Ухвала суду № 33575242, 16.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р.

справа № 0870/2761/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі № 0870/2761/12 за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження , -

встановив:

У березні 2012 року Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області ( далі – Позивач) звернулося з позовом до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ( далі – Відповідач) , в якому просило скасувати постанову Відповідача про зупинення виконавчого провадження від 12.03.2012 №ВП 31492099 та зобов'язати його поновити виконавче провадження, відкрите за вимогою управління ПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області №ю-30-у від 01.02.2012 про стягнення заборгованості з підприємства -ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» у розмірі 88341,68 грн. , оскільки у вимозі ставиться питання про стягнення поточної заборгованості підприємства, на яку не розповсюджується дія мораторію. ( а.с.2,3)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у задоволенні позовних вимог Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області було відмовлено у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Позивачем, відповідно до приписів статті 71 КАС України, не доведено правомірність заявлених вимог. ( а.с. 48-49)

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Позивач - Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просило скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при вирішенні спірних правовідносин безпідставно не прийнято до уваги , що у вимозі про сплату боргу зазначена чітка дата, на яку є заборгованість та за який період. Тому Відповідач мав змогу, при з'ясуванні відповідності виконавчого документу вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження, побачити у вимозі, що вказана заборгованість станом на 01.01.2012 року, а згідно з ухвалою господарського суду, мораторій введено 25.06.2010 року. Отже, заборгованість є поточною і підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні ( а.с.54,55)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з’явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Що встановлених судом обставин справи, а саме – направлення УПФУ до відділу ДВС 29.02.2012, відповідно до ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимоги №Ю-30-у від 01.02.2012 для виконання в примусовому порядку, відкриття 02.03.2012 виконавчого провадження ВП №31492099 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» суму боргу у розмірі 88341,68 грн. з пропозицією боржнику самостійно виконати рішення в строк до 08.03.2012 та винесення 12.03.2012 постанови про зупинення виконавчого провадження з посиланням на приписи п.8 ч.1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою Господарського суду Запорізької області №25/124/10 від 25.06.2010 порушено провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ «МСУ 100 Стальконструкція» - заперечень у сторін не виникало.

Скасування постанови Відповідача про зупинення виконавчого провадження та зобов’язання вчинити дії по його відновленню і є предметом судового спору.

Відмовляючи УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області у задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що із наданих Позивачем до суду матеріалів слідує, що ним, відповідно до приписів статті 71 КАС України, не доведено правомірність заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Сторонами визнано, що ухвалою Господарського суду Запорізької області №25/124/10 від 25.06.2010 порушено провадження у справі про банкрутство відносно ТОВ «МСУ 100 Стальконструкція» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як слідує зі змісту Вимоги про сплату боргу ( яка в силу закону є виконавчим документом), ставиться вимога про стягнення боргу з ТОВ «МСУ 100 Стальконструкція» на суму 88341.68 грн., яку має боржник станом на 01 лютого 2012 ( а.с.31).

Отже, виходячи зі змісту зазначеної вимоги, вона містить відомості лише про розмір заборгованості на конкретну дату – 01 лютого 2012 та не містить відомостей про те, за який період створилась така заборгованість.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-XII визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 37 цього Закону, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню зокрема у разі, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Оскільки до повноважень державного виконавця не входить обов’язок самостійно визначати та встановлювати, за який період боржник створив зазначену заборгованість, а направлена до нього на примусове виконання Вимога не містить таких відомостей, колегія суддів приходить до висновку, що таких обставин Відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, а винесена постанова про зупинення виконавчого провадження узгоджується з приписами частини 3 статті 2 КАС України.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Відповідач мав змогу, при з'ясуванні відповідності виконавчого документу вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження, побачити у вимозі, що вказана заборгованість станом на 01.01.2012 року, а згідно з ухвалою господарського суду, мораторій введено 25.06.2010 року, отже, заборгованість є поточною і підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні, визнається колегією суддів помилковими та таким, що спростовуються як наданими до справи доказами ( самою вимогою) так і приписами вищевказаних правових норм, що регулюють спірні правовідносини.

У межах доводів апеляційної інстанції підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі № 0870/2761/12 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник