Рішення № 33563464, 11.09.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 р. Справа № 5/102-2/125-5-9/34

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.,

при секретарі судового засідання Юрчак С. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094

в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства

Комерційний банк "ПриватБанк"

вул. Галицька, 22, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт"

вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76018

в частинах стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" 186 548,17 євро або 1 928 264,11 грн. заборгованості по кредиту, 193 444,66 грн. заборгованості по комісії (комісійна винагорода) та комісії за зобов'язаннями.

За участю представників сторін:

від позивача: Рокетська С. В. - старший юрисконсульт, (довіреність № 90 від 22 січня 2010 року);

від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2012 року у справі № 5/102-2/125-5-9/34 (суддя Фанда О. М.) за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094) в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Галицька, 22, м. Івано-Франківськ, 76018) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" (вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76018) позов задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02 січня 2013 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 березня 2013 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26 вересня 2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02 січня 2013 року скасовано в частині задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" 186 548,17 євро або 1 928 264,11 грн. заборгованості по кредиту, 193 444,66 грн. заборгованості по комісії (комісійна винагорода) і в частині відмови в позові про стягнення комісії за зобов'язаннями, а справу № 5/102-2/125-5-9/34 в цій частині передано на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17 квітня 2013 року прийнято справу до розгляду в частині позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" 186 548,16 євро або 1 928 264,11 грн. заборгованості по кредиту, 193 444,66 грн. заборгованості по комісії (комісійна винагорода) і в частині відмови в позові про стягнення комісії за зобов'язаннями та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14 травня 2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 14 та 30 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 30 травня та 13 червня 2013 року відповідно.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2013 року відкладено розгляд справи на 26 червня 2013 року.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 26 червня та 02 липня 2013 року розгляд справи відкладено на 02 липня та 10 вересня 2013 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору комісії про відкриття акредитива № 1 211/103/ІМРА від 29 листопада 2007 року, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 237 772,62 євро. В підтвердження своїх доводів посилається на розрахунок та листи позивача про здійснення платежу іноземного банку, зокрема на лист від 22 січня 2008 року на суму 80 500 євро, від 08 лютого 2008 року про здійснення платежу на суму 280 000 євро, які направлялися на адресу відповідача із підтвердженнями про здійснення оплати та графіками погашення, здійсненими на підставі свіфт-повідомлень італійського банку. Позивач мотивує спірну суму зобов'язань сумою зобов'язань, сплаченою позивачем за відповідача в розмірі 150 943,9 євро та з врахуванням передбачених договором комісії про відкриття акредитива № 1211/103/ІМРА від 29 листопада 2007 року платежів за надані послуги, а еквівалент в гривнях обґрунтовує розрахунком станом на 12 травня 2011 року згідно офіційного курсу НБУ.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на безпідставне нарахування позивачем заборгованості в розмірі 237 772,62 євро, оскільки станом на 13 травня 2011 року прострочена заборгованість відповідача становить 150 943,9 євро. При цьому відповідач покликається на те, що згідно графіка погашення заборгованості по акредитиву здійснюється рівними частинами кожні шість місяців протягом 60 місяців, а згідно умов договору дата закінчення строку дії акредитиву є 07 лютого 2013 року. Окрім того, відповідач стверджує, що позивачем невірно здійснено розрахунок суми заборгованості за курсом одне євро 14,4071618 грн., ставка якої, відповідно до курсу Національного банку України не існувала взагалі. Крім того, відповідач зазначає, що Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" у відповідності до умов договору, належним чином не повідомив його (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт") про необхідність сплати заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд встановив наступне.

29 листопада 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімтехнопласт" (комітент) та Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" в особі Івано-Франківської філії, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (комісіонер) укладено Договір комісії про відкриття акредитива № 1211/103/ІМРА (далі - Договір), (том 1, а.с. 30-31).

Відповідно до п. 1.1 Договору Комітент (відповідач) доручає, а Комісіонер (позивач) приймає на себе зобов'язання за плату від свого імені і за рахунок Комітента (відповідача) відкрити на користь "PROMASS SRL (S.S. FLAMINIA km 145, 06032, TREVI (PG), ITALY) (далі - Бенефіціар) безвідкличний документарний акредитив на суму EUR 360500,00 грн. (триста шістдесят тисяч п'ятсот євро 00 євроцентів), а також доручити UNICREDITO ITALIANO SPA (Italy) (далі - Підтверджуючий банк) добавити його безвідкличне підтвердження до вказаного акредитиву, відповідно до заяви на відкриття акредитива № 1211/103/ІМРА від 29.11.2007р., підписаної з боку Комітента (відповідача), що є невід'ємною частиною цього договору (далі - Акредитив).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Комітент (відповідач) також доручає, а Комісіонер (позивач) приймає на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента (відповідача) укласти після отримання гарантії експертного кредитного агентства SACE (Італія) угоди з Підтверджуючим банком про надання відстрочки у погашенні Комісіонером (позивачем) його заборгованості перед Підтверджуючим банком, яка може виникнути при проведенні таким Підтверджуючим банком платежу по Акредитиву на користь Бенефіціара. Загальний строк відстрочки має становити 60 (шістдесят) місяців від дати відкриття акредитиву, періодичність погашення заборгованості - рівними частинами кожні 6 місяців.

