Постанова № 33578615, 17.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року Справа № 5021/1951/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від прокуратури Козакова І.М. (посвід. № 018008)

від позивача не з'явилися

від першого відповідача не з'явилися

від другого відповідача не з'явилися

від третього відповідача не з'явилися

від третьої особи не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Сумської області від 11.02.13р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.13р.

у справі № 5021/1951/12

за позовом Шосткінського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації, м. Суми

до першого відповідача Шосткінської районної державної адміністрації Сумської області, м. Шостка

другого відповідача ПАТ "Бель Шостка Україна", м. Шостка

третього відповідача Відділу Держкомзему у Шосткінському районі Сумської області, м. Шостка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Воронізької селищної ради, смт. Вороніж Сумської області

про визнання недійсними розпорядження голови Шосткінської райдержадміністрації № 499 від 12.08.11р., договору оренди землі та повернення земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.13р. у справі № 5021/1951/12 (суддя Коваленко О.В.) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.13р. (головуючий Ільїн О.В., судді Россолов В.В., Черленяк М.І.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, заступника прокурора Харківської області подав касаційну скаргу, в якій просить рішення від 11.02.13р. та постанову від 19.06.13р. скасувати, позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст.ст. 83, 84, 122, ч. 1 ст. 124 ЗК України, ч. 1 п. 12 Перехідних положень ЗК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

Розпорядженням голови Шосткинської районної державної адміністрації Сумської області № 177 від 17.04.06р. припинено право користування земельною ділянкою ВАТ "Воронізький цукровий завод" площею 30,9028 га забудованих земель та передано її до земель запасу Воронізької селищної ради, а також надано ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" в оренду терміном на 5 років дану земельну ділянку для промислової діяльності. Шосткинською районною державною адміністрацією та ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" 03.08.06р. був укладений договір оренди землі.

Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ "Шосткинський міськмолкомбінат" від 04.11.10р. змінено найменування товариства на ПАТ "Бель Шостка Україна" (а.с. 85-91 т. 1). Листом № 649а від 01.07.11р. ПАТ "Бель Шостка Україна" звернулося до голови Шосткинської райдержадміністрації з проханням продовжити строк договору оренди земельної ділянки площею 30,9023 га на 5 років, на тих же умовах.

Розпорядженням голови Шосткинської районної державної адміністрації № 499 від 12.08.11р. поновлено з 03.08.11р. ПАТ "Бель Шостка Україна" терміном на 5 років договір оренди землі загальною площею 30,9028 га забудованих земель для промислової діяльності на території Воронізької селищної ради за межами населених пунктів; розпорядженням № 640 від 14.10.11р. - змінено площу земельної ділянки на 30,9023 га.

На підставі вказаних розпоряджень, 12.06.12р. між Шосткинською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ПАТ "Бель Шостка Україна" (Орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований 11.07.12р. у відділі Держкомзему у Шосткинському районі Сумської області за № 592530004000435, за умовами якого орендодавець надав, а орендар - прийняв в строкове (на 5 років, з 03.08.11р.) платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 30,9023 га забудованих земель - землі промисловості, яка знаходиться на території Воронізької селищної ради за межами населених пунктів для розміщення та експлуатації підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної промисловості (п. 15).

24.12.12р. Шосткінський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Сумської обласної державної адміністрації звернувся з позовом до Шосткінської районної державної адміністрації, ПАТ "Бель Шостка Україна", Відділу Держкомзему у Шосткінському районі Сумської області, третьої особи - Воронізької селищної ради про визнання недійсним розпорядження голови Шосткинської районної державної адміністрації № 499 від 12.08.11р. з наступними змінами та доповненнями, договору оренди землі від 12.06.12р., укладеного першим і другим відповідачами; зобов'язання третього відповідача скасувати запис про державну реєстрацію вказаного договору в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та зобов'язання внести зміни до Поземельної книги, а також просив зобов'язати другого відповідача повернути земельну ділянку площею 30,9023 га до земель запасу Воронізької селищної ради.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.02.13р. у справі № 5021/1951/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.13р., у позові відмовлено повністю.

Відповідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ч. 2 ст. 84 ЗК України (в редакції на момент прийняття спірного розпорядження), право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Частиною 3 ст. 122 ЗК України (в редакції на момент прийняття оскарженого розпорядження) визначено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (частина 4 наведеної норми).

Судами встановлено, що 12.06.12р. між першим і другим відповідачами укладено договір оренди землі, поновлений з 03.08.11р. розпорядженням голови Шосткинської районної державної адміністрації № 499 від 12.08.11р., вказана земельна ділянка знаходиться на території Воронізької селищної ради за межами населених пунктів та належить до земель державної власності.

На думку колегії, суди помилково застосували до спірних відносин п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, який втратив чинність з 01.01.13р., в обгрунтування повноважень РДА щодо розпорядження землями за межами населених пунктів, оскільки позивачем не заперечувалась правомірність розпорядження вказаними землями органом виконавчої влади. Крім того, суди дійшли передчасного висновку про відмову в позові, оскільки не зазначили для яких саме потреб, визначених частиною третьою ст. 122 ЗК України, передавалася в оренду дана земельна ділянка та не встановили чи прийняте розпорядження від 12.08.11р. в межах компетенції райдержадміністрації.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення від 11.02.13р. та постанова від 19.06.13р. підлягають скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 11.02.13р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.06.13р. у справі № 5021/1951/12 скасувати повністю.

Справу № 5021/1951/12 передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова