Ухвала суду № 33577136, 17.09.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/5150/13-к Головуючий у 1-й інст. Моголівець І.А.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач Шенін П. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Шеніна П.О.

суддів: Крижанівського В.В., Городиського С.С.

з участю прокурора Бородька А.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

в його інтересах адвоката ОСОБА_2

при секретарі Парижан І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією старшого прокурора Коростенської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_3 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною ухвалою обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України повернуто прокурору для приведення його у відповідність до вимог закону.

ОСОБА_1 був обвинувачений у тому, що протягом лютого-червня 2013 року при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах вчинив 3 епізоди незаконного придбання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого, який незаконно зберігав з метою збуту, а також 3 епізоди незаконного його збуту в м. Коростені, зокрема: -07.02.13 р. - ОСОБА_4 5 мл рідини коричневого кольору, яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,074 г за 50 грн., 27.04.13 р. - ОСОБА_5 0,145 г за 200 грн. та 01.06.2013 року прозорої безбарвної рідини в медичному шприці одноразового використання місткістю 6,0 мл., яка містить наркотичний засіб - вдруге ОСОБА_5 за 220 грн.

Повертаючи зазначений обвинувальний акт, суд послався на те, що в ньому не відповідає дійсності дата його складання, що вказана на його 1 сторінці. Також суд зазначив, що в порушення ч.1 ст. 291 КПК України, даний обвинувальний акт не затверджений гербовою печаткою органу прокуратури.

Крім того, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів не вказано, який саме запобіжний захід обрано щодо підозрюваного на час направлення до суду, не вказано строк його застосування. Обраний раніше цей захід - тримання під вартою - скасований апеляційним судом і, на думку ОСОБА_1, щодо нього обрана застава. Також суд зазначив, що під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 слідчим було допущено порушення прав останнього та його захисника на захист та на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

В апеляційній скарзі прокурор не погоджується з ухвалою суду у зв'язку з невідповідністю його висновків фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Посилається на хибність висновків суду першої інстанції щодо не-відповідності дати складання обвинувального акту та не затвердження прокурором, оскільки на ньому відсутня гербова печатка органу прокуратури. Вважає, що обвинувальний акт складено в повній відповідності до вимог кримінального процесуального закону. З матеріалами провадження ОСОБА_1 був ознайомлений слідчим разом з призначеним йому адвокатом. Від ознайомлення зі справою ОСОБА_1 відмовився за власною ініціативою. За результатами апеляційного розгляду просить ухвалу районного суду скасувати та призначити новій розгляд у суді першої інстанції.

У запереченні на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення суду про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_1 для усунення процесуальних помилок - залишити без зміни. При цьому додатково вказує про процесуальні порушення, ніби-то допущені слідчим по справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність задоволення поданої апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_1 та у його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечили проти неї, обговоривши її доводи та перевіривши ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має бути затверджений прокурором. Згідно до положень п.9 ч.2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості, як дату та місце його складання.

На недотримання прокурором зазначених вимог закону послався суд першої інстанції, з чим колегія суддів апеляційного суду не погоджується. Як видно з матеріалів кримінального провадження № 12013060240000029, на першому аркуші обвинувального акту зазначено, що „02 червня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України". Тобто, „02 червня 2013 року" є датою повідомлення ОСОБА_1 про підозру, а не датою затвердження обвинувального акту. Разом з тим, на третьому аркуші обвинувального акту, в дотримання вимог п.9 ч.2 ст.291 КПК України, зазначено, що обвинувальний акт складено з дотриманням вимог цієї статті 01.08.2013 в приміщенні слідчого відділення лінійного відділу на станції Коростень УМВС України на Південно-Західній залізниці за певною адресою. Він був затверджений прокурором у цей же день.

На думку колегії суддів, посилання суду на те, що обвинувальний акт не затверджений прокурором, оскільки на ньому відсутня гербова печатка органу прокуратури, також є безпідставними, оскільки цей акт по даному кримінальному провадженню затверджено підписом в. о. Коростенського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області Терещенко І.Ю. Крім того, стаття 291 КПК України не містить вказівок про обов'язковість затвердження обвинувального акту печаткою органу прокуратури.

Підстави для повернення судом обвинувального акту через не зазначення в ньому та Реєстрі матеріалів про те, що раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід «тримання під вартою» скасовано апеляційним судом Житомирської області, колегія суддів рахує формальними. Статтею 291 КПК України не передбачено обов'язкове зазначення у самому обвинувальному акті відомостей про застосування до підозрюваного або обвинуваченого запобіжного заходу.

Крім того, матеріали кримінального провадження № 12013060240000029 /реєстр матеріалів на а.с. 5-6/ від 26.02.2013 року відносно ОСОБА_1 містять відомості про обрання останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Цей засіб не був скасований апеляційним судом. Навпаки, 13.06.2013 року апеляційний суд, скасувавши ухвалу місцевого суду з процесуальних підстав, виніс нову, обрав ОСОБА_1 також тримання під вартою до 30.07.13 року і визначив, за законом, розмір застави - 30 000 грн. Якщо обвинувачений сплатив заставу і був звільнений з-під варти /як пояснив ОСОБА_1/, само по собі це не є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

В ухвалі суду стисло зазначений інший мотив - „для недопущення порушення прав обвинуваченого і захисника на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження". В чому це виразилось - не вказано. При вивченні матеріалів встановлено, що під час проведення досудового розслідування по даному провадженню 19.07.2013 року підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 слідчим повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до статей 283, 290 КПК України надано право на доступ до матеріалів досудового розслідування до 23.07.2013 року. У визначений час захисник ОСОБА_2 до слідчого СВ ЛB на ст. Коростень УМВС України на ПЗЗ не прибув, а підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження без участі захисника. У зв'язку з цим, 24.07.2013 року слідчим підозрюваному ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 53 КПК України та запропоновано протягом 24 годин залучити іншого захисника. Враховуючи те, що строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню закінчувався 02.08.2013 року (підстав для його продовження не було) та підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від послуг іншого адвоката, тому, у дотримання вимог ст.ст. 46, 48, 49 і 53 КПК України, слідчим 25.07.2013 року доручено Житомирському обласному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням. На виконання постанови слідчого вказаний центр 25.07.2013 року призначив адвоката ОСОБА_6 для надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснення захисту від обвинувачення) ОСОБА_1 в кримінальному провадженні під час надання доступу до його матеріалів. 01.08.2013 року захиснику ОСОБА_6 та підозрюваному ОСОБА_1 слідчим надано доступ до цих матеріалів. У присутності захисника ОСОБА_6 та понятих підозрюваний ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, про що в протоколі було зроблено відповідний запис.

За його бажанням, в суді обвинувачений має право скористатись послугами іншого адвоката.

Отже, на переконання колегії суддів, під час проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 слідчим не допущено таких порушень прав останнього та його захисника на захист або ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які б потягли обов'язкове повернення обвинувального акту прокурору.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що районним судом було безпідставно повернуто обвинувальний акт прокурору, оскільки він відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 314, 404 і 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора по справі задовольнити.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 серпня 2013 року про повернення прокурору для приведення його у відповідність до вимог закону обвинувального акту в кримінальному провадженні № 12013060240000029 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 307 ч.2 КК України - скасувати.

Обвинувальний акт направити в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у ВСС України протягом трьох місяців.

Судді: