Рішення № 33568274, 19.09.2013, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

19.09.2013

ЄУН № 331/4704/13-ц

Провадження № 2/331/1415/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

« 19» вересня 2013 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Смолка І.О.,

при секретарі Жовнерчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2, який також діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначив, що між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 5564830 від 15.08.2007 року, згідно з яким відповідачу було видано кредит у сумі 30 000,00 дол.США зі сплатою 12,90% річних, строком до 15.08.2022 року. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру АДРЕСА_1, про що укладений договір іпотеки № 5564930 від 15.08.2007 року, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.08.2007р. за № 1966.

У лютому 2011 року у зв'язку з невиконанням умом кредитного договору позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення від 18.05.2011 року по справі № 2-950/2011р., яким позов задоволено. На виконання рішення 16.02.2012 року видано виконавчий лист, який позивач пред'явив на примусове виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. У ході виконавчого провадження державним виконавцем було з'ясовано, що у квартирі, на яку звернуто стягнення, крім відповідача зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є дочкою відповідача, що унеможливлює виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв'язку з цим позивач просить виселити відповідачів з квартири.

Від представника позивача 19.09.2013 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі та треті особи у судові засідання, призначені на 04.07.2013р. та 19.09.2013р., та не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку: судові повістки надсилалися за місцем реєстрації (місцем знаходження), заперечень на позов не надали.

У разі повторної неявки відповідача, повідомленого про час та дату слухання справи, відповідно до п.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та постановляє заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 5564830 від 15.08.2007року, згідно з яким відповідач отримав кошти у сумі 30 000,00 дол.США зі сплатою 12,90% річних, строком до 15.08.2022 року. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач передав в іпотеку позивачу квартиру за адресою: АДРЕСА_1, про що укладений договір іпотеки № 5564930 від 15.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 15.08.2007 за № 1966.

18.05.2011 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення по справі № 2-950/2011р. про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачу ОСОБА_2, для задоволення вимог позивача за кредитним договором. Виконавчий лист, виданий на виконання рішення, пред'явлений позивачем на примусове виконання до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції. У ході виконавчого провадження державним виконавцем було з'ясовано, що у квартирі, на яку звернуто стягнення, крім відповідача зареєстрована неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є дочкою відповідача. Вказана обставина унеможливлює виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки пп. 4.5.9. п.4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р., передбачено, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, який не наданий.

Згідно з ч.3 ст. 109 Житлового кодексу УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо:

договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку;

договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

На момент укладення договору іпотеки - 15.08.2007 року у квартирі неповнолітня ОСОБА_3 зареєстрована не була, що підтверджується довідкою про склад сім'ї № 2927 від 19.07.2007р., виданою КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2». Відповідно до п. 1.7.4. договору іпотеки відповідач не мав права реєструвати без письмового погодження з позивачем третіх осіб на житловій площі, що входить до складу предмета іпотеки. Проте, у супереч цього зобов'язання відповідач зареєстрував у спірній квартирі свою доньку, що стверджується довідкою Комунального підприємства «ВРЕЖО № 2» (вих. №970 від 11.05.2012р.).

Відповідно до пп.13, 14 п.1.4. Договору іпотеки відповідач стверджував, що предмет іпотеки не є для нього та членів його сім'ї тощо єдиним можливим місцем проживання та/або сукупний дохід членів сім'ї достатній для придбання або найму іншого житла у разі звернення стягнення на предмет іпотеки; а також відсутні малолітні та/чи неповнолітні діти, що мають право користуватися квартирою, що є предметом іпотеки.

Таким чином, усі особи, які були зареєстровані після укладення договору іпотеки, підлягають виселенню.

Згідно зі ст.40 Закону України «Про іпотеку» та п. 3.2.7. договору іпотеки після прийняття позивачем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідач зобов'язаний на письмову вимогу позивача добровільно звільнити приміщення та максимально сприяти звільненню предмета іпотеки всіма іншими мешканцями. Позивач 29.03.2013р. цінним листом направив відповідачу вимогу про виселення (вих. ZAP-61/250 від 27.03.2013р.), в якій попереджено про необхідність виселення відповідача та його неповнолітньої доньки з квартири, яка є предметом іпотеки. Вказана вимога відповідачем не виконана, відповідач разом з неповнолітньою донькою продовжують проживати у квартирі, з реєстраційного обліку не знялися.

За вимогами ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пред'явлений позов є обґрунтованим та підтвердженим відповідними доказами.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання може здійснюватися на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про права користування житловим приміщенням, про виселення, інших документів, що свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Позивач, як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат зі сплати судового збору у сумі 114,70 грн.

Керуючись ст..ст.10,11,209,212-215,224-226 ЦПК України, ч.3 ст. 109 ЖК УРСР , ст.40 Закону України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2, який діє і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 про виселення - задовольнити.

Виселити з квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: не присвоєний) без надання іншого житла та зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, код ЄДРПОУ 14282829) витрати по сплаті судового збору у сумі 114,70 грн. (Сто чотиринадцять гривень 70 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.О.Смолка