Рішення № 33563293, 17.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.13р. Справа № 904/5405/13За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 9 487 185,46 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Сидоренка А.С., довіреність №14-58 від 22.03.2013 року, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради основний борг у сумі 7 218 667,14 грн., втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення у сумі 53 560,58 грн., пеню у сумі 636 265,95 грн., 3% річних у сумі 127 253,19 грн., 7% штрафу у сумі 1 451 438,61 грн., судовий збір у сумі 68 820,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №12/18/55/БО від 20.07.2012 року в частині своєчасної оплати природного газу за період з жовтня по грудень 2012 року. Позивач зазначає, що у період з жовтня по грудень 2012 року здійснив поставку природного газу на суму 21 226 727,14 грн., з яких відповідач оплатив лише 14 008 060,00 грн., заборгованість складає 7 218 667,14 грн. (за грудень 2012 року). На підставі п.7.2 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 636 265,95 грн. за період з 15.11.2012 року по 15.04.2013 року (по кожному акту окремо) та штраф у сумі 1 451 438,61 грн. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2012 року по 15.04.2013 року у сумі 127 253,19 грн. та збитки від інфляції у сумі 53 560,58 грн.

Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради позовні вимоги визнає частково та зазначає, що заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №12/18/55/БО від 20.07.2012 року складає 5 458 667,14 грн. Відповідач зазначає, що при здійсненні розрахунку заборгованості позивачем не врахована часткова оплата заборгованості у сумі 1 760 000,00 грн. здійснена на підставі наступних платіжних доручень: №3738 від 16.04.2013 року на суму 200 000,00 грн., №3751 від 17.04.2013 року на суму 200 000,00 грн., №3860 від 15.05.2013 року на суму 100 000,00 грн., №3898 від 16.05.2013 року на суму 110 000,00 грн., №3932 від 20.05.2013 року на суму 35 000,00 грн., №3946 від 22.05.2013 року на суму 30 000,00 грн., №3957 від 23.05.2013 року на суму 58 000,00 грн., №3962 від 27.05.2013 року на суму 150 000,00 грн., №3969 від 28.05.2013 року на суму 90 000,00 грн., №3983від 30.05.2013 року на суму 40 000,00 грн., №3981 від 30.05.2013 року на суму 51 000,00 грн., №04.06.2013 року на суму 100 000,00 грн., №4034 від 11.06.2013 року на суму 50 000,00 грн., №4081 від 12.06.2013 року на суму 30 000,00 грн., №4091 від 13.06.2013 року на суму 30 000,00 грн., №14 від 21.05.2013 року на суму 431 000,00 грн., №12 від 15.05.2013 року на суму 55 000,00 грн.

Посилаючись на тяжке фінансове становище, яке зумовлене різницею у застосуванні тарифів за теплову енергію, на вироблення якої був придбаний природний газ, а саме застосування тарифів для споживачів відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №2212 від 10.09.2009 року, а не економічно обґрунтованих тарифів відповідач просить відмовити у позовних вимогах про стягнення штрафу та пені. Відповідач зазначає, що заборгованість за поставлений природний газ виникла у зв'язку з тим, що держава, яка є засновником позивача, не сплачує відповідачу кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік". У випадку неможливості відмовити позивачу у стягненні штрафу та пені, відповідач просить суд зменшити їх розмір до мінімального.

У судове засідання, яке відбулося 17.09.2013 року, представник відповідача не з'явився, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

16.09.2013 року від відповідача надійшло клопотання (вих. №16/09 від 16.09.2013 року) про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника взяти участь у судовому засіданні.

Розгляд справи був відкладений з 30.07.2013 року на 10.09.2013 року. У судовому засіданні 10.09.2013 року оголошувалася перерва до 17.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2013 року строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 26.09.2013 року.

У судовому засіданні 17.09.2013 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (покупець) був укладений договір №12/18/55/БО купівлі-продажу природного газу, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00,або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ) на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 3 273 тис.м3, у тому числі: у жовтні 2012 року - 470 тис.м3, у листопаді 2012 року - 1 204 тис.м3, у грудні 2012 - 1 599 тис.м3.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині поставки газу з 01.08.2012 року до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за договором №12/18/55/БО купівлі-продажу природного газу від 20.07.2012 року: від 27.11.2012 року на суму 1 655 110,16 грн. (за природний газ - 1 540 974,43 грн., транспортування природного газу - 114 135,73 грн.), від 30.11.2012 року на суму 6 859 290,37 грн. (за природний газ - 6 386 276,47 грн., транспортування природного газу - 473 013,90 грн.), від 31.12.2012 року на суму 12 712 326,61 грн. (за природний газ - 11 835 689,69 грн., транспортування природного газу - 876 636,92 грн.), всього на суму 21 226 727,14 грн. (копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи - а.с. 17, 18, 19).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач зазначає, що відповідач частково розрахувався за поставлений природний газ у сумі 14 008 060,00 грн., заборгованість за спірний період складає 7 218 667,14 грн. (21 226 727,14 грн. - 14 008 060,00 грн.), неоплаченим залишається природний газ за грудень 2012 року.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання комунальним підприємством "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради умов договору №12/18/55/БО купівлі-продажу природного газу від 20.07.2012 року в частині своєчасної та повної оплати природного газу за період з жовтня по грудень 2012 року.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за поставлений природний газ за грудень 2012 року у сумі 7 218 667,14 грн.

