УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2013 року Справа № 5686/13/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника апелянта Задорожного І.В.,
представника дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» Вітик І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7.03.2013 року в справі за позовом дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2013 року дочірнє підприємство «Інтергал-Буд» товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000172210/806 від 16.01.2013 року та № 0000172210/805 від 16.01.2013 року, посилаючись на їх невідповідність вимогам податкового законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 7.03.2013 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 16.01.2013 року № 0000172210/806 та 0000172210/805.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції, порушивши норми матеріального та процесуального права, безпідставно не взяв до уваги, що господарські операції позивача з ТзОВ «Сана Прим» в липні 2012 року мали ознаки фіктивності, оскільки розрахунки проводилися по безтоварних операціях. Інший контрагент позивача - ПП «Львівметалбуд» не знаходиться за місцем реєстрації, не має основних фондів, складських приміщень, трудових ресурсів, тому господарські операції з ним проводилися з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мали реального товарного характеру. Первинні документи бухгалтерського обліку по господарських відносинах з ПП «Грифон Буд» за вересень 2011 року не підтверджують реальності поставок. В зв'язку з цим посилання відповідача в акті податкової перевірки на порушення позивачем норм податкового кодексу та прийняті ним податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються позивачем, відповідають нормам чинного законодавства.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника дочірнього підприємства «Інтергал-Буд», яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
В справі встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку дочірнього підприємства «Інтергал-Буд» товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» з питань взаєморозрахунків цього підприємства з ПП «Грифон-Буд» за вересень 2011 року, ПП «Львівметалбуд» за період з 1.08.2009 року по 31.03.2010 року та ТзОВ «Сана Прим» за період з 1.06.2012 року по 31.07.2012 року, за результатами якої складено акт від 20.12.2012 року № 423/22-10/32568603.
Податковий орган прийшов до висновку про порушення позивачем вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6, п. 138.10.1 ст. 138 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 1140,31 грн. за 3-й квартал 2012 року по розрахунках з ТзОВ «Сана Прим».
Крім того, на думку відповідача, позивачем було порушено вимоги пп.7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1 п. 4.4 ст. 7 чинного на час спірних поставок Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого він занизив податок на додану вартість на суму 350400,37 грн. ( в т. ч. за квітень 2010 року в сумі 54388,26 грн., за вересень 2010 року в сумі 294926,10 грн. та за липень 2012 року в сумі 1086,01 грн.).
На підставі акту перевірки податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000172210/806, яким донарахував позивачу податок на додану вартість на суму 350400,37 грн. та штрафні санкції в розмірі 175200,19 грн., а також № 0000172210/805, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1140,31 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 570,16 грн.
Як на підставу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач посилався на акти податкових органів, зокрема, на акт ДПІ в Печерському районі м. Києва від 27.09.2012 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків 1.06.2012 року по 31.07.2012 року, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.02.2012 року щодо ПП «Львівметалбуд», акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 3.09.2012 року щодо ПП «Грифон-Буд», які не подав суду першої інстанції в якості доказів в справі.
Судом першої інстанції встановлено, що 8.10.2010 року між ДП «Інтеграл-Буд» ТЗОВ «Фірма «Інтеграл» та ПП «Грифон-Буд» було укладено договір підряду на капітальне будівництво щодо виконання робіт з проектування та будівництва багатоквартирного будинку по вул. Д.Вашингтона , 3 в м. Львові загальною вартістю робіт 20 288319 грн. В подальшому сторони договірну ціну змінили до 32058428,8 грн. ( в т. ч. ПДВ).
В період з 20.10.2010 року по 20.04.2012 року позивач в рахунок своїх зобов'язань за договором проводив оплату виконаних підрядником робіт. Зокрема, 1.09.2011року, 6.09.2011 року, 14.09.2011 року, 15.09.2011 року за платіжними дорученнями ДП «Інтеграл-Буд» ТЗОВ «Фірма «Інтеграл» сплатило ПП «Грифон-Буд» авансові платежі за виконання підрядних робіт в сумі відповідно 1000000 грн., 852000 грн., 500000 грн. та 500000 грн. За вказаними платежами позивачу було видано підрядником податкові накладні про сплату ним ПДВ в процесі сплати авансових платежів згідно платіжних доручень за вказані числа, відповідно в сумі 166666,67 грн., 142000,0 грн., 83333,33 грн., 83333,33 грн., а всього - в сумі 475333,33 грн. Жодних застережень до податкових накладних податковий орган не заявив.
Формуючи податковий кредит за вересень 2011 року, позивач включив всю суму сплаченого ПДВ за цей період - 475333,33 грн. до податкового кредиту за вересень 2011 року. В той же час його контрагент задекларував податкові зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 180407,23 грн., внаслідок чого виникла розбіжність по розрахунках між цими контрагентами по сплаті ПДВ на суму 294926,10 грн. Спираючись на дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, податковий орган прийшов до висновку про завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2011 року по операціях з ПП «Грифон-Буд» на суму 294926,10 грн.
