані всі необхідні дії для емісії простих іменних акцій номінальною вартістю 10,00 грн. у загальній кількості 122759 шт. і отримане тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій.

У зв'язку із цим, Горьковий Віталій Володимирович подав заяву від 16.08.2007 на розміщення акцій у кількості 3570 шт. та заяву від 20.08.2007 на розміщення акцій в кількості 1348 шт.

На підставі заяви від 16.08.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 5 від 16.08.2007, відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство "Кримтаксосервіс" продає і передає, а Горьковой В.В. сплачує та приймає у власність прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Кримтасосервіс" номінальною вартістю 10,00 грн. штука в кількості 3570 штук за номінальною вартістю 35700,00 грн.

На підставі заяви від 20.08.2007 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу акцій № 9 від 20.08.2007, відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство "Кримтаксосервіс" продає та передає, а Горьковой Віталій Володимирович сплачує та приймає у власність прості іменні акції Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" за номінальною вартістю однієї акції 10,00 грн. у кількості 1348 шт., сумарною номінальною вартістю 13480,00 грн.

Рішенням Дирекції Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" від 27.08.2007 затверджені результати розміщення акцій Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс". Протоколом № 13 від 06.09.2007 були затверджені результати розміщення акцій другого випуску та затверджена нова редакція Статуту Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс".

Предметом позову у справі є позовні вимоги про визнання недійсними Договорів купівлі-продажу акцій № 5 від 16.08.2007 і № 9 від 20.08.2007, укладених між Закритим акціонерним товариством "Кримтаксосервіс" та Горьковим Віталієм Володимировичем, та застосування наслідків недійсності вказаних договорів.

Обґрунтовуючи підстави недійсності зазначених договорів, позивач зазначає про те, що відповідач не мав права на укладення договорів купівлі-продажу акцій № 5 та № 9, а позивач, в свою чергу, не мав права продавати акції відповідачу у зв'язку із неналежним набуттям відповідачем статусу акціонера ЗАТ "Кримтаксосервіс". В підтвердження цього позивач посилається на те, що внаслідок порушення переважного права, встановленого законодавством для акціонерів, та недотримання порядку продажу акцій за договорами купівлі-продажу, укладеними у 2002-2005 роках акціонерами Товариства з Горьковим В.В., права покупця за цими договорами були переведені на ПрАТ "Кримтаксосервіс".

Місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, виходив з того, що акціонерами, які у 2002-2005 роках продали свої акції Горьковому В.В., не був дотриманий порядок продажу акцій; їх продаж відбувся з порушенням переважного права, встановленого для акціонерів; позивач мав право на переведення на нього прав покупця вказаних акцій; рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 по справі №5002-35/4532-2012, яке залишено в силі постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" до Горькового Віталія Володимировича про переведення прав покупця за договорами купівлі - продажу акцій.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що Горьковой Віталій Володимирович не мав права на укладення договорів купівлі-продажу акцій № 5 та № 9, у зв'язку з недотриманням порядку укладення попередніх договорів купівлі-продажу акцій Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс", а позивач, в свою чергу, не мав права продавати акції відповідачу, у зв'язку з неналежним набуттям останнім статусу акціонера Закритого акціонерного товариства "Кримтаксосервіс", та задовольнили позовні вимоги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із такими висновками судів попередніх інстанції, з огляду на наступне.

Згідно положень частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Вказані вимоги не дотримано судами попередніх інстанцій, що унеможливлює перевірку судом касаційної інстанції правильності застосування для врегулювання спірних правовідносин норм матеріального права та надання юридичної оцінки обставин справи з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій № 5 від 16.08.2007 і № 9 від 20.08.2007, укладених між Закритим акціонерним товариством "Кримтаксосервіс" та Горьковим Віталієм Володимировичем, та застосування наслідків недійсності вказаних договорів.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадку та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Рішення судів мотивовані посиланням на частину 3 статті 81 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення договорів), відповідно до якої акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

Згідно з абз. 2, 3 пункту 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" продаж акціонером ЗАТ акцій з порушенням переважного права не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою ч. 4 ст. 362 ЦК України.

З вищенаведеного вбачається, що переважним правом на придбання акцій, які продаються іншими акціонерами товариства наділені виключно акціонери такого товариства і саме акціонери ЗАТ мають право вимагати в судовому порядку переведення на них прав та обов'язків покупця. Товариству як емітенту цінних паперів не належить переважне право купівлі акцій власного випуску, що продаються іншими акціонерами товариства.

В основу висновку судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача права на придбання акцій додаткового випуску за оспорюваними договорами купівлі-продажу, на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України було покладене рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 у справі №5002-35/4532-2012, залишене без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2013, яким задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Кримтаксосервіс" до Горькового Віталія Володимировича про переведення прав покупця за договорами купівлі - продажу акцій.

Разом з тим, судами не враховано, що за змістом частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Внаслідок неврахування судами особливостей застосування статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суди фактично усунулись від встановлення фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсними оспорюваних договорів, та не зазначили в судових рішеннях, яким нормам законодавства не відповідають саме оспорювані правочини.

Між тим, як зазначає касаційні скарзі Горьковий В.В., постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2013 у справі № 5002-35/4532-2012, скасовано рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 у цій справі з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто судами попередніх інстанцій без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (п. 3 ч. 1 ст. 111- 9 ГПК України).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене в цій постанові, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, визначитись із змістом правовідносин сторін та правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Горькового Віталія Володимировича задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.04.2013 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.07.2013 у справі № 901/1188/13 скасувати.

Справу № 901/1188/13 передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Н. Губенко

Л. Іванова