Ухвала суду № 33564088, 18.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року справа №805/8486/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Гайдара А.В., Яковенка М.М.

секретар Коханюк А.Р.

за участю сторін : представників Державного підприємства "Донецька залізниця" Литвинової О.Б., Манерової Ю.В., Державної фінансової інспекції в Донецькій області Шинкарьової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. у справі № 805/8486/13-а за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця" до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пункту 48 вимоги № 05-05.1-10-14/3915 від 9 квітня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. у справі № 805/8486/13-а адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано пункт 48 вимоги Державної фінансової інспекції в Донецькій області № 05-05.1-10-14/3915 "Про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності" від 9 квітня 2013 року в частині стягнення з винної особи (начальника управління Панфілова С.П. в частині керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України.

В інший частині позову відмовлено.

Присуджено з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (місцезнаходження юридичної особи: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 27 (двадцять сім) гривень 98 копійок.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вищевказану постанову в части ні задоволення позовних вимог та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що у квітні 2012 році Ясинуватським будівельно-монтажним експлуатаційним управлінням Державного підприємства "Донецька залізниця" (Ліцензія Держбуду України АВ № 479307) на замовлення Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління Державного підприємства "Донецька залізниця" були розроблені:

- робочий проект «Переоборудование здания товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9» (том 1, арк.спр. 160-167).

- робочий проект «Благоустройство товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских водоснабжения СМЭУ-9» (том 1, арк.спр. 168-171).

- робочий проект «Благоустройство товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9» Сметный расчет №19808-2 (том 1, арк.спр. 172-181).

- робочий проект «Переоборудование здания товарной конторы на ст. Рутченково под здание мастерских участка водоснабжения СМЭУ-9» Сметный расчет №1908-1-АС (том 1, арк.спр. 182-201).

28 вересня 2012 року наказом №542 начальника Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління головний інженер Ракіпов Д.Т. був призначений відповідальним за виконання робіт по переобладнанню товарної контори на ст. Рутченково (том 1, арк.спр. 223).

11 жовтня 2012 року за №08212187395 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області була зареєстрована «Декларація про початок виконання будівельних робіт» на переобладнання будівлі товарної контори ст. Рутченково під будівлю майстерні за адресою: м. Донецьк, вул. Железнодорожна, 58а (том 1, арк.спр. 229-232).

25 жовтня 2012 року за №ДЦ14212199965 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області була зареєстрована «Декларація про готовність об'єкта до експлуатації» переобладнаної будівлі товарної контори ст. Рутченково за адресою: м. Донецьк, вул. Железнодорожна, 58а (том 1, арк.спр. 224-228).

Факт виконання ремонтно-будівельних робіт з переобладнання будівлі товарної контори ст. Рутченково підтверджується «Актами №1, 2, 3 прийняття виконаних підрядних робіт по кошторису № Капітальний ремонт товарної контори ст. Рутченково за серпень 2012 року» та «Актами №2, 3, 4 прийняття виконаних підрядних робіт по кошторису № Капітальний ремонт товарної контори ст. Рутченково за вересень 2012 року» (том 1, арк.спр. 78-104).

В період з 26 листопада 2012 року по 19 лютого 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було проведено ревізію Державного підприємства "Донецька залізниця", про що 26 лютого 2013 року був складений "Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Донецька залізниця" та його структурних підрозділів за період з 01.04.2010 року по 01.10.2012 року №05.1-16/01" (далі - Акт №05.1-16/01).

За висновками Акту №05.1-16/01 внаслідок порушення вимог додатку Б ДБН А.2.2-3-2004, затверджених наказом Держбуду України від 20.01.2004 №8 та вимог абзацу 1 пункту 7 ПсБО №16 «Витрати», БМЕУ-9 здійснено зайві витрати в сумі 873885,00 гривень на проведення ремонтно-будівельних робіт будівлі майстерні, яка переобладнана в «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецьк» та використовується іншою юридичною особою та неможливість отримання економічних вигод від експлуатації даного об'єкту. Зазначене порушення встановлено як зайві витрати та призвело до матеріальних витрат на відповідну суму. З якого часу в приміщенні будівлі майстерні знаходиться «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецьк» встановити не представилося можливим через відсутність документів (том 1, арк.спр. 74-77).

27 березня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Орендодавець) та Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5572/2013 про прийняття в строкове платне користування державного майна - будівлю колишньої товарної контори загальною площею 144,3 кв. м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 58-а, знаходиться на балансі Донецького БМЕУ ДП "Донецька залізниця" (том 1, арк.спр. 138-142).

27 березня 2013 року сторонами зазначеного договору складений та підписаний додаток № 2, а саме «Акт приймання - передавання» про прийняття Комунальною установою «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» в строкове платне користування державного майна - будівлю колишньої товарної контори загальною площею 144,3 кв. м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 58-а, та знаходиться на балансі Донецького БМЕУ ДП "Донецька залізниця", з метою розміщення амбулаторії КУ ЦПМСД № 6 (том 1, арк.спр. 144-145).

