Рішення № 33563640, 16.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 вересня 2013 року Справа № 913/2295/13

Провадження №8/913/2295/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ,

до Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" "Ровенькитеплокомуненерго", м. Ровеньки Луганської області, -

про стягнення 426586 грн. 19 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Гуртова К.В. - провідний юрисконсульт, - довіреність №б/н від12.12.2012;

від відповідача - Забудько О.В. - юрисконсульт, - довіреність №267 від 03.04.2013, -

розглянувши матеріали справи, -

В С Т А Н О В И В :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 426586,19 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення за період з жовтня 2011 року по липень 2013 року, нарахованого ним з посиланням на неналежне виконання ним умов договору №340365/1 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, укладеного між сторонами 22.09.2011.

До початку судового засідання 16.09.2013 від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково - у сумі 366564,16 грн. (відзив на позовну заяву від 13.09.2013 за вих. №738).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

22.09.2011 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) у простій письмовій формі, з протоколом розбіжностей, укладено договір №340365/1 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, а також виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Кількість води, що постачається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку (п.5.1).

Споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством (п.6.1), авансовим платежем у розмірі 60% від суми нарахування за попередній місяць до 15-го числа поточного місяця (п.6.2) у безготівковій формі (п.6.3).

Споживач зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату за надані постачальником послуги з водопостачання і водовідведення (п.7.4).

За несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.8.1).

Договір набирає чинності з 22.09.2011 і діє до 31.12.2012 (п.10.1), з можливістю його пролонгації за умов, визначених у п.10.4 договору (а.с.9-15;16-17).

01.12.2012 сторони уклали додаткову угоду до цього договору, якою, зокрема, термін його дії продовжили до 31.12.2013 включно (а.с.18).

30.09.2011 сторони уклали додаткову угоду до основного договору, відповідно до якої внесли зміни до п.6.4 останнього, встановивши вартість послуг з водопостачання на рівні 6,516 грн. м3, а водовідведення - на рівні 4,944 грн. м3 (а.с.19).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору він у період з жовтня 2011 року квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по липень 2013 року надав на користь відповідача послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 2203836,62 грн. (розрахунок суми позову на а.с. 20-23), що підтверджується наданими ним до справи груп-рахунками №340365 за вказаний період (а.с.24-27, 28-37) та іншими доказами (а.с.28).

Позивач стверджує, що відповідач впродовж вказаного періоду систематично припускався несплати або неповної сплати вартості отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим у нього виник борг у сумі 426586,19 грн. (а.с.20-23), - який він просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав частково - у сумі 366564,16 грн., пославшись на те, що після звернення позивача з цим позовом до суду, а саме: 31.08.2013 сторони склали 2 акти заліку зустрічних позовних вимог на загальну суму 60022,03 грн. (42810,29 грн. + 17211,74 грн.), - звідки 366564,16 грн. (426586,19 грн. - 60022,03 грн.).

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 628 Кодексу встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши вищезгаданий договір, сторони у справі набули низку прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст. 509 ЦКУ).

Закон - ст. 525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст. 32 Закону України від 10.01.2002 № 2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.

Споживач питної води зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення (ч. 2 ст. 22 Закону).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів, що відповідач у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року та з жовтня 2012 року по липень 2013 року неналежним чином поставився до внесення плати за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, що призвело до утворення боргу у сумі 426586,19 грн.

Отже, з боку відповідача має місце порушення зобов'язання за договором.

Згідно ст. 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 цього Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач правомірно скористався правилом частини 1 ст. 617 ЦКУ якою встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідач не довів наявність таких обставин.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Позивач висунув вимогу про стягнення тільки основного боргу, - що є його правом.

При вирішенні цього спору суд враховує, що після звернення позивача з цим позовом до суду сторонами було здійснено взаємозалік суми боргу на загальну суму 60022,03 грн., - з огляду на що вона підлягає виключенню з заявленої до стягнення суми боргу, а позов з цих підстав підлягає задоволенню частково.

Щодо частки суми боргу у розмірі 60022,03 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.44 та ч.2 ст. 49 ГПК України суд сплату судового збору у повному обсязі покладає на відповідача, оскільки часткове погашення суми боргу мало місце після звернення позивача з цим позовом до суду.

В ході розгляду спору судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з цим позовом припустився переплати судового збору у сумі 0,01 грн., яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на його користь.

З цього приводу судом винесено спеціальну ухвалу.

На підставі викладеного, ст.ст.22 та 32 Закону України від 10.01.2002 №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання", керуючись ст.ст.43,47,32-34,36,43,44,49, п.11 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" "Ровенькитеплокомуненерго" - про стягнення 426586 грн. 19 коп. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" "Ровенькитеплокомуненерго", ідентифікаційний код 35100378, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, кв. Шахтарський, №б/н Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", ідентифікаційний код 35554719, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, - основний борг за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 366564 (триста шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 16 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 8531 (вісім тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 72 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Щодо решти позовних вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 16.09.2013 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 19 вересня 2013 року.

Суддя А.П.Середа