Ставка комісії Підтверджуючого банку за надання відстрочки у погашенні заборгованості повинна складати не більше 3,0 (три) відсотка річних плюс ставка пропозиції кредитних ресурсів EURIBOR 6 міс. Комісія за надання відстрочки буде розраховуватися виходячи із фактичного терміну такої відстрочки та кількості днів в році 360 (трьом стам шістдесяти) дням (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Комітент (відповідач) зобов'язався сплатити Комісіонеру (позивачу) комісію за здійснення платежів по Акредитиву по ставці 23 (двадцять три) відсотка річних. Комісія нараховується на суму рівну різниці між сумою здійснених платежів по Акредитиву та сумую коштів, наданих Комітентом (відповідачем) для здійснення відповідних платежів Комісіонера (позивача), за період від дати проведення відповідного платежу по Акредитиву до дати погашення заборгованості Комітента (відповідача) перед Комісіонером (позивачем), що виникла при проведенні останнім платежу по Акредитиву. Кількість днів в році приймається рівною фактичній. Розрахунок комісії за платіж здійснюється щомісяця по курсу НБУ на останній робочий день відповідного місяця. Оплата здійснюється по реквізитах, вказаних у відповідній вимозі Комісіонера (позивача), що вручається повноважному представнику Комітента (відповідача) або надсилається на адресу Комітента (відповідача) листом з описом вкладення. У разі, якщо Комітент (відповідач) не сплатить комісію Комісіонеру (позивачу), останній має право припинити виконання своїх обов'язків по цьому Договору, шляхом направлення на адресу Комітента (відповідача) листа із зазначенням дати.

На першу вимогу Комісіонера (позивача) протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання такої вимоги, Комітент (відповідач) зобов'язаний перерахувати Комісіонеру (позивачу) кошти, необхідні для здійснення платежу по Акредитиву, а також для оплати комісії Підтверджуючого банку та інших банків, що виникли при відкритті і обслуговуванні Акредитива, якщо такі підлягають сплаті Комісіонером (позивачем). Перерахування вказаних коштів Комісіонеру (позивачу) здійснюється в порядку, вказаному у відповідній письмовій вимозі Комісіонера (позивача), що вручається повноважному представнику Комітента (відповідача) або надсилається на адресу Комітента (відповідача) листом з описом вкладення (п. 2.2.4 Договору).

Пунктом 2.2.5 Договору передбачено, що у разі проведення Комісіонером (позивачем) платежу/платежів по Акредитиву без надання Комітентом (відповідачем) грошових коштів згідно з пунктом 2.2.4 цього Договору, Комітент (відповідач) зобов'язується відшкодувати Комісіонеру (позивачу) заборгованість, що виникла в гривні в сумі рівній витратам Комісіонера (позивача) по купівлі валюти, а саме в сумі здійсненого платежу по Акредитиву по курсу, що склався на Українському міжбанківському валютному ринку в день купівлі і сумі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, встановленому законодавством України. Відшкодування витрат згідно з цього пункту здійснюється на протязі 3 (трьох) робочих днів з дати проведення платежу по Акредитиву.

Пунктом 2.2.6 Договору встановлено, що з моменту початку нарахування Комісіонером (позивачем) комісії, вказаної в пункті 2.2.3. цього Договору (по ставці 23%) на аналогічну суму припиняється нарахування комісії, вказаної в пункті 2.2.2. Договору (по ставці 3,3%).

Комісіонер (позивач) на підставі п. 2.3.1. Договору має право у будь-який час вимагати від Комітента (відповідача) надати Комісіонеру (позивачу) суму, необхідну для здійснення платежу по Акредитиву і для оплати комісій Підтверджуючого банку і для оплати комісії інших банків, що виникли при відкритті та обслуговуванні акредитива, якщо такі підлягають оплаті Комісіонером (позивачем).

