Постанова № 33563846, 19.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.09.2013 р. справа №913/1365/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О., за участю представників сторін: від позивача:Толмачов О.О. довіреність від відповідача:Шкарупа Є.М. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЛуганської областівід23.07.2013ру справі№ 913/1365/13 (суддя: Седляр О.О.)порушеної за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Д-Авто», м. Луганськ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М», м. Запоріжжя провизнання договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Три-Д-Авто», м. Луганськ (далі по тексту - позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М», м. Запоріжжя (далі - відповідач) про визнання договору недійсним міни № б/н від 29.12.2003р. та - застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.07.2013 року по справі № 913/1365/13 позовні вимоги задоволені повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на порушення норм ст.ст. 48-50 Цивільного кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - «ЦК УРСР»), виходив з того, що спірним договором було відчужене майно, яке складало джерело статутного фонду, рішення про зменшення статутного фонду загальними зборами акціонерів не приймалось, протокол загальних зборів акціонерів № 16 від 06.09.2003р. був визнаний недійсним рішенням господарського суду Луганської області від 21.03.2013р. у справі № 913/267/13-г.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішння та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі, що призвело до невірно зроблених висновків.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник Відповідача підтримав апеляційну скаргу.

У судовому засіданні від 18.09.2013р. Відповідач надав усне клопотання про долучення до матеріалів справи змін до нової редакції статуту Акціонерного товариства закритого типу «Торгівельно-комерційна фірма «Спартер».

Клопотання судом задоволено.

Позивач надав відзив, у якому звернувся з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає а апеляційну скаргу - такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 29.12.2003р. між Акціонерним товариством закритого типу "ТКФ "Спартэр", (правонаступником якого є Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресс-М" укладений договір міни (далі - «Договір міні»), який затверджений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області Конюшенко А.Д. за реєстровим номером 2707.

За умовами Договору міни, Акціонерне товариство закритого типу "ТКФ "Спартэр", здійснило міну 1/100 частини нежитлового приміщення, яке йому належало та розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 109 на комп'ютер Р11-350, монітор LG Ctudioworks 57, мишеня, клавіатуру, кабель, який належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогресс - М" (п.1 договору).

З пункту 3 договору вбачається, що оцінка нежитлової будівлі, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого міським комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації м. Луганська 16 грудня 2003року за № 2306493, становить 3'396 гривень 00 коп.. Оцінка комп'ютера в комплекті становить 3'396 гривень 00 коп.

Пункт 4 договору зазначає, що обмін проведено без доплат.

Відповідно до п.5 Статуту Акціонерним товариством закритого типу "ТКФ "Спартэр" (діючого на момент укладання спірного Договору міни), статутний фонд Товариства складав 7' 600 гривен 00 коп.

Статутний фонд Товариства при його створенні був сформований наступним чином: до статутного фонду внесено майно - нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Луганськ, вул.. Оборонна, буд 109, на загальну суму 3' 586,96 грн., а також акціонери внесли грошові кошти на загальну суму 13,04 грн.

Підпунктом 5.5 Статуту передбачено, що розмір статутного фонду може юути зменшений за рішенням загальних зборів акціонерів і за погодженням з кредиторами товариства за рахунок:

· зміни номінальної вартості акцій;

· анулювання кількості акцій, викуплених Товариством у акціонерів.

Рішення про зменшення статутного фонду Товариства приймається у тому ж порядку, що і про його збільшення (тобто рішення приймається виключно загальними зборами акціонерів).

Пункт 7.6 Статуту зазначає, що Виконавчим органом Товариства - є Дирекція товариства.

Генеральний директор без доручення діє від імені Товариства, представляє його інтереси в усіх підприємствах, установах, організаціях; укладає договори і т.д. (п.7.7 Статуту).

В обґрунтування своїх вимог, позивач послався на вимоги ст.ст. 48, 50 ЦК УРСР (який діяв на час укладання Договору міни) та зазначив, що вказана угода , була вчинена юридичною особою всупереч цілям його діяльності та зазаначає, що укладення Договору міни суперечило цілям товариства, адже АТЗТ "ТКФ "Спартэр" лишилось значної частини своїх виробничих площ, що привело до зниження результативності його діяльності та зменшення прибутку, що у свою чергу привело до дефіциту товарів на ринку та нездійснення у повному обсязі реалізовувати плани по розвитку свого підприємства.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.

Відповідно до ст.. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно зі ст. 41 ЦК УРСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст..42 ЦК УРСР, угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.

Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом (стаття 48 ЦК УРСР).

За статею 50 ЦК УРСР, недійсною є угода, укладена юридичною особою в суперечності з встановленими цілями її діяльності. До таких угод відповідно застосовуються наслідки, передбачені статтею 48 або 49 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР у разі визнання угоди недійсною кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Приписи ст. 39 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору), рішення про зменшення статутного фонду акціонерного товариства приймається у тому ж порядку, що і про збільшення його статутного фонду. Зменшення статутного фонду здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій.Рішенням акціонерного товариства про зменшення розміру статутного фонду акції, не подані для анулювання, визнаються недійсними, але не раніш як через шість місяців після доведення до відома про це всіх акціонерів передбаченим статутом способом.

Пункт 2 Статуту встановлює, що Товариство створено з метою сприяння розвитку ринкових відношень, формування ринку товарів і послуг, і насичення його за рахунок розвитку сфери виробництва, товарообміну, впровадження нових науково-технічних розробок і технологій.

Предметом діяльності Товариства є, зокрема, роздрібна та оптова торгівля автомототранспортом, роздрібна торгівля автозапчастинами, автокосметикою та автомаслами, а також супутніми товарами у магазині.

Пунктом 5.2 того ж Статуту встановлено, що статутний фонд Товариства складає 3600 гривень та сформований наступним чином: джерелом формування статутного фонду Товариства внесено майно - нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 109 на загальну суму 3' 586 грн. 96 коп., а також грошові кошти на загальну суму 13,04 грн.

Тобто, майно, яке були відчужено за Договором міни було складовою частиною статутного фонду АТЗТ "ТКФ "Спартер".

На підставі вище наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтонації, що внаслідок укладення договору міни від 29.12.2003 було відчужено майно яке складало джерело статутного фонду АТЗТ "ТКФ "Спартэр". При цьому, рішення про зменшення статутного фонду АТЗТ "ТКФ "Спартэр", у відповідності з вимогами ст. 39 Закону України "Про господарські товариства " від 19.09.1991 № 1576-XII та п.5.5 Статуту АТЗТ "ТКФ "Спартэр" загальними зборами акціонерів не приймалось, а тому вчинення правочину виконавчим органом за відсутності такого рішення є підставою для визнання його недійсним відповідно до вимог ст.ст. 48, 50 Цивільного кодексу УРСР.

Цілком обгрунтованим також колегія вважає й висновок місцевого господарського суду щодо не пропущення Позивачем строку позовної давності.

Втім, приймаючи рішення місцевий господарський суд припустився істотної процесуальної помилки.

Так, суд безпідставно достягнув з Позивача на користь Державного бюджету України судовий збір 1' 720,50 грн., зазначивши в мотивувальній частині про те, що під час пред'явлення позову позивачем було сплачено судовий збір лише за вимогу немайнового характеру. Таке твердження спростовується матеріалами справи, з якої вбачається, що платіжним дорученням № 67 від 13.05.13р. (а.с. 10) Позивач зазначену суму судового збору сплатив. Платіжним дорученням № 56 від 08.04.13р. (а.с. 11) Позивач сплатив 1' 147,00 грн. судового збору за розгляд вимоги немайнового характеру. Тому в цій частині рішення має бути змінено.

Окрім того, згідно п. 5 резолютивної частини рішення з Відповідача на користь Позивача було стягнуто судовий збір у сумі 4' 558,00 грн., в той час як загальна сума сплаченого Позивачем судового збору складає суму 4' 588,00 грн. Підстави для недостягнення з Відповідача на користь Позивача судового збору у сумі 30 грн. відсутні, адже позовні вимоги судом бул задоволені повністю. Тому в цій частині рішення тако ж підлягає зміні.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М», м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.07.2013 року по справі № 913/1365/13 змінити в частині сум судового збору, стягнутого з Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Д-Авто» на користь Державного бюджету України, та - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес М» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Три-Д-Авто».

Виключити з тексту резолютивної частини рішення пункт 4.

У п. 5 резолютивної частини рішення слова та цифри: «…судові витрати в сумі 4' 558 грн.…» замінити словами та циврами: «…на відшкодування судового збору - 4' 588,00 грн.…»

В іншій частині рішення від 23.07.2013 року по справі № 913/1365/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О. Радіонова

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСЛО; 1-ДАГС