Постанова № 33563857, 11.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2013 р. Справа№ 910/8193/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Петренку В.А.,

від позивача - Петриченко Н.В. (предст. за дов. №8593 від 01.10.2012 р.);

від відповідача - Майданік В.В. (предст. за дов. №2130-НЮ від 14.06.2012 р.);

Андрощук Є.К. (предст. за дов. №2130-НЮ від 14.06.2012 р.);

від третьої особи - не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року

у справі №№910/8193/13 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс», м. Дніпропетровськ,

до державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця», м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, публічне акціонерне товариство «Староконстантиновський спеціалізований кар'єр», Хмельницька область, Староконстантиновський район, с. Красноселка,

про стягнення 45 376,08 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року ТОВ «Металургтранс» подало до господарського суду міста Києва позов до ДТГО «Південно-західна залізниця» про стягнення 45 376,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2013 року у справі №910/8193/13 залучено до участі у справі №910/8193/13 ПАТ «Староконстантиновський спеціалізований кар'єр» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/8193/13 позов ТОВ «Металургтранс» задоволено частково. Присуджено до стягнення з ДТГО «Південно-західна залізниця» на користь ТОВ «Металургтранс» 38 543,40 грн. боргу, 1 461,43 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ДТГО «Південно-західна залізниця» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/8193/13 повністю та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, у зв'язку з цим неправомірно застосовано до даних правовідносин статті 1212 Цивільного кодексу України.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залиши його без змін. Вважає, що застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України є правильним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 року у справі №910/8193/13 апеляційну скаргу ТОВ «Металургтранс» на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/8193/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 11.09.2013 року.

В судовому засіданні 11.09.2013 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили суд їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні 11.09.2013 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив суд спірне судове рішення залишити без змін.

Третя особа в судове засідання 11.09.2013 року не з'явилась, заяв та клопотань не подавала, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового засідання.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27.12.2010 року ТОВ «Металургтранс» (надалі - експедитор) та ДТГО «Південно-Західна залізниця» (надалі - залізниця) був укладений договір № ПЗ/М-106840/НЮ про організацію перевезень вантажів та розрахунки з експедиторськими організаціями за них (надалі - договір), який регламентує взаємовідносини між залізницею і експедитором щодо розрахунків за перевезення та послуги, які будуть надаватися залізницею на умовах попередньої оплати.

Відповідно до п. 2.1.1. договору визначено зобов'язання залізниці присвоїти експедитору для централізованого розрахунку єдиний по залізниці код платника № 2051912, код вантажовідправника, вантажоодержувача № 7841, станцією приписки вважати Київ-Товарний.

Згідно із п. 2.2 експедитор зобов'язується здійснювати попередню оплату наданих послуг, сплачувати усі збори, зазначені в перевізник документах, забезпечувати особисто чи по заявках вантажовідправників належним чином узгодження та оформлення планів і заявок на перевезення вантажів та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу та ін.

Як свідчать матеріали справи, у жовтні 2012 році ДТГО «Південно-Західна залізниця» списало з особового рахунку № 2051912 ТОВ «Металургтранс» платежі у розмірі 50 617,46 грн., а саме: 04.10.2012 року - 38 500,00 грн. (призначення: тариф за перевезення щебеню гранітного у 10 вагонах за відправкою № 32259079 від 02.10.2012 року зі станції Староконстянтинів - 2 ДТГО «Південно-Західна залізниця» на станцію Котел ДТГО «Південно-Західна залізниця», 43,40 грн. (митний тариф), 11.10.2012 року - 2 047,08 грн. (призначення: тариф за перевезення одного приватного на піввагону у порожньому стані з-під вивантаження вантажу третього класу за відправкою № 32389710 зі ст. Носівка ДТГО «Південно-Західна залізниця» призначенням станція Шмакове ДП «Придніпровська залізниця») 16.10.2012 року - 7 161,48 грн. (призначення: тариф за перевезення 3 приватних на піввагонів у порожньому стані з-під вивантаження вантажу третього класу для відправки № 3246373 із ст. Житомир ДТГО «Південно-Західна залізниця» призначенням станції Шмакове ДП «Придніпровська залізниця»); 26.10.2012 року - 2 865,50 грн. (призначення: тариф за перевезення одного на піввагона у порожньому стані з-під вивантаження вантажу третього класу за відправкою № 30085 (№56138602) зі ст. Чиєрна над Тисою призначенням станція Толкачевський ДТГО «Південно-Західна залізниця».

У квітні 2013 року ТОВ «Металургтранс» звернулося до суду з вимогою про повернення суми 45 376,080 грн. безпідставно списаних коштів за послуги, які ним не замовлялись і надані йому не були, посилаючись на положення ст. 526, 1213 Цивільного кодексу України.

У відповідності до умов договору № ПЗ/М-106840/НЮ експедитор замовив у залізниці послуги: перевезення 3 приватних напіввагонів № 55005755, №55006019, №60742210 у порожньому стані з-під вивантаження вантажу керамзіта (перший клас) зі ст. Житомир ДТГО «Південно-західна залізниця» призначенням станція Шмакове ДП «Придніпровська залізниця»; перевезення одного приватного напіввагона №60619442 у порожньому стані з-під вивантаження керамзіта (перший клас) зі ст. Носівка ДТГО «Південно-західна залізниця» призначенням станція Шмакове ДП „Придніпровська залізниця", перевезення напіввагона у порожньому стані з-під вивантаження концентрату залізорудного (перший клас). Проте, перевезення щебеню гранітного у 10 вагонах (№53173696, №53174090, №53174397, №53175397, №53175998, №53176194, №53176293, №53319588, №56343890, №56344096) позивач не замовляв, не узгоджував та не оформляв план і заявку (особисто чи по заявках вантажовідправника), не здійснював навантаження щебеню та його відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, нарахування та списання залізницею коштів з особового рахунку позивача на суму 38 500,00 грн. (призначення: тариф за перевезення щебеню гранітного) у 10 вагонах за відправкою № 32259079 від 02.10.2012 року зі станції Староконстянтинів-2 ДТГО «Південно-Західна залізниця» на станцію Котел ДТГО «Південно-Західна залізниця» та 43,40 грн. (митний тариф) було здійснено за накладною № 322590749, відправником вантажу по якій вказано ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр», вантаж завантажувався в приватні вагони власності Департаменту вантажних перевезень Азербайжанських залізниць.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» (надалі - вантажовідправник) при оформленні електронної копії накладної № 32259079, на підставі наданої власником вантажу ТОВ «Мірмекс» інструкції № 212, було вказано код платника - 2051912, який належить ТОВ «Металургтранс», що призвело до відображення в графі 91 зворотної сторони накладної платника по УЗ саме ТОВ «Металургтранс» та стягнення з останнього залізницею провізної плати та митного збору в розмірі 38 543,40 грн. Відправлення вантажу за накладною № 32259079 в кількості 10 вагонів здійснювалось за дорученням ТОВ «Мірмекс» на підставі укладеному між ПАТ "Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр" та ТОВ «Мірмекс» договору поставки гранітної продукції № 153 від 03.09.2012 року.

У відповідності до пунктів 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6 договору передбачено обов'язок експедитора забезпечити особисто чи по заявках вантажовідправників належним чином узгодження та оформлення планів і заявок на перевезення вантажів та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються ним або прибувають на його адресу (п.2.2.4); забезпечити встановленим порядком належне оформлення перевізних документів та в доповнення до них необхідну кількість додаткових екземплярів дорожніх відомостей, а також інших супровідних документів (п.2.2.5); інформувати станції відправлення (прибуття) вантажу про згоду оплати платежів за кожне перевезення (п.2.2.6).

Відповідно до п.2.1.6 договору № ПЗ/М-106840/НЮ, залізниця зобов'язана вести контроль за правильністю нарахування та своєчасністю стягнення платежів за перевезення.