З огляду на положення п. 6.1 договору, строк оплати природного газу за грудень 2012 року є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджується, що комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради частково оплатило заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу №12/18/55/БО від 20.07.2012 року на підставі наступних платіжних доручень: №3738 від 16.04.2013 року на суму 200 000,00 грн., №3751 від 17.04.2013 року на суму 200 000,00 грн., №3860 від 15.05.2013 року на суму 100 000,00 грн., №3898 від 16.05.2013 року на суму 110 000,00 грн., №3932 від 20.05.2013 року на суму 35 000,00 грн., №3946 від 22.05.2013 року на суму 30 000,00 грн., №3957 від 23.05.2013 року на суму 58 000,00 грн., №3962 від 27.05.2013 року на суму 150 000,00 грн., №3969 від 28.05.2013 року на суму 90 000,00 грн., №3983від 30.05.2013 року на суму 40 000,00 грн., №3981 від 30.05.2013 року на суму 51 000,00 грн., №04.06.2013 року на суму 100 000,00 грн., №4034 від 11.06.2013 року на суму 50 000,00 грн., №4081 від 12.06.2013 року на суму 30 000,00 грн., №4091 від 13.06.2013 року на суму 30 000,00 грн., №14 від 21.05.2013 року на суму 431 000,00 грн., №12 від 15.05.2013 року на суму 55 000,00 грн., всього у сумі 1 760 000,00 грн.

Оскільки відповідачем сплачена заборгованість за поставлений природний газ у сумі 1 760 000,00 грн. до звернення позивача з позовом до суду, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, заборгованість комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради за договором купівлі-продажу природного газу №12/18/55/БО від 20.07.2012 року складає 5 458 667,14 грн.

Доказів оплати природного газу в сумі 5 458 667,14 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.

10.09.2013 року комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради подало до господарського суду відзив на позов (вих. №10/5 від 10.09.2013 року), яким позовні вимоги в частині суми основного боргу 5 458 667,14 грн. визнало.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання основного боргу у сумі 5 458 667,14 грн. не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в цій частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 5 458 667,14 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 636 265,95 грн. за період з 15.11.2012 року по 15.04.2013 року (по кожному акту окремо).

Пеня нарахована відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

За прострочення оплати природного газу понад 30 днів, позивач нарахував та просить стягнути штраф у розмірі 7% від простроченої суми: за прострочення суми 1 655 110,16 грн. (штраф у сумі 115 857,71 грн.), за прострочення суми 6 367 400,53 грн. (штраф у сумі 445 718,04 грн.), за прострочення суми 12 712 326,61 грн. (штраф у сумі 889 862,86 грн.), всього штраф у сумі 1 451 438,61 грн.

Штраф нарахований відповідно до умов договору та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу та пені, а у випадку неможливості такої відмови, зменшити їх розмір до мінімального. Відповідач посилається на тяжке фінансове становище, яке зумовлене різницею у застосуванні тарифів за теплову енергію, на вироблення якої був придбаний природний газ, а саме застосування тарифів для споживачів відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №2212 від 10.09.2009 року, а не економічно обґрунтованих тарифів відповідач просить відмовити у позовних вимогах про стягнення штрафу та пені. Відповідач зазначає, що заборгованість за поставлений природний газ виникла у зв'язку з тим, що держава, яка є засновником позивача, не сплачує відповідачу кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік".

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря), який використовує придбаний газ виключно для потреб опалення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період ступінь виконання складає 74,28%), нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних у наведених вище сумах, господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу до 10 % від належної до стягнення, що буде становити: пеня у сумі 63 626,60 грн., штраф у сумі 145 143,86 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно безпідставності нарахування штрафних санкцій у зв'язку з тим, що держава, яка є засновником позивача, не сплачує відповідачу кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" як безпідставні. Так, стягнення штрафних санкцій заявлено за договором у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань. Перерахування відповідачу коштів на погашення заборгованості з різниці в тарифах саме позивачем ні Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", ні іншим законодавчим актом не передбачено.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2012 року по 15.04.2013 року у сумі 127 253,19 грн. та збитки від інфляції за період з листопада 2012 року по січень 2013 року в сумі 53 560,58 грн.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце, підлягає задоволенню вимога про стягнення 3% річних за період з 15.11.2012 року по 15.04.2013 року у сумі 127 253,19 грн. та збитків від інфляції за період з листопада 2012 року по січень 2013 року в сумі 53 560,58 грн.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума 5 848 251,37 грн. (5 458 667,14 грн. - сума основного боргу + 63 626,60 грн. - пеня + 127 253,19 грн. - 3% річних + 145 143,86 грн. - штраф у розмірі 7% + 53 560,58 грн. - збитки від інфляції).

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Заявляючи про відкладення розгляду справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження вказаного клопотання. Крім того, господарський суд обмежений строком розгляду спору, встановлений статтю 69 Господарського процесуального кодексу України, що унеможливлює задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 68 820,00 грн. При цьому суд враховує частковість задоволення позовних вимог без урахування зменшення неустойки та приписи статті 4 Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких судовий збір складає максимальний розмір у сумі 68 820,00 грн. та не підлягає зменшенню, оскільки 2% від суми 7 727 185,46 грн. (5 458 667,14 грн. + 636 265,95 грн. + 1 451 438,61 грн. + 127 253,19 грн. + 53 560,58 грн.) є більшою, ніж 68 820,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32, ідентифікаційний код 32560611) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 5 458 667,14 грн., пеню у сумі 63 626,60 грн., збитки від інфляції у сумі 53 560,58 грн., 3% річних в сумі 127 253,19 грн., 7% штрафу у сумі 145 143,86 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 68 820,00 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено -17.09.2013 року.