Суд першої інстанції правомірно вважав такі висновки податкового органу безпідставними, оскільки відповідачем не досліджено причини розбіжності в розрахунках між позивачем та його контрагентом, не доведено вини позивача в таких розбіжностях та як суб'єктом владних повноважень не спростовано його доводів щодо правомірності формування податкового кредиту за вересень 2011 року.
Посилання відповідача на акт ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 3.09.2012 року щодо відсутності господарських зв'язків позивача та ПП «Грифон-Буд» у вересні 2011 року є безпідставними, оскільки податковим органом цю обставину в суді не доведено та зазначеного акта не подано.
Далі, як видно з матеріалів справи, на підставі усної угоди в липні 2012 року ТзОВ «Сана Прим» здійснювало налагоджувальні роботи та забезпечення перевірки тепло- лічильників, лічильників води за адресами м. Львів, пр-т Червоної Калини, 62-а та 64, пр-т Чорновола, 67-г та 67-б в м. Львові.
Відповідно до акту виконаних робіт від 31.07.2012 року вартість виконаних робіт разом з ПДВ складає 6516,04 грн. Позивач як замовник платіжним дорученням від 13.07.2012 року зазначену суму разом з ПДВ сплатив на рахунок підрядника, отримавши від ТзОВ «Сана Прим» податкову накладну від 13.07.2012 року № 276 на суму 6516,04 грн., в т.ч. ПДВ 1086,01 грн.
Правомірності первинних документів обліку - акта виконаних робіт, платіжного доручення на оплату виконаних робіт, податкової накладної не оспорює податковий орган як в суді, так і в апеляційній скарзі.
Вартість виконаних робіт без ПДВ в сумі 5430,03 грн. позивач включив до загальногосподарських витрат, про що зазначив в податковій декларації з податку на прибуток за 3-й квартал 2012 року, а сплачену суму ПДВ 1086,01 грн. відніс до податкового кредиту у вересні 2012 року. В той же час контрагент позивача - ТзОВ «Сана Прим» до податкового зобов'язання сплачену позивачем суму ПДВ не відніс, внаслідок чого виникла розбіжність за даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
В суді першої інстанції не встановлено порушень позивача з приводу виникнення такої розбіжності. Посилання податкового органу на наявність в нього інформації щодо здійснення контрагентом позивача безтоварних операцій, що мають ознаки фіктивності суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки вони не підтверджені доказами.
Неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Сана Прим» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 1.06.2012 року по 31.07.2012 року, як це доводить відповідач, не є підставою для визнання неправомірними дій позивача при формуванні податкового кредиту та валових витрат підприємства на підставі належно оформлених документів первинного обліку, як про це зробив правильний висновок суд першої інстанції.
Аналізуючи господарські операції позивача з ПП «Львівметалбуд», податковий орган прийшов до висновку про протиправне завищення ним податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 54338,26 грн. по операціях, які податковий орган вважає безтоварними, які мають ознаки фіктивних.
Суд першої інстанції обґрунтовано вважав такі висновки відповідача нічим об'єктивно не доведеними.
В справі встановлено, що всі документи первинного обліку по операціях позивача з ПП «Львівметалбуд» на момент податкової перевірки були відсутні в зв'язку з їх вилученням органами досудового слідства у встановленому законом порядку. Висновки податкового органу за результатами перевірки був зроблений на підставі перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 6851 та записів картки по цьому рахунку. Це унеможливлювало об'єктивний висновок податкового органу щодо фіктивності операцій позивача з ПП «Львівметалбуд», про що правильно вважав суд першої інстанції.
Податковий орган передчасно прийшов до висновку про фіктивність господарських операцій позивача з ПП «Львівметалбуд», не подавши суду інформації з приводу результатів кримінального провадження в справі директора цього приватного підприємства.
Посилання податкового органу на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.02.2012 року є безпідставним, оскільки в ньому не зроблено жодних висновків щодо неправомірних дій позивача в господарських стосунках з ПП «Львівметалбуд».
Посилання податкового органу на те, що ПП «Львівметалбуд» не знаходиться за місцем реєстрації, не має основних фондів, складських приміщень, трудових ресурсів, тому господарські операції з ним проводилися з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту та не мали реального товарного характеру також не є підставою для відмови в позові, оскільки наявність цих обставин не може впливати на правомірність дій позивача при формуванні ним податкового кредиту, що не спростовано податковим органом як стороною в справі - суб'єктом владних повноважень.
Повно розглянувши обставини справи, належно оцінивши наявні в ній докази, проаналізувавши та правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, в тому числі і ті, які податковий орган вважає підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, в зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів не знаходить.
Доводи апеляційної скарги, в силу наведеного, висновків суду не спростовують та підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 7.03.2013 року в справі № 813/1141/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : О.І. Мікула
М.П. Кушнерик
Судове рішення № 33574700, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/1141/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: