Ухвала суду № 33578156, 13.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р.Справа № 820/370/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 820/370/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, громадянин В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення (оформлене у вигляді висновку) Відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 10.12.09 р. про скасування рішення щодо оформлення посвідки на його постійне проживання в Україні; зобов'язати відповідача поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.; зобов'язати відповідача поновити у паспортних документах (національному паспорті) громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1., відмітку (штамп) про наявність дозволу на імміграцію в Україну.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.13 р. по справі № 820/370/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач, УМВС України в Херсонській області (УДМСУ в Херсонській області), не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.13 р. по справі № 820/370/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач, ГУДМСУ в Харківській області, заяви про приєднання до апеляційної скарги не подав.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що громадянин В'єтнаму ОСОБА_1 у 1987 р. прибув в Українську РСР відповідно до Міжурядової Угоди «Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР». Працював на Криворізькій взуттєвій фабриці. Висновком УМВС України в Херсонській області про залишення на постійне проживання в Україні від 02.06.04 р. на підставі п. 4 прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» позивачу був наданий дозвіл на імміграцію та видана посвідка на постійне проживання.

У зв'язку з безпідставним первісним скасуванням дозволу на імміграцію позивач раніше вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління міністерства внутрішніх справ в Херсонській області і згідно з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.08 р. у справі № 2-а-18524/08 дії Управління міністерства внутрішніх справ в Херсонській області щодо скасування дозволу на імміграцію позивачу та вилучення у нього посвідки на постійне проживання було визнано незаконними, зобов'язано Управління міністерства внутрішніх справ в Херсонській області поновити позивачу посвідку на постійне проживання. Зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.08 р. не була оскаржена Управлінням міністерства внутрішніх справ в Херсонській області, а тому набула законної сили. На виконання зазначеної постанови був виданий виконавчий лист. В подальшому ВГІРФО УМВС України в Херсонській області поновило позивачу посвідку на постійне проживання і видало нову посвідку серії ХС від 12.05.09 р. Довідкою Криворізькій взуттєвій фабриці, поданою до матеріалів справи № 2-а-18524/08, був підтверджений факт праці позивача на зазначеній фабриці у період з 27.11.87 р. по 20.10.91 р. Зазначений факт було встановлено в іншій адміністративній справі відносно позивача за його позовом до Управління міністерства внутрішніх справ в Херсонській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які встановив суд під час розгляду справи № 2-а-18524/08 відносно позивача, є підставою для звільнення його від додаткового доказування встановлених обставин.

Висновком УМВС України в Херсонській області про залишення на постійне проживання в Україні від 02.06.04 р. на підставі п. 4 прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» позивачу був наданий дозвіл на імміграцію та видана посвідка на постійне проживання. В подальшому ця посвідка була скасована, але на підставі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.08 р. у справі № 2-а-18524/08 була видана нова - серія ХС № 048 441 від 12.05.09 р., в якій вказано, що позивач прибув в Україну 27.11.87 р., підстава видачі посвідки - Закон України «Про імміграцію», дата видачі - 12.05.09 р., строк дії - безстроково. Посвідка видана ВГІРФО УМВС України в Херсонській області. В зазначеній посвідці вказано про реєстрацію 23.09.04 р. місця проживання позивача в м. Харків, Стадіонний проїзд, буд. 14 гурт.

Суд першої інстанції також вказав на те, що у рішенні (у формі висновку) ВГІРФО УМВС України в Херсонській області від 10.12.09 р. про скасування рішення щодо оформлення посвідки позивачу на постійне проживання в Україні вказано, що в матеріалах справи є довідка про проходження ним навчання та роботи на ЗАТ «КОМЕКС» (Криворізька взуттєва фабрика) у період 1987-1998 роки, дійсність якої викликає сумнів, тому на підставі п. 1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» ВГІРФО УМВС України в Херсонській області скасувало посвідку позивача на постійне проживання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що видача позивачу посвідки на постійне проживання здійснювалась на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.08 р. та відповідно п. 4 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про імміграцію», згідно з яким вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 06.03.98 р. за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 02.04.81 р., залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні. Зазначені підстави для набуття дозволу на постійне проживання в Україні та видачі посвідки на постійне проживання були самостійно визнані ВГІРФО УМВС України в Херсонській області та зазначені в оскаржуваному рішенні. Під час видачі посвідки на постійне проживання ВГІРФО УМВС України в Херсонській області керувався зазначеними положеннями Закону України «Про імміграцію», будь-яких заперечень не висловлював, таким чином визнав позивача таким, що має дозвіл на імміграцію.

