Рішення № 33576274, 10.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11636/13 10.09.13За позовом Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"

про стягнення 35 038,46 грн

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Кривенко Ю.В. за дов.

Від відповідача: Спахова О.Ю. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

05.09.2013р. у засіданні суду оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення 32 725,58 грн. відшкодування та 2312,88 грн. пені за період з 23.12.2012р. по 12.06.2013р. прострочення виконання зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в результаті пошкодження в ДТП 19.09.2012р. автомобіля «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ, який є державною власністю та знаходиться на балансі позивача, поніс матеріальний збиток, вартість якого відповідач, як страховик винної особи за полісом № АВ/6478978 відшкодував не в повному обсязі, що, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача суми 32 725,58 грн. невиплаченого відшкодування в межах ліміту за полісом та 2312,88 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до п.36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що страхове відшкодування в порядку регресу за полісом № АВ/6478978 було виплачене позивачу у встановлені законом строки та у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 121 від 14.11.2012р. на суму 17 274,42 грн. Надає докази в обґрунтування розрахунку відшкодування, зазначає, що Висновок КНДІСЕ № 8692/12-54 від 10.10.2012р., наданий позивачем, не є належним доказом визначення розміру матеріального збитку, завданого ДП "Миколаївський морський торговельний порт" пошкодженням транспортного засобу, оскільки позивач не мав права самостійно обирати експерта для визначення розміру шкоди. У задоволенні позову просить відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2012р. у м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ, який є державною власністю та знаходиться на балансі позивача та яким керував Хоречко В.В. та автомобіля «БМВ» , державний номер АА 2141 НЕ, яким керував страхувальник відповідача - Скиба А.С.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 10.10.2012р. у справі № 3/2610/78772012 Скибу А.С. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи Скиби А.С. станом на момент ДТП 14.09.2012р. була застрахована в ПАТ "СК "Країна" відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" на підставі полісу № АВ/6478978 з лімітом відповідності по майну на суму 50 000,00 грн. та франшизою у розмірі 510,00 грн.

17.09.2012р. позивач повідомив ПАТ "СК"Країна" про страховий випадок за полісом № АВ/2141 НЕ - ДТП 14.09.2012р., яка відбулась з вини страхувальника відповідача - Скиби А.С., а 24.09.2012р. - подав заяву про виплату страхового відшкодування.

14.11.2012р. відповідачем було виплачено ДП "Миколаївський морський торговельний порт" страхове відшкодування у розмірі 17 274,42 грн.

15.11.2012р. позивач, не погоджуючись із визначеним відповідачем розміром відшкодування, направив відповідачу лист № 2235 з вимогою надати належні докази на підтвердження обґрунтування відповідного розрахунку страхового відшкодування

У відповідь на вказану вимогу відповідач у листі № 8513 від 27.11.2012р. зазначив, що відповідно до Звіту ТОВ «Естімейт Плюс» № 1307 від 28.09.2012р., складеного на замовлення відповідача, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 111 634,21 грн., при цьому ринкова вартість автомобіля складає 100 336,50 грн., що дає підстави вважати вказаний транспортний засіб фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим.

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача суми 32 725,58 грн. недоплати відшкодування та 2312,88 грн. пені за період з 23.12.2012р. по 12.06.2013р. прострочення виконання зобов'язання.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що пошкоджений в ДТП 14.09.2012р. автомобіль «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ не є фізично знищеним, а на даний час відремонтований та введений в експлуатацію, вартість оплаченого позивачем ремонту склала 49930,00 грн. Зазначає, що оскільки полісом ПАТ "СК"Країна" № АВ/6478978 передбачено ліміт відповідальності по майну у розмірі 50 000,00 грн., а відповідачем здійснено відшкодування лише суми 17 274,42 грн., сума недоплати складає 32 725,58 грн., яку на думку позивача, має відшкодувати відповідач, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вказуючи про виконання своїх зобов'язань в повному обсязі, пояснює, що у відповідності до вимог закону відповідачем було здійснено за участю водія позивача огляд пошкодженого автомобіля та замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до Звіту ТОВ «Естімейт Плюс» № 1307 від 28.09.2012р., вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ перевищили вартість транспортного засобу до ДТП, що дало підстави вважати автомобіль фізично знищеним. Оскільки позивач не погодився з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, відповідач відшкодував йому різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, відповідно до ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з урахуванням франшизи за полісом, що склала 17 274,42 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно ст.ст. 5, 7 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовано Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", в редакції чинній на момент ДТП, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що відповідач визнав ДТП, яка сталась 14.09.2012р. у м.Києві - страховим випадком за полісом № АВ/6478978, на підставі якого ПАТ «СК «Країна» взяло на себе обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації водієм Скибою А.С. транспортного засобу «БМВ» , державний номер АА 2141 НЕ майну третіх осіб в межах ліміту відповідальності по майну на суму 50 000,00 грн. та враховуючи 510,00 грн. франшизи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пп. 34.1, 34.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