В матеріалах справи відсутні докази оформлення та надання ТОВ «Металургтранс» ДТГО «Південно-західна залізниця» відповідної заявки на перевезення вантажу - щебеню гранітного у 10 вагонах (№ 53173696, №53174090, №53174397, №53175397, №53175998, №53176194, №53176293, №53319588, №56343890, №56344096), а також доказів на підтвердження інформування ТОВ «Металургтранс» станції відправлення вантажу (прибуття) Староконстянтинів-2 ДТГО «Південно-Західна залізниця» про згоду оплати платежів за відповідне перевезення вантажу за накладною № 322590749, що було б підставою для стягнення з ТОВ «Металургтранс» провізної оплати та митного збору на загальну суму 38 543,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що ДТГО «Південно-Західна залізниця» не було доведено та не надано належних доказів на підтвердження наявності обов'язку списання з ТОВ «Металургтранс» коштів у розмірі 38 500,00 грн. (призначення: тариф за перевезення щебеню гранітного у 10 вагонах за відправкою № 32259079 від 02.10.2012 року зі станції Староконстянтинів-2 ДТГО «Південно-Західна залізниця» на станцію Котел ДТГО «Південно-Західна залізниця») та 43,40 грн. (митний тариф) за накладною № 322590749 по перевезенню вантажу, яке останнім не узгоджувалось.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ТОВ «Металургтранс» звернулося до ДТГО «Південно-Західна залізниця» з претензією № 904 від 28.01.2013 року про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 38 543,40 грн., яка була отримана відповідачем 01.02.2013 р., що підтверджується відміткою про отримання поштового відправлення уповноваженою особою (повідомленням про вручення поштового відправлення №49000 00778562 від 29.01.2013 року).

Проте, ДТГО «Південно-Західна залізниця» листом №8898 від 09.10.2012 року повідомила ТОВ «Металургтранс» про відмову у повернені безпідставно отриманих коштів.

Доводи скаржника про те, суд першої інстанції не правомірно застосував норми статті 1212 та 1213 Цивільного кодексу України, оскільки списання коштів відбувалося на основі договору укладеного між сторонами, тому скаржник вважає, що дані норми не регулюють спірні правовідносини, спростовується наступним.

Списання митного збору у розмірі 38 543,40 грн. з рахунку ТОВ «Металургтранс» відбувалося на основі електронної накладної № 32259079, яка була оформлена ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» на підставі наданої власником вантажу ТОВ «Мірмекс» інструкції № 212, в якій було вказано код платника - 2051912, який належить ТОВ «Металургтранс». Також було встановлено, що відправлення вантажу за накладною № 32259079 в кількості 10 вагонів здійснювалось за дорученням ТОВ «Мірмекс» на підставі укладеному між ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» та ТОВ «Мірмекс» договору поставки гранітної продукції № 153 від 03.09.2012 року.

Оскільки судом першої інстанції було з'ясовано, що ТОВ «Металургтранс» не має договірних відносин ані з вантажовідправником ПАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр», ані з власником вантажу ТОВ «Мірмекс», ані з власником вагонів Департаментом вантажних перевезень Азербайжанських залізниць, таким чином, кошти були списані ДТГО «Південно-Західна залізниця» з рахунку ТОВ «Металургтранс» без достатньої правової підстави.

Таким чином враховуючи викладені вище обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність задоволення місцевим господарським судом вимог позивача про стягнення з відповідача 38 543,40 грн. безпідставно отриманих коштів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу відмови у вимозі позивача в частині стягнення 6 832,68 грн. коштів, що складають різницю між застосованими відповідачем тарифами та тарифами, які на думку позивача, мали бути застосовані залізницею.

Як правильно зазначалося судом першої інстанції, відправником вантажу при оформленні перевізних документів всупереч вказівок ТОВ «Металургтранс» (платника) та п. 15 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, не зазначено всіх відомостей для перевезення власних (орендованих) порожніх вагонів під наступне навантаження, необхідних для правильного визначення тарифів при розрахунках за перевезення по накладних № 32463473, № 32389710, № 30085 (№ 56138602).

Відповідно до п.2.2.8 договору № ПЗ/М-106840/НЮ, позивач (експедитор) зобов'язаний компенсувати витрати залізниці, що виникли в результаті невірного оформлення вантажовідправником перевізних та супровідних документів, а також з інших причин, не залежних від залізниці.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладних несуть відповідальність вантажовідправники.

Оскільки, позивачем не надано суду доказів в порядку ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження безпідставного списання залізницею коштів за перевезення по накладних № 32463473, № 32389710, № 30085 (№ 56138602) у сумі 6 832,68 грн., колегія суддів, враховуючи наведені норми чинного законодавства та відсутність факту вчинення відповідачем господарського правопорушення, що встановлено вище, дійшла до висновку про обґрунтованість відмови судом першої інстанції в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача коштів у розмірі 6 832,68 грн.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/8193/13.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/8193/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року у справі №910/8193/13 залишити без змін.

3. Справу №910/8193/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Суховий В.Г.

Чорногуз М.Г.