В постанові суду першої інстанції вказано на те, що у національному паспорті громадянина В'єтнаму позивачу проставлений штамп, підпис і печатка уповноваженого органу МВС України «Дозволено постійне проживання в Україні, дата документування 02.06.04 р.».

Позивач в даний час мешкає в м. Харкові разом з дружиною та двома дітьми, які народились та навчаються у навчальних закладах в м. Харкові.

Як свідчать матеріали справи, ВГІРФО УМВС України в Херсонській області 10.12.09 р., розглянувши матеріали відносно позивача, виніс оскаржуване рішення (у формі висновку) про скасування рішення щодо оформлення посвідки на постійне проживання в Україні, згідно з яким вирішив скасувати позивачу посвідку на постійне проживання в України з підстав ненадання останнім на вимогу ВГІРФО УМВС України в Херсонській області довідки про навчання та проживання в Україні. Для виконання зазначене рішення було направлено до УГІРФО ГУМВС України в Харківській області. Про зазначене рішення (висновок) позивача не було проінформовано у передбачений законодавством спосіб, тому про його існування позивач дізнався 11.10.12 р. з листа ГУ ДМС України в Харківській області.

Суд першої інстанції зазначив, що згідно тексту оскаржуваного висновку, ВГІРФО УМВС України в Херсонській області під час видачі позивачу 12.05.09 р. посвідки на постійне проживання на підставі судового рішення, що набуло законної сили, в порушення порядку виконання судових рішень, вимагало від позивача повторного надання документу щодо навчання та праці його в Україні. При цьому в матеріалах особової справи зазначений документ вже містився, дійсність та справжність цього документу працівниками ВГІРФО УМВС України в Херсонській області вже перевірялась та не викликало сумнів. Рішення суду, яким було встановлено факт прибуття позивача в Україну в 1987 р., проходження ним навчання та праці в період з 1987 р. по 1991 р., УМВС України в Херсонській області не оскаржило. Крім того, УМВС України в Херсонській області в оскаржуваному рішенні невірно зазначило період навчання та праці позивача в України на Криворізькій взуттєвій фабриці. Згідно наявної довідки та постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.08 р. встановлено, що це період з 1987 р. по 1991 р., в той час як в оскаржуваному висновку ВГІРФО УМВС України в Херсонській області від 10.12.09 р. зазначений інший період - з 1987 р. по 1998 р. Вказане дає підстави вважати, що оскаржуване рішення суб'єктом владних повноважень приймалось поверхово, без належного вивчення наявних документів в особовій справі.

Зважаючи на встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що під час складання оскаржуваного висновку відповідач - ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому цей висновок підлягає скасуванню.

Також в постанові суду першої інстанції вказано на те, що згідно абз. 6 ст. 1 Закону України «Про імміграцію» посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні. В ст. 12 цього Закону передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію» вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 06.03.98 р. за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 02.04.81 р., залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Вищевказані норми регулюють відносини, які виникають між уповноваженим органом та іноземцем при наданні дозволу на імміграцію, та не передбачають випадків скасування посвідки на постійне проживання в Україні.

Відповідно п. 21-24 «Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень», затвердженого постановою КМУ № 1983 від 26.12.02 р. (який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення), дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Відповідно ст. 8, ст. 9 КАС України звернення до суду на підставі норм Конституції України гарантується. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує аналогію закону або аналогію права. Діючий у даний час Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затверджений постановою КМУ № 251 від 28.03.12 р., не має безпосередньої норми, яка б визначала порядок поновлення посвідки на постійне проживання у разі її скасування та вилучення. У той же час відповідно п. 22 цього Порядку передбачено, що у разі пошкодження чи втрати посвідки іноземець та особа без громадянства може звернутися за отриманням нової посвідки в порядку, встановленому для її обміну чи продовження строку її дії, до територіального органу або підрозділу ДМС за місцем проживання.

За таких підстав суд першої інстанції визнав законною вимогу позивача, заявлену до Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області, про зобов'язання поновити посвідку позивачу, а тому вона підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.13 р. по справі № 820/370/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 820/370/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2013р. по справі № 820/370/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська