Постанова № 33574827, 26.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. справа № 2а-0870/3170/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Олефіренко Н.А.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року по справі № 2а-0870/3170/11 за позовом Приватного підприємства „Співдружність" до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року Приватне підприємство „Співдружність" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення - рішення від 22 квітня 2011 року № 0000122302.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області від 22.04.2011 року № 0000122302.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її безпідставність, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла наступних висновків.

На підставі направлення від 28.03.2011 року № 149, виданого Державною податковою інспекцією в Оріхівському районі Запорізької області та наказу № 202 від 28.03.2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства „Співдружність" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 312.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 11/23-13624021 від 08.04.2011 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.4.7 п.5.4 ст.5, пп. 5.6.1. п. 5.6 ст. 5, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 10.1 ст. 10 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22.05.1997 року № 383/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 96,00 гривень, у тому числі за І квартал 2010 року у сумі 16,00 гривень, за півріччя у сумі 100,00 гривень, за ІІІ квартал 2010 року в сумі 96,00 гривень, за 2010 рік у сумі 96,00 гривень; пп. „г" пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 року № 168/97-ВП (зі змінами та доповненнями), в результаті чого знижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, всього у сумі 5391,00 гривні, у тому числі за жовтень 2009 року у сумі 771,00 гривні, за червень 2010 року у сумі 540,00 гривень, за грудень 2009 року у сумі 1186,00 гривень, за січень 2010 року у сумі 728,00 гривень, за березень 2010 року у сумі 771,00 гривні, за квітень 2010 року у сумі 771,00 гривні, за червень 2010 року у сумі 540,00 гривні, за липень 2010 року у сумі 771,00 гривні, та завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього у сумі 79,00 гривні, в тому числі за вересень 2008 року у сумі 16,00 гривень, за жовтень 2008 року у сумі 17,00 гривень, за червень 2009 року у сумі 2,,, гривні, за липень 2009 року у сумі 3,00 гривні, за серпень 2009 року у сумі 18,00 гривень, за вересень 2009 року у сумі 23,00 гривні.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001226302 від 22.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 5312,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1328,00 грн. на загальну суму 6640,40 грн.

Підставою для визначення позивачеві податкових зобов'язань слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.7.4.1 пп.7.4 Закону України „Про податок на додану вартість" внаслідок формування податкового кредиту за податковими накладними виданими ТОВ „Цоколь" з огляду на відсутність факту придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ „Цоколь" та підтвердження неможливості їх фактичного отримання.

Податковим органом було встановлено відсутність у ТОВ „Цоколь" необхідних умов для провадження господарської діяльності (основних фондів, транспортних засобів, складських приміщень, чисельності працівників), незнаходження за місцем реєстрації, а також відсутність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на невстановлення нікчемності правочину.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи позивачем отримано від ТОВ „Цоколь" податкові накладні від 23.10.2009 року № 129 на суму 26069,88 гривень, в тому числі ПДВ - 4344,98 гривень від 03.03.2010 року № 20 в сумі 4625,00 гривень в тому числі ПДВ - 770,83 гривні з придбання будівельних матеріалів.

У рахунок оплати за товар перераховано грошові кошти - платіжне доручення від 08.12.2009 року № 161 на суму 26069,88 гривень, від 19.03.2010 року № 58 на суму 4625,00 гривень.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року та березень 2010 року.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до вказаних норм законодавства підставою для формування податкового кредиту по ПДВ та зменшення оподатковуваного прибутку на суму понесених витрат є сукупність таких обставин, як придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності, відображення їх в обліку покупця та наявність належним чином оформлених податкових накладних, первинних документів.

Виходячи з вимог частини 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення), а саме первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, для надання юридичної сили, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих валових витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг).

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов'язує право платника на податкову вигоду.

ПП „Співдружність" ані під час перевірки, ані в ході судового розгляду справи не надано первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції із вказаним контрагентом, як то: договору купівлі - продажу товару у ТОВ „Цоколь", документів, які б підтверджували транспортування товару, його отримання, оприбуткування, зберігання, використання у господарській діяльності, тощо.

Наявні у матеріалах справи податкові накладні не дозволяють достовірно встановити факт придбання товару у ТОВ „Цоколь".

Оцінивши встановлені обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником податків на підтвердження понесених витрат по взаємовідносинах за названим контрагентом, колегія суддів дійшла висновку, що представлені позивачем первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій позивача, за вказаних обставин самі по собі податкові накладні не є достатнім свідченням дійсного виконання поставок товару позивачеві.

На підставі викладеного , колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року по справі № 2а-0870/3170/11 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволені позову Приватного підприємства „Співдружність" до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Н.А. Олефіренко