Ухвала суду № 33578130, 13.06.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р.Справа № 820/2200/13-а

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. по справі № 820/2200/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Агротрейд»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «ТК Агротрейд», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після зміни позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби від 21.11.12 р. № 0000210226 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 45300,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11325,0 грн., № 0000220226 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 18000,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 4500,0 грн. та № 000041226 від 11.04.13 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 15843,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3950,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.13 р. по справі № 820/2200/13-а позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.13 р. по справі № 820/2200/13-а та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 1859/220/37682048 від 05.11.12 р. (а.с. 30-40) документальної невиїзної позапланової перевірки підприємства позивача з питань правильності обчислення та нарахування ПДВ та податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ «Фірма Гранд» (код за ЄДРПОУ 20037330) за січень 2012 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 1 квартал 2012 р. на суму 45300,0 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.8 ст. 198 ПК України, які спричинили заниження зобов'язань по ПДВ за січень 2012 р. на 18000,0 грн. та зменшення показників рядка 24 декларації за січень 2012 р. у сумі 27300,0 грн.

Позивач скористався правом оскаржити податкові повідомлення-рішення в адміністративній процедурі і рішенням ДПС в Харківській області № 303/10/10.2-17 від 24.01.13 р., прийнятого за результатами розгляду скарги позивача, було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000220226 від 21.11.12 р., у зв'язку з чим відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення № 000041226 від 11.04.13 р. про збільшення зобов'язань по ПДВ в сумі 15843,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3960,75 грн. (а.с. 181).

Виявлені порушення відповідач пов'язує з безпідставним формуванням позивачем валових витрат та податкового кредиту по ПДВ по операціям з ТОВ «Фірма Гранд», які не мали реального характеру, оскільки позивачем не були надані на перевірку ТТН, довіреності на отримання товару, шляхові листи чи інші документи, які могли б підтвердити реальність відвантаження, а відповідно і економічну обґрунтованість операцій. Крім того, висновки про неможливість ТОВ «Фірма Гранд» здійснювати господарські операції ґрунтуються на інформації, отриманій відповідачем від Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якій зазначено, що у цього підприємства відсутні офісні та складські приміщення, ліцензії та інші дозвільні документи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції процитував зміст п. 14.1.27 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1.1, п. 138.1.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України і зазначив, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також суд першої інстанції дослідив укладений позивачем (покупець) з ТОВ «Фірма Гранд» (постачальник) договір № 8 від 03.01.12 р. (а.с. 17), предметом якого є поставка продукції в асортименті, кількості та за ціною, вказаним у специфікаціях, на загальну суму 30000000,0 грн. (ПДВ - 5000000,0 грн.). Додатковою угодою № 1 від 03.01.12 р. до зазначеного договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу (а.с. 170). У специфікаціях № 26010 від 26.01.12 р., № 12013 від 12.01.12 р., № 13001 від 13.01.12 р., № 16012 від 16.01.12 р., № 18012 від 18.01.12 р., № 20010 від 20.01.12 р., № 23011 від 23.01.12 р., № 24010 від 24.01.12 р., № 25010 від 25.01.12 р. (а.с. 171-179) наведений перелік товарів (запасних частин), що підлягав поставці на користь позивача.

Як вказано в постанові суду, виконання поставки на загальну суму 258856,76 грн., в т.ч. ПДВ - 43152,8 грн., підтверджується видатковими накладними: № 12013 від 12.01.12 р. на суму 51767,99 грн., в т.ч. ПДВ - 8628,0 грн.; № 13001 від 13.01.12 р. на суму 3112,2 грн., в т.ч. ПДВ - 518,7 грн.; № 16012 від 16.01.12 р. на суму 47262,64 грн., в т.ч. ПДВ - 7877,11 грн.; № 17041 від 17.01.12 р. на суму 2483,76 грн., в т.ч. ПДВ - 413,96 грн.; № 18012 від 18.01.12 р. на суму 57999,48 грн., в т.ч. ПДВ - 9666,58 грн.; № 20010 від 20.01.12 р. на суму 1207,15 грн., в т.ч. ПДВ - 201,19 грн.; № 23011 від 23.01.12 р. на суму 31315,21 грн., в т.ч. ПДВ - 5219,20 грн.; № 24010 від 24.01.12 р. на суму 26634,38 грн., в т.ч. ПДВ - 4439,06 грн.; № 25010 від 25.01.12 р. на суму 10079,7 грн., в т.ч. ПДВ - 1679,95 грн.; № 26010 від 26.01.12 р. на суму 26994,25 грн., в т.ч. ПДВ - 4499,04 грн. (а.с. 19, 21-29). Розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 8-10). Транспортування зазначеного вище товару здійснювалось власними силами позивача на орендованому за договором оренди від 03.01.13 р. (а.с. 196-198) автомобілі ГАЗ 2705 НОМЕР_3, що підтверджується ТТН від 24.01.12 р., від 25.01.12 р., від 26.01.12 р., від 20.01.12 р., від 18.01.12 р., від 16.01.12 р., від 13.01.12 р., від 12.01.12 р., від 23.01.12 р. (а.с. 156-165, 180).

Продавцем позивачу були видані податкові накладні: № 12013 від 12.01.12 р., № 13001 від 13.01.12 р., № 16012 від 16.01.12 р., № 17041 від 17.01.12 р., № 18012 від 18.01.12 р., № 20010 від 20.01.12 р., № 23011 від 23.01.12 р., № 24010 від 24.01.12 р., № 25010 від 25.01.12 р., № 26010 від 26.01.12 р. (а.с. 75-86), які були включені до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2012 р. (а.с. 41-73). У бухгалтерському обліку вказані операції відображені позивачем по рахунку 631 відповідно до оборотно-сальдової відомості (а.с. 74). В податковому обліку позивачем витрати на придбання товару від ТОВ «Фірма Гранд» у розмірі 215714,0 грн. були включені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2012 р., ПДВ в сумі 43142,8 грн. був включений до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2012 р. (а.с. 145-155), що не заперечувалося відповідачем.

Також судом першої інстанції був досліджений укладений позивачем (замовник) з ТОВ «Фірма Гранд» (виконавець) договір № 1 від 03.01.12 р. (а.с. 16), предметом якого є виготовлення виконавцем деталей з металу, наданого замовником, на загальну суму 120000,0 грн. При цьому замовник повинен надати креслення та матеріали для виготовлення деталей. Матеріали для виготовлення деталей позивачем були передані видатковою накладною № 1 від 10.01.12 р. разом із кресленнями, залученими до матеріалів справи. Виконання робіт оформлено актом здачі-прийому робіт № 1704 від 17.01.12 р. (а.с. 18). Розрахунок проведений у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою (а.с. 10).

Виготовлена продукція виконавцем передана позивачу за видатковою накладною № 17041 від 17.01.12 р. і по цій операції була оформлена податкова накладна № 17041 від 17.01.12 р. Суми витрат та ПДВ були включені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту за січень 2012 р.

Як зазначив суд першої інстанції, жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось, а мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, вартісних показників придбаних товарів, оплаті вартості придбаного товару не були покладені відповідачем в основу спірних рішень.

Також суд першої інстанції вказав на те, що вказані первинні документи відповідають приписам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704) та не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

За висновками суду першої інстанції, використання придбаного та отриманого позивачем товару від ТОВ «Фірма Гранд» у власній господарській діяльності підтверджується видатковими та податковими накладними, ТТН, виписками з банку (а.с. 200-216), за якими був реалізований товар та деталі, а наявність у позивача складських приміщень за адресою: м. Харкові, вул. Текстильна, 131, загальною площею 96 кв.м. підтверджена договором оренди № 1 від 03.01.12 р. (а.с. 169), укладеним з ОСОБА_1 та актом прийому-передачі від 03.01.12 р. (а.с. 199).

Суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на те, що ні при проведенні перевірки, ні разом із запереченнями на акт перевірки, ні в ході адміністративного оскарження, позивачем не надавались документи, що були надані ним в судовому засіданні, а саме докази транспортування товару, специфікації та інше, а також на відсутність в документах первинного бухгалтерського обліку обов'язкових реквізитів, оскільки відповідно роз'яснень інформаційного листа № 1936/11/13-11 від 01.11.11 р. Вищого адміністративного суду України документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що ненадання на запит податкового органу документів є підставою для здійснення документальної невиїзної перевірки, що й було зроблено працівниками відповідача.

Також в постанові суду першої інстанції вказано, що висновки, викладені в акті перевірки № 1859/220/37682048 від 05.11.12 р., ґрунтуються, зокрема, на інформації, викладеній в акті зустрічної звірки контрагента - ТОВ «Фірма Гранд» № 134/23-212/20037330 від 11.04.12 р. (а.с. 114-121), про відсутність факту реального вчинення господарських операцій із платниками податків в січні 2012 р. Проте законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливі порушення законодавства іншими юридичними особами, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Вищенаведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про правомірність та законність позовних вимог.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що твердження позивача, з яким погодився суд першої інстанції, про наявність у нього документів на перевезення товару від ТОВ «Фірма Гранд», підтверджується наявними у матеріалах справи ТТН, яки були виписані до подорожніх листів, номери яких вказані у ТТН. Також є дані про доручення на отримання товару, прізвища осіб, які здавали та приймали товар.

Крім того безпідставним є твердження відповідача про неналежне оформлення специфікації до договору купівлі-продажу з тих підстав, що в ній відсутні прізвище та посада осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильності її оформлення. Проте специфікація є додатком до договору і в ній мають бути вказані асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється. Зазначення інших відомостей цей документ не передбачає.

Наведене свідчить про належне оформлення вказаних документів.

Також слід відмітити, що посилання апелянта на неможливість укладання договору оренди складських приміщень одною особою і, як наслідок, недоведеність фактичного проведення операцій, є безпідставними, оскільки в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства обумовлені відсутністю офісних та складських приміщень у його контрагента, а не у нього самого.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.13 р. по справі № 820/2200/13-а прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. по справі № 820/2200/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. по справі № 820/2200/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Агротрейд» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Н.С. Водолажська