Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.
Суддя-доповідач - Попов В.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2013 року справа №812/5926/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Попова В.В.,
суддів Гайдара А.В., Яковенка М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу " Шахта Вергелівська" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 812/5926/13-а за позовом Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянка Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська" про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 532967,33 грн.,-
В С Т А Н О В И В :
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 812/5926/13-а адміністративний позов задоволено повністю.
Стягнуто з державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323, місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1-В) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області (ідентифікаційний код 25926916, місцезнаходження: 94100, Луганська область, м. Брянка, пл. Леніна, буд. 4) пеню за порушення строку сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за період з 14 березня 2012 року по 10 березня 2013 року в сумі 532967,33 грн. (п'ятсот тридцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім гривень тридцять три копійки).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
З аналізу вищенаведених норм суд приходить до висновку, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.
На реалізацію вищенаведених положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2010 року за № 1286/18581. Пунктом 1 вказаної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134. Водночас, пунктом 2 цієї постанови установлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за № 867/14134, яка втратила чинність.
Таким чином правління Фонду підтримало конструкцію, запропоновану законодавцем, згідно якої акт за загальним правилом хоч і втратив чинність, проте зберігає свою дію щодо регулювання певного кола правовідносин, диференційованих за часом їх виникнення.
З огляду на вищевикладене, суд не приймає до уваги посилання відповідача - державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська», в обґрунтування заперечень на позовну заяву щодо відсутності складу правопорушення та відповідальності за нього та відсутності у Фонду права на застосування санкції, а відтак відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області за порушення відповідачем строку сплати страхових внесків на виконання вимог діючого законодавства правомірно нараховувало пеню.
Про наявність у фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування права здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12 та від 23 квітня 2013 року у справі № 21-116а13 .
Колегія суддів зазначає, що Відокремлений підрозділ «Шахта Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля» взятий на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області як страхувальник, про що свідчить страхове свідоцтво від 15 лютого 2006 року за реєстраційним номером 1205000214 (арк. справи 7).
З акта перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 08 квітня 2013 року № 20-13/1, вбачається, що за період з 14 березня 2012 року по 10 березня 2013 року на відокремленому підрозділі «Шахта Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля» виявлені факти порушення сплати страхових внесків, за що нараховано пеню в сумі 532967,33 грн. (арк. справи 9-10).
З акта перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві на професійних захворювань України від 08 квітня 2013 року № 20-13/1, розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 12 місяців 2010 року та звіту щодо заборгованості зі сплати страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництва та професійних захворювань України за 2 квартал 2011 року вбачається, що станом на 01 січня 2011 року за відокремленим підрозділом «Шахта Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля» рахується недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 6137385,39 грн., несплачена пеня 233441,38 грн. З цієї суми страхувальником сплачено у 2011 році лише 149910,00 грн. страхових внесків. Вищезазначене свідчить, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто на підставі виключеної Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» частини 2 статті 52 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(арк. справи 9-10, 11, 12).
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відповідач як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 8.6 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.
При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (пункт 5.8 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання позовних вимог обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню, оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку нараховану пеню за порушення строку сплати страхових внесків в сумі 532967,33 грн. не сплатив.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 185, 195, 196-197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу " Шахта Вергелівська" - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 812/5926/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : В.В. Попов
А.В. Гайдар
М.М. Яковенко
Судове рішення № 33564079, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 812/5926/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: