Ухвала суду № 33560357, 12.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/1511/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Чубар Т.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Партнер Україна» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Партнер Україна» (далі - Позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - Відповідач) та, з урахуванням зменшення позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000862301 від 28.02.2012 року про зменшення розміру від»ємного значення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 40 898,00 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань підтвердження взаємовідносин з постачальником ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої 06.02.2012 року складено акт №88/23-2/30598882.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), внаслідок чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 126 872,00 грн та завищено від»ємне значення на суму 40 898,00 грн.

28.02.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862301, яким Позивачу зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40 898,00 грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно п.44.1 ст.44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Отже, обов»язковою умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно ст.201 Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті 9 вищевказаного закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, лише за умови фактичного здійснення господарської операції відповідні документи мають силу первинних документів.

Фактичне виконання господарських операцій, здійснених між Позивачем та ФОП ОСОБА_2, підтверджується такими документами: договором поставки №2010 від 20.10.2011 року, видатковою накладною № 53 від 20.10.2011 року, податковою накладною №53 від 20.10.2011 року, видатковою накладною №60 від 25.10.2011 року, податковою накладною №60 від 25.10.2011 року, видатковою накладною №65 від 26.10.2011 року, податковою накладною №65 від 26.10.2011 року, платіжним дорученням №2943 від 20.10.2011 року, платіжним дорученням №2954 від 21.10.2011 року, платіжним дорученням №2980 від 25.10.2011 року, платіжним дорученням №2997 від 26.10.2011 року, платіжним дорученням №3017 від 31.10.2011 року, видатковою накладною №РН-0000003 від 05.10.2011 року, податковою накладна №3, видатковою накладною №РН-00005/1 від 07.10.2011 року, податковою накладною №5 від 07.10.2011 року, видатковою накладною №РН-00006/1 від 10.10.2011 року, податковою накладною №6 від 10.10.2011 року, видатковою накладною №РН-00008 від 20.10.2011 року, податковою накладною №8 від 20.10.2011 року, договором перевезення 11пу від 01.06.2011 року, актом про надання послуг від 24.10.2011 року, платіжним дорученням №2982 від 25.10.2011 року, податковою накладною №58 від 24.10.2011 року, товарно-транспортною накладною від 24.10.2011 року, договором про надання послуг з транспортного обслуговування №0041 від 17.09.2011 року, рахунком-фактурою №СФ-0000134 від 26.10.2011 року, платіжним дорученням №2984 від 25.10.2011 року, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000062 від 25.10.2011 року, актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000065 від 27.10.2011 року, платіжним дорученням №3007 від 27.10.2011 року, податковою накладною №44 від 25.10.2011 року, податковою накладною №56 від 27.10.2011 року, товарно-транспортною накладною від 22.10.2011 року, товарно-транспортною накладною від 25.10.2011 року №25/10-02, товарно-транспортною накладною від 25.10.2011 року №25/10-01, товарно-транспортною накладною від 26.10.2011 року №26/10-02, товарно-транспортною накладною від 26.10.2011 року №26/10-01, товарно-транспортною накладною від 27.10.2011 року №27/10-01, товарно-транспортною накладною від 28.10.2011 року №28/10-04, договором на транспортно-експедиторське обслуговування №2 від 01.04.2011 року, заявкою на транспортно-експедиційні послуги №31/10 від 25.10.2011 року, заявкою на транспортно-експедиційні послуги №34/10 від 25.10.2011 року, актом надання послуг №ОУ-0000203 від 25.10.2011 року, актом надання послуг №ОУ-0000202 від 25.10.2011 року, платіжним дорученням №2995 від 26.10.2011 року, податковою накладною №195 від 25.10.2011 року, податковою накладною №196 від 25.10.2011 року, товарно-транспортною накладною від 25.10.2011 року №25/10-01, товарно-транспортною накладною від 25.10.2011 року №25/10-2, видатковою накладною №РН-0003512 від 27.10.2011 року, видатковою накладною №РН-0003510 від 29.10.2011 року, видатковою накладною №РН-0003514 від 31.10.2011 року, видатковою накладною №РН-0003516 від 29.10.2011 року, податковою накладною №2582 від 24.10.2011 року, податковою накладною №2652 від 26.10.2011 року, податковою накладною №2689 від 28.10.2011 року, податковою накладною №2694 від 27.10.2011 року. податковою накладною №2688 від 28.10.2011 року, видатковою накладною №РН-0003409 від 24.10.2011 року, податковою накладною №2997 від 17.08.2011 року.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що зазначені документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та законність рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0000862301 від 28.02.2012 року про зменшення розміру від»ємного значення суми грошового зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 40 898,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 17 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.