Ухвала суду № 33572178, 10.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13464/13-ц Провадження № 22-ц/772/2496/2013Головуючий в суді першої інстанції:Король О.П.Категорія: 27Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2013 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Голоти Л.О.

При секретарі: Куленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Григоренко Світлани Василівни на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - державної реєстраційної служби України в особі реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання відсутнім права вимоги та виключення запису з реєстру іпотек, -

в с т а н о в и л а :

05 червня 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача Державної реєстраційної служби України в особі реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання відсутнім права вимоги та виключення запису з реєстру іпотек.

В заяві зазначала, що при укладенні договору купівлі продажу будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 26 жовтня 2010 року та при укладенні договору дарування 23 липня 2011 року цей будинок не був предметом іпотеки. ОСОБА_5, який подарував їй будинок не був іпотекодавцем нерухомого майна, а тому не повинен був отримувати згоди відповідача на його відчуження. Обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги, були встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким у позові відмовити посилаючись на те, що судом не було застосовано норм статей 1,17,23 Закону України «Про іпотеку», які підлягали застосуванню; не взято до уваги ухвалу Ленінського районного суду місті Вінниці від 19 травня 2011 року про поворот виконання рішення суду стосовно предмету іпотеки; всупереч вимог статті 23 Закону України «Про іпотеку» не визнано, що ОСОБА_3 є іпотекодавцем та відповідальною за порушення умов кредитного договору боржником ОСОБА_6

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції дійшла до висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

23 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є відповідач Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки зі змісту якого вбачається, що іпотекодавець ОСОБА_6 з метою забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором, передав в іпотеку іпотекодержателю АКІБ «УкрСиббанк» житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, які розташований в АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року зазначений договір іпотеки від 23 квітня 2008 року визнано недійсним. Зобов'язано приватного нотаріуса ОСОБА_4 виключити записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек щодо обтяження, яке є предметом іпотеки на підставі договору іпотеки від 23 квітня 2008 року.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 березня 2011 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року скасовано, а рішення суду першої інстанції від 31 серпня 2010 року, яким було відмовлено у заявлених вимогах, залишено в силі.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Вінниці від 19 травня 2011 року здійснено поворот виконання рішення апеляційного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки, про виключення запису з реєстру іпотек.

Згідно із Витягом з Державного реєстру іпотек від 16 лютого 2012 року запис про іпотеку за договором від 23 квітня 2008 року поновлено в реєстрі іпотек 16 серпня 2011 року.

Отже з 21 жовтня 2010 року до 16 серпня 2011 року житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, які розташований в АДРЕСА_1 не був обтяжений іпотекою.

Відчуження вказаного житлового будинку мало місце 26 жовтня 2010 року згідно договору купівлі-продажу та 23 липня 2011 року згідно договору дарування за яким дарувальником був ОСОБА_5, а обдарованою ОСОБА_3, яка є позивачкою у справі.

Згідно із частиною третьою статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Рішенням Староміського районного суду міста Вінниці від 17 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 20 серпня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки- житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, які розташованого в АДРЕСА_1, відмовлено.

Рішенням Староміського районного суду міста Вінниці від 17 липня 2012 року, встановлено обставини, що мають значення для вирішення даної справи, а саме, що на час переходу права власності на будинок від ОСОБА_6 до ОСОБА_5, будинок АДРЕСА_1 не був предметом іпотеки, тому посилання представника позивача на статтю 23 Закону України «Про іпотеку» при обґрунтуванні позовних вимог, є неправильним. На момент укладання договору дарування ОСОБА_5 не був іпотекодавцем нерухомого майна і не повинен був отримувати згоду ПАТ «УкрСиббанк» на відчуження будинку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 квітня 2013 року у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за заявою ПАТ «УкрСиббанк» про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року відмовлено.

Згідно частини другої статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що належний ОСОБА_3 житловий будинок на підставі договору дарування від 23 липня 2011 року не є предметом іпотеки є законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності визначено положеннями статті 317 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Отже, наявність обтяження іпотекою належного позивачці житлового будинку порушує її права власності, яке підлягає захисту.

Згідно із статтею 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Спосіб захисту порушеного права обраний позивачкою визначений відповідно до статті 16 та статті 391 ЦК України.

Таким чином, оскаржуване рішення суд першої інстанції ухвалив з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Григоренко Світлани Василівни відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Л.О. Голота

І.М. Стадник