Постанова № 33575936, 16.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа№ 911/2081/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Баранця О.М.

за участю представників:

Від позивача: представник Трохлюк Н.В. - за довіреністю,

Від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод"

на рішення Г осподарського суду Київської області від 17.06.2013 року

у справі № 911/2081/13 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-

фінансова група "Нафтахім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський

комбікормовий завод"

про стягнення 103 065,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" про стягнення 103 065,35 грн., з яких 101 600,00 грн. - основної заборгованості, 1 221,13 грн. - пені та 244,22 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 17/07/12 від 17.07.2012 р. щодо оплати за поставлений позивачем товар.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2013 року у справі № 911/2081/13 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та передати до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який знаходився у відпустці.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Відповідачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 09675985.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія встановила наступне.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтахім" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" (покупець) було укладено договір № 1707/12, за умовами якого продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити товар, в кількості і за ціною, вказаних у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору.

Матеріали справи свідчать про те, що 26.03.2013 року між сторонами договору підписано специфікацію № 2, як додаток до договору № 17/07/2012 від 17.07.2012 р., за умовами якої продавець зобов'язався продати, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити Монокальцій фосфат у кількості 20,00 тн., на загальну суму разом з ПДВ 131 600,00 грн.

У п. 4 специфікації № 2 сторони узгодили, що датою поставки товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Пунктом 6 специфікації № 2 передбачено, що оплата погодженої партії Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця на умовах: 75% оплати протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня та 25% оплати протягом 30 (тридцяти) календарних дні від дати поставки узгодженої партії Товару згідно п. 4 даної Специфікації, але не пізніше 26 квітня 2013р.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар - монокальцій фосфат б/б у кількості 20,00 т. на загальну суму, разом з ПДВ 131 600,00 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною № РН-0000863 від 27.03.2013 року.

Однак, відповідач за отриманий товар розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 101 600,00 грн.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 101 600,00 грн. через невиконання відповідачем умов договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені та 3 % річних судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 244,22 грн. 3% річних за період прострочення з 27.04.2013 року по 20.05.2013 року.

Перевіривши правильність нарахування 244,22 грн. 3% річних, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 244,22 грн. підлягають задоволенню.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 10.2. договору у разі прострочення покупцем платежу, передбаченого специфікаціями до договору, покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен календарний день простроченого платежу.

Позивачем нараховано відповідачу 1 221,13 грн. пені за період прострочення з 27.04.2013 року по 20.05.2013 року.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судова колегія дійшла до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 221,13 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який знаходився у відпустці, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав до суду першої інстанції телеграму, в якій просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання.

Дослідивши вказану вище телеграму, судова колегія прийшла до висновку про відсутність в ній причин, що унеможливлювали явку представника відповідача на судове засідання суду першої інстанції; окрім того, не надано жодних письмових доказів, які свідчили б про неможливість явки представника відповідача у судове засідання суду першої інстанції ( знаходження у відпустці, на лікарняному, тощо).

Крім того, судова колегія зважає на те, що відповідач не був позбавлений права направити іншого представника у судове засідання, як це передбачено ст. 28 ГПК України.

У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом вірно дотримано положення статті 49 ГПК України щодо покладення судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський комбікормовий завод" на рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.06.2013 року у справі № 911/2081/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/2081/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Баранець О.М.