При порушенні Комітентом (відповідачем) своїх зобов'язань по цьому Договору, частково або у повному обсязі Комісіонер (позивач) має право відмовитися від виконання своїх обов'язків по цьому договору шляхом направлення Комітенту (відповідачу) відповідного листа за 30 (тридцять) днів до відмови від виконання вказаних зобов'язань (п. 2.3.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із листів від 22 січня 2008 року, від 08 лютого 2008 року та доданих 24 вересня 2012 року представником позивача їх нотаріально засвідчених перекладів, підтверджується факт проведення Підтверджуючим банком (Італія) платежів по договору акредитиву 17 січня 2008 року на суму 80 500,00 євро (лист від 22 січня 2008 року за № Р.19.00.00.12.0.0.0/13 з відміткою представника відповідача про отримання) та 07 лютого 2008 року платежу на суму 280 000,00 євро (лист від 08 лютого 2008 року за №Р.19.00.00.12.0.0.0/36). Листи із підтвердженням про здійснення оплати і графіками погашення базуються на свіфт-повідомленнях від італійського банку.

Зважаючи на те, що Договором передбачено графік погашення заборгованості по Акредитиву (рівними частинами кожні 6 місяців протягом 60 місяців), то Підтверджуючий банк перед кожним погашенням направляв листи з нагадуванням про необхідність надання Комітентом (відповідачем) коштів. Оскільки банк-емітент даного Акредитиву - ПриватБанк, то безумовні зобов'язання по наданню коштів, у разі їх неподання Комітентом (відповідачем), лежать саме на українському банку у відповідності до "Уніфікованих правил та традицій для документарних акредитивів", публікація Міжнародної Торгової Палати № 600, редакція 2007 року.

В даному випадку, з моменту прострочення відповідачем здійснення платежів по Акредитиву, він виступає позичальником, а український банк (Приватбанк) його кредитором.

Стаття 7, пункт "b" вищевказаних Уніфікованих правил та традицій вказує на те, що банк-емітент (в даному випадку позивач) безвідклично зобов'язаний виконувати акредитив з часу, коли він емітує акредитив. Пункт "с" вказує на те, що банк-емітент бере зобов'язання надати відшкодування виконуючому банку, який виконав акредитив та надіслав документи в банк-емітент.

Щодо посилання відповідача про неналежне повідомлення про необхідність сплати заборгованості по договору Акредитиву позивачем (вказує на відсутність доказів щодо направлення відповідачу по справі перерахування українським банком (ПриватБанком) грошових коштів італійському банку), то суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Згідно умов Договору комісії про відкриття акредитива № 1211/103/ІМРА від 29 листопада 2007 року вищевказаний порядок (на який посилається відповідач) надіслання Комісіонером (позивачем) повідомлення Комітенту (відповідачу) про сплату грошових коштів - не передбачено. Пункт 2.2.4 Договору говорить, що перерахування коштів, необхідних для здійснення платежу по Акредитиву, а також для оплати комісії Комісіонеру (позивачу), здійснюється в порядку, вказаному у відповідній письмовій вимозі Комісіонера (позивача), що вручається повноважному представнику Комітента (відповідача) або надсилається на адресу Комітента (відповідача) з описом вкладення. Факт направлення Комісіонером (позивачем) вимоги до Комітента (відповідача) про сплату коштів за Договором акредитиву підтверджується наявними в матеріалах справи листами та повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх отримання представниками відповідача (том 2, а.с. 89-158).

З огляду на вищенаведене, випливає, що позивачем по справі належним чином повідомлено відповідача про необхідність перерахування коштів для здійснення платежу по акредитиву, а також сплати комісії.

Щодо тверджень відповідача про неналежне здійснення позивачем розрахунку суми заборгованості за курсом з розрахунком за один євро 14,4071618 грн., суд виходить з наступного.

Згідно п. 2.2.5 Договору комісії про відкриття акредитива № 1211/103/ІМРА від 29 листопада 2007 року встановлено, що Комітент (відповідач) зобов'язаний відшкодувати Комісіонеру (позивачу) заборгованість, що виникла в гривні в сумі рівній витратам Комісіонера (позивача) по купівлі валюти, а саме в сумі здійсненого платежу по Акредитиву по курсу, що склався на Українському міжбанківському валютному ринку в день купівлі і сумі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі, встановленому законодавством України.

Проте в даному випадку Акредитив відкрито у валюті, а тому витрати щодо його купівлі не здійснювались банком і не заявлялись у позові.

Однак, відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення у цивільній справі" у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську, за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Станом на день прийняття рішення (11 вересня 2013) Національним банком України встановлено курс євро 1058,2732 грн. Даний факт підтверджується, долученим до матеріалів справи електронним витягом із системи "Законодавство".

Дослідивши розрахунок заборгованості № 4, меморіальні ордери, здійснивши перерахунок заборгованості, із врахуванням здійснених відповідачем проплат, судом з'ясовано факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по тілу кредиту із врахуванням комісії інобанку в розмірі 186 548,17 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку складає 1 974 189, 28 грн. (станом на 07 квітня 2011 року - дата зміни позовних вимог).

Акредитив є грошовим зобов'язанням банку, за яким він зобов'язаний провести за дорученням клієнта (платника) - заявник акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручити іншому (виконуючому банку) здійснити платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Акредитив є прийнятим для суб'єктів цивільних відносин, оскільки його використання фактично гарантує одержання грошових коштів за поставлений товар, виконані роботи, надані послуги, у зв'язку з чим акредитив використовується у внутрішніх та міжнародних розрахунках.

В силу ст. 1093 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Частина 2 цієї ж статті вказує на те, що у разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

Згідно ч. 3 ст. 1093 ЦК України у разі відкриття непокритого акредитиву банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Комітент (відповідач) зобов'язався сплатити Комісіонеру (позивачу) комісію за здійснення платежів по Акредитиву по ставці 23 (двадцять три) відсотка річних.

Пунктом 2.2.6 Договору встановлено, що з моменту початку нарахування Комісіонером (позивачем) комісії, вказаної в пункті 2.2.3. цього Договору (по ставці 23%) на аналогічну суму припиняється нарахування комісії, вказаної в пункті 2.2.2. Договору (по ставці 3,3%).

Як вбачається з розрахунку № 4 (том 5, а. с. 49-50) сума заборгованості з комісії за зобов'язаннями станом на 31 березня 2011 року (найбільш наближена дата до 07 квітня 2011 року (дата зміни позовних вимог) становить 42 880,91 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України станом на 11 вересня 2013 року становить 453 797,17 грн.

Отже, беручи до уваги матеріали справи, керуючись вищезазначеними нормами законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту із врахуванням комісії інобанку в розмірі 186 548,17 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (станом на 11 вересня 2013 року) становить 1 974 189,28 грн. та заборгованості з комісії за зобов'язаннями в розмірі 42 880,91 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (станом на 11 вересня 2013 року) становить 453 797,17 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В частині стягнення заборгованості з комісії за зобов'язаннями в розмірі 6 417,01 євро слід відмовити.

Стосовно позовних вимог про стягнення 193 444,66 грн. заборгованості по комісії (комісійна винагорода) суд зазначає наступне.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 17 квітня, 13 червня, 26 червня, 02 липня 2013 року суд неодноразово зобов'язував позивача подати належний розрахунок. Однак позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку. З наведених у справі розрахунків суд не може зробити висновок про розмір нарахованих по цьому виду зобов'язань сум.

З врахуванням наведеного, суд вважає необгрунтованими позовні вимоги щодо стягнення 193 444,66 грн. заборгованості по комісії (комісійна винагорода). З огляду на вказане в позові в цій частині слід відмовити.

Судові витрати по справі відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. ст. 509, 526, 1048, 1050, 1054, 1093 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та керуючись ст. 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" в частинах стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" 186 548,17 євро або 1 928 264,11 грн. заборгованості по кредиту, 193 444,66 грн. заборгованості по комісії (комісійна винагорода) та комісії за зобов'язаннями задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Хімтехнопласт" (вул. Юності, 62-А, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 13642846) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) в особі Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Галицька, 22, м. Івано-Франківськ, 76018) заборгованість за договором комісії про відкриття акредитиву № 1211/103/ІМРА від 29 листопада 2007 року в розмірі 186 548,17 євро (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот сорок вісім євро 17 євроцентів), що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку (станом на 11 вересня 2013 року) становить 1 974 189,28 грн. (один мільйон дев'ятсот сімдесят чотири тисячі сто вісімдесят дев'ять гривень 28 копійок); заборгованості з комісії за зобов'язаннями в розмірі 42 880,91 євро (сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят євро 91 євроцент), що в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України (станом на 11 вересня 2013 року) становить 453 797,17 грн. (чотириста п'ядесят три тисячі сімсот дев'яносто сім гривень 91 копійка) та 17 390,00 грн. (сімнадцять тисяч триста дев'яносто гривень 00 копійок) - судових витрат.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частинах позову про стягнення заборгованості з комісії за зобов'язаннями в розмірі 6 417,01 євро (шість тисяч чотириста сімнадцять євро 01 євроцент) та заборгованості по комісії (комісійна винагорода) в розмірі 193 444,66 грн. (сто дев'яносто три тисячі чотириста сорок чотири гривні 66 копійок) відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.09.13

Суддя М. А. Шіляк

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Каркузаєва Н. Ш. 19.09.13