9 квітня 2013 року Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області винесена "Вимога про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності №05-05.1-10-14/3915". Згідно пункту 48 відповідач вимагав від позивача повернути безоплатно передані в користування приміщення або оформити на них відповідні договори оренди та стягнути з винної особи (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоду у порядку та розмірі встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України (том 1, арк.спр. 70-73).

Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 25 квітня 2013 року Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вулиця Залізнична, будинок 58а, належить на праві державної власності Державі Україна в особі Міністерства інфраструктури України і перебуває в господарському віданні Державного підприємства "Донецька залізниця (том 1, арк.спр. 202-204).

Згідно інвентарної картки обліку основних засобів №433 будівля майстерень ст. Рутченково з 1 лютого 1960 року перебуває на балансі Державного підприємства «Донецька залізниця» (том 1, арк.с. 222).

13 травня 2013 року був складений та підписаний «Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю» № 110, згідно якого Донецьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління Державного підприємства "Донецька залізниця" (Балансоутримувач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Залізнична, буд. 58-а, загальною площею 144,3 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Комунальна установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» (Споживач) бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором. Ціна договору складає 14801,40 гривень (том 1, арк.спр. 146-149).

Колегія суддів зазначає, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України від 26 січня 1993 року №2939-XII, в редакції Закону України №245-VII від 16.05.2013, "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі за текстом Закон №2939-XII).

Відповідно до статті 2 Закону №2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Статтею 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Статтею 15 Закону №2939-XII встановлено, що службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

За приписами Закону України від 10 квітня 1992 року №2269-XII, в редакції Закону України від 2 жовтня 2012 року №5406-VI, «Про оренду державного та комунального майна» користування державним майном має відбуватися шляхом передачі його в оренду на підставі договору.

Колегія суддів зазначає, що оскільки під час перевірки позивача Комунальна установа «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 6 м. Донецька» користувалася державним майном без укладання договору оренди, а тому відповідач висунув законну вимогу про повернення безоплатно переданих в користування приміщень або оформлення на них відповідних договорів оренди. На день прийняття постанови позивач фактично виконав цю вимогу, оскільки 27 березня 2013 року був укладений відповідний договір оренди.

Таким чином, в задоволенні позову щодо скасування вимоги про повернення безоплатно переданих в користування приміщень або оформлення на них відповідних договорів оренди відмовлено судом першої інстанції правомірно.

Стосовно стягнення з особи, винної у здійснені зайвих витрат (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановлених статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, колегія суддів зазначає.

Статтею 326 Цивільного кодексу України встановлено, що у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єктами господарювання є господарські організації, а саме юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 62 ГК України підприємство це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Статтею 66 ГК України встановлено, що майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України (стаття 133 ГК України).

Згідно статті 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Згідно Статуту Державного підприємства «Донецька залізниця» (нова редакція) позивач заснований на державній власності, його майно складають оборотні та нематеріальні активи, а також інші цінності, які є державною власністю і закріплені за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту ( том 1, арк.спр. 151-159).

Тобто, колегія суддів зазначає, що наведені нормативні акти надають право позивачу володіти, користуватися та розпоряджатися будівлею майстерень ст. Рутченково на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству, в тому числі проводити реконструкцію і технічне переоснащення.

Відповідно до Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області є органом державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює державний архітектурно-будівельний контроль (сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил), а реєстрація цим органом декларації про готовність об'єкта до експлуатації свідчить про відповідність об'єкта проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Як зазначалося раніше «Декларація про готовність об'єкта до експлуатації» була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 25 жовтня 2015 року за № ДЦ14212199965 (том 1, арк.спр. 224-228).

За таких обставин, висновок відповідача про здійснення зайвих витрат в сумі 873885,00 гривень на проведення ремонтно-будівельних робіт будівлі майстерні, яка переобладнана в «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6 м. Донецька» є помилковим, оскільки не відповідає фактичним обставинам.

На час здійснення перевірки Державні будівельні норми А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва», затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20 січня 2004 року №8, втратили чинність з 1 липня 2012 року згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 березня 2012 року №98.

Таким чином, позивач не міг порушити ці норми та вимоги «Додатку Б», оскільки в цьому додатку наводяться основні терміни та їх визначення.

«Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 і на час перевірки діяло в редакції наказу Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1591. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно пункту 3 «Положення (стандарт) 16» це положення застосовується до обліку витрат за будівельними контрактами з урахуванням особливостей їх визнання і складу, установлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти».

«Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2001 року №205, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1591, визначено, що витрати за будівельним контрактом це собівартість робіт за будівельним контрактом.

Таким чином, позивач, відобразивши у бухгалтерському обліку собівартість робіт по переобладнанню будівлі товарної контори, не порушував вказані стандарти.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського риску, а також за неодержані підприємством, установою, організацією прибутки і за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога відповідача про стягнення з винної особи (начальника Управління Панфілова С.П. в частині здійснення керівництва БМЕУ-9), шкоди у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України, не може вважатися законною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196-197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2013 р. у справі № 805/8486/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 18.09.2013 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

А.В. Гайдар

М.М. Яковенко