19.09.2012р. ТОВ «Естімейт» на замовлення відповідача було здійснено огляд пошкодженого в ДТП автомобіля, за результатами якого складено акт № 1307р від 19.09.2012р., який підписаний довіреною особою позивача - водієм Хоречком В.В.

Відповідно до наданого відповідачем Звіту ТОВ «Естімейт Плюс» № 1307 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного 28.09.2012р., вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ, склала 111 634, 21 грн. Ринкова вартість вказаного автомобіля згідно Звіту становить 100 336,50 грн. Бюлетень автотоварознавця, випуск 66, вересень 2012р.

Таким чином, ремонт пошкодженого транспортного засобу «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ перевищив вартість транспортного засобу до ДТП, що є підставою для визнання транспортного засобу фізично знищеним.

Відповідно до ч. 1 ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Вирішення питання про визнання транспортного засобу фактично знищеним закон пов'язує з волевиявленням самого потерпілого, однак, з матеріалів справи не вбачається, що позивач надав згоду на визнання транспортного засобу «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ фізично знищеним.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Актом ТОВ «Естімейт Плюс» від 23.10.2012р. було оцінено залишки транспортного засобу на суму 82 552,08 грн.

14.11.2012р. відповідач виплатив ДП "Миколаївський морський торговельний порт" страхове відшкодування у розмірі 17 274,42 грн., розрахованого наступним чином: 100 336,50 грн. ринкової вартості автомобіля до ДТП - 82 552,08 грн. вартості залишків - 510,00 грн. франшизи за полісом № АВ/6478978.

Таким чином, відповідач виконав своє зобов'язання щодо виплати відшкодування за полісом № АВ/6478978 по ДТП 14.09.2012р. у відповідності до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

В обґрунтування розміру позовних вимог позивач вказує, що шкода, завдана пошкодженням в ДТП 14.09.2012р. транспортного засобу «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ була оцінена ним на підставі Висновку КНДІСЕ № 8692/12-54 експертного автотоварознавчого дослідження від 10.10.2012р., відповідно до якого розмір матеріального збитку складає 83 910, 45 грн., при цьому ринкова вартість автомобіля становить 128 382,13 грн.

Згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу визначає виключно експерт, який був направлений страховиком - ПрАТ «СК «Країна» та яким складено Звіт № 1307 від 28.09.2012р., тому підстави розраховувати відшкодування за наданим потерпілим Висновком КНДІСЕ № 8692/12-54 від 10.10.2012р., у відповідача не було.

Наданий позивачем Висновок КНДІСЕ № 8692/12-54 експертного автотоварознавчого дослідження від 10.10.2012р. на суму 83 910,45 грн. суд оцінює критично, оскільки при розрахунку дійсної ринкової вартості пошкодженого автомобіля було взято для розрахунку довідкову ціну аналогічного середньостатистичного уживаного неушкодженого автомобіля «Тойота» з строком експлуатації КТЗ-5,9 роки, при середньостатистичному пробігу 99,8 тис.км., яка визначена Бюлетнем автотоварознавця, випуску 67, жовтень 2012р.

При цьому, ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль «Тойота», державний номер ВЕ 3680 АХ сталась у вересні 2012р.

Згідно п.35.1 вказаного Закону, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися, у т.ч. зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.

В заяві про виплату відшкодування від 24.09.2012р. позивачем не було вказано розміру майнової вимоги та не зазначено відомостей на підтвердження понесеної матеріальної шкоди.

Таким чином, відповідач діяв відповідно до п. 36.2 ст. 36 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції станом на ДТП, згідно з яким, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено та не надано суду належних доказів порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача на час звернення з даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 17.